EN|RU|UK
 Політика України
  5493  45

 ВАЛЕРІЙ ПАЦКАН: "ЯКЩО МИ ОТРИМАЄМО РЕВАНШ ПРОРОСІЙСЬКИХ СИЛ, ЗАВТРА ПОВЕРНУТЬСЯ ПОРТНОВ AND COMPANY"

"Цензор.НЕТ" поговорив із народним депутатом з "Блоку Петра Порошенка" Валерієм Пацканом про те, чому не було урочистого засідання Верховної Ради на День Незалежності, хто з депутатів прийшов на парад, як боротися із тими парламентарями, які прогулюють засідання парламенту, а також про те, що відбувається із справою про перестрілку, що сталася рік тому в Мукачевому на Закарпатті.

Думаю, не помилюся, якщо скажу, що більшість українців здивувало небажання Верховної Ради зібратися на урочисте засідання з нагоди 25-ї річниці незалежності України. Саме в стінах найвищого законодавчого органу країни чверть століття тому вирішувалася доля незалежної України. І це не просто пафосні слова, а реальність. Про які перемоги на зовнішніх аренах можна говорити, коли народні депутати не можуть навіть на годину зібратися у сесійній залі - на своєму робочому місці? На яку допомогу розраховуємо, якщо самі не робимо елементарних речей? "Під час війни, коли нація у війні, спільно прийшли до розуміння, що військовий парад має стати ключовим центральним заходом у цей день", - намагався виправдатися спікер Андрій Парубій. Аргумент, м'яко кажучи, непереконливий. Яким чином парламент відволікав би увагу від параду, особисто для мене лишилося загадкою. Як і те, що заважало розвести ці події в часі, як це робилося десятки разів. Одразу чомусь пригадалася приказка про поганого танцюриста. Аби з'ясувати, що з цього приводу думають у пропрезидентській фракції, "Цензор.НЕТ" зустрівся із народним депутатом з БПП Валерієм Пацканом.

пацкан

" НАМ ТРЕБА БУЛО ЙТИ НА КАНІКУЛИ ЛИШЕ НА ДВА ТИЖНІ"

- Чому депутати не збиралися на урочисте засідання на День Незалежності? Верховна Рада має пряме відношення до цього свята - тут ухвалювалося історичне рішення. Виправдання спікера Андрія Парубія про те, що причиною було проведення параду, видається навіть смішним. Можна було призначити засідання не на 10-ту, а на 12.00 або ще пізніше - не проблема.

- Я цілком поділяю вашу думку. Парламент мав би зібратися та вшанувати тих, хто 25 років тому приймав це доленосне рішення. Це була б не тільки демонстрація поваги, а й сигнал до суспільства, що Верховна Рада - консолідована та працює для українського народу. Але на параді в середу ми побачили, що у нас навіть на Майдані Незалежності не було тих народних депутатів, які відносять себе до продемократичних сил. Зібралося близько 100 чоловік. Зате багато хто потім ходив по ефірах та розмірковув на тему, чи варто було проводити парадта яким він був. Я вважаю, що це була неповага до українського суспільства. Які б у мене не були заплановані зустрічі, де б я не був, але на 24 серпня, на День Незалежності вважаю своїм обов'язком бути з українським народом. Це моя позиція. Можна було свої відпустки планувати так, щоб бути а цей день в Києві.

- Саме так, бо це не спонтанна подія. Хтось не знав, що 24 серпня святкуватимемо 25 років незалежності?

- Взагалі перед закінченням минулої сесії треба було ухвалити рішення про проведення 24 серпня урочистого засідання. Це було б правильно. Україні дуже важлива внутрішня консолідація - як для народу, так і для зовнішніх партнерів. Нехай би зібралися на півгодини-годину, урочисто виступили Президент, прем'єр-міністр, голова Верховної Ради та один з тих, хто ухвалював рішення про незалежність…

- Наприклад, Левко Лук'яненко, який писав "Акт про незалежність України".

- Якби він не захотів, міг бути хтось інший. У середу на прийомі у Президента я з багатьма колишніми народними депутатами спілкувався. Наприклад, з Василем Дурдинцем - моїм земляком із Закарпаття. Вони мене теж запитували, а чому не було урочистого засідання парламенту? Казав: "На жаль, я на ці процеси впливати не можу. Але особисто я був за його проведення".

- У вас же коаліція, врешті-решт. Важко було зібрати своїх депутатів?

- Думаю, нам взагалі треба було йти на канікули лише на два тижні, але із обов'язковим зібранням у сесійній залі 24 серпня.

