EN|RU|UK
 Політика України
  3436  37

 У Вищій раді правосуддя прокоментували процедуру затримання та звільнення суддів

Затримання судді або утримання його під вартою чи арештом здійснюється за згодою Вищої ради правосуддя, виняток із загального правила встановлено лише для затримання судді як тимчасового запобіжного заходу.


Про це йдеться у відповіді голови Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка на запит Цензор.НЕТ.

За його словами, якщо суддя затриманий під час або відразу ж після скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, то згода Вищої ради правосуддя не потрібна, за умови, що таке затримання є необхідним для запобігання вчинення злочину, запобігання наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину .

"Подальше обрання запобіжного заходу щодо судді, який вчинив тяжкий або особливо тяжкий злочин, має відбуватися у загальному порядку, передбаченому Конституцією України та КПК України (стаття 482). Тобто за згодою Вищої ради правосуддя, яка є обов'язковою. Мета затримання повинна бути зазначена у протоколі про затримання. Причому якщо мета такого затримання досягнута, суддя має бути негайно звільнений", - йдеться у відповіді.

Бенедисюк також зазначив, що відповідно до частини 1 статті 211 КПК України строк затримання не може перевищувати 72 годин з моменту затримання. Якщо суддю затримано без згоди Вищої ради правосуддя під час або відразу ж після вчинення ним тяжкого або особливо тяжкого злочину і мета такого затримання не досягнута, то суддя, відповідно до частини 2 статті 211 КПК України, не пізніше 60 годин повинен бути доставлений до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу.
"Обрання стосовно судді запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи домашнього арешту здійснюється за обов'язковою згодою Вищої ради правосуддя. Генеральний прокурор або його заступник повинні звернутись до Вищої ради правосуддя з поданням про надання згоди на утримання під вартою чи арешт судді", - підкреслив Бенедисюк.

У відповіді також зазначено, що для того, щоб судді, розуміючи тяжкість можливого покарання за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, не переховувалися від органів досудового розслідування та/або суду до них можуть бути застосовані запобіжні заходи, у тому числі тримання під вартою чи домашній арешт. Важливо, щоб Генеральний прокурор або його заступник оперативно звернулись до Вищої ради правосуддя з поданням у тому випадку, коли йдеться про надання згоди на утримання під вартою чи арешт судді. Належне виконання всіма суб'єктами, відповідальними за застосування стосовно судді запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи домашнього арешту, своїх обов'язків буде запорукою того, що суддя, який затриманий під час або відразу після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину не зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.


Крім того, Бенедисюк поінформував, що у Вищій раді правосуддя не передбачено чергування її членів для оперативного прийняття рішення про надання згоди щодо затримання судді чи обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи домашнім арештом у вихідні та святкові дні, оскільки таке рішення приймається Вищою радою правосуддя у пленарному засіданні.

"І хоча Закон України "Про вищу раду правосуддя" передбачає для розгляду цього питання до п'яти днів з дня отримання подання Генерального прокурора або його заступника, Вища рада правосуддя буде розглядати такі подання невідкладно. Ми усвідомлюємо, що має місце неузгодженість між положеннями КПК України, які регулюють строки затримання судді в межах яких необхідно звернутись до Вищої ради правосуддя та строки розгляду подання Генерального прокурора або його заступника про надання згоди на утримання під вартою чи арешт судді, але оскільки всі члени Вищої ради правосуддя, крім Голови Верховного Суду, працюють на постійній основі, то будемо намагатись розглядати такі подання максимально оперативно.", - розповів Бенедисюк.



Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
   
 
 
 вгору