Я хоча перебуваю у відпустці, місяць у Києві - ходив на ефіри, працював із тими людьми, які мають стосунок до нашого комітету - спілкувався з національними меншинами, вручав грамоти від імені Верховної Ради. Бо зараз на національному питанні намагаються роздмухати ситуацію щодо Криму та Донбасу.

- З ким із депутатів не говориш, всі принципові та готові були прийти на засідання. А в результаті маємо таку ситуацію.

- Готові ті, хто на місці. Говорити та робити - дві різні речі. Народ від нас вимагає закінчену дію...

- Після таких подій депутати ображаються, що про них не дуже добре відгукуються.

- Погоджуюся. Потім ми починаємо шукати причину - мовляв, хтось хоче роздмухувати ситуацію, посварити українське суспільство з парламентом, знаходимо, хто зрадник і все обговорюємо в соціальних мережах. А треба починати з себе. Ми мали зібратися - все!

Кожен свідомий депутат 24 серпня був на місці, з українським народом. По завершенні параду була "Хода нескорених". Я поспілкувався приблизно з 30 матерями та дружинами тих, хто в полоні. Якось я не мав морального права піти, не поговоривши з ними. Тому що їхні сини, чоловіки, батьки стали заручниками цієї ситуації (агресії Росії до України). Їх треба визволяти. Нам, українському парламенту, потрібно показувати, що ми готові до консультацій та будемо робити всі необхідні кроки для об'єднання суспільства. От у середу зібралися всі дипломати на спільну нараду. Їм був даний сигнал, що Україна на зовнішній арені (особливо в тих країнах, де ми не маємо стовідсоткової підтримки) має спілкуватися із послами та представниками тих держав і переконувати, що на цьому етапі зупинення Росії є гарантією безпеки Європи. Російська агресія може зупинитися лише за столом переговорів. Нехай це буде Нормандський формат. Я б до нього додавав ще як мінімум дві країни - Великобританію та США. Тому що вони мають загальносвітову позицію щодо Російської Федерації, яка може бути на користь Україні, Європі та тим людям, які хочуть себе захистити від російської агресії. Дуже б не хотілося, щоб мої слова справдилися, але Путін на Україні не зупиниться...

- Ми про це понад два роки говоримо.

- Так, ми говоримо, але не використовуємо навіть той мінімум, який можемо. Хоча б зібратися в Раді. Я хочу звернутися до всіх своїх колег і наголосити, що 24 серпня було не політичне свято. Це був День Незалежності України. Потрібно було залишити в стороні всі свої політичні емоції та амбіції. Всі мали переступити через своє его та намальовані рейтинги, прийти та стати разом, щоб український народ повірив. Ми ж робимо заклик, щоб хлопці йшли служити до Збройних сил за контрактом. Уявіть, яким міг бути цей посил, якби хоча б на Майдані зібралися всі продемократичні фракції.

А взагалі... Дякувати Богу, зараз ми агресію зупинили, вона далі не розповсюджується. Армія трохи модернізувалася, маємо нові види озброєння. Зараз різні скептики критикують та сперечаються, що треба було показувати на параді. Та скільки за два роки зробили, те й продемонстрували.

" НЕ ХОЧЕТЬСЯ, ЩОБ НАНІВЕЦЬ ПІШЛИ 2004 ТА 2014 РОКИ. ДОСИТЬ УЖЕ ТАК ЗНУЩАТИСЯ З ЦЬОГО НАРОДУ"

- Виходить, більшість народних депутатів не є відповідальними та свідомими. Можливо, треба розпускати таку Верховну Раду?

- В такому разі виникає інше питання - а що ми тоді отримаємо? Чи буде оновлення українського парламенту і, головне, за яким законом проходитимуть вибори?

- Змінюйте закон. Які проблеми?!

- Працює робоча група, яка має розробити та оприлюднити зміни по закону.

Не хочу ображати мажоритарників, але в Україні надалі неможливо проводити вибори за мажоритарною системою. Це знову буде скупка голосів. Народ у відчаї. На антисоціальній проблематиці можна буде купити мандатати. Ми отримаємо реванш проросійських сил. І що?! Для чого стояв український народ на Майдані?!

- Кілька років точаться розмови про те, що треба відмовлятися від мажоритарки та переходити на відкриті партійні списки...

- Я у парламенті з 201 року. Завжди був прихильником трьох речей: персональне голосування, відсутність мажоритарки (замість цього - пропорційні партійні списки) та обмеження депутатської недоторканості. Наприклад, якщо п'яного депутата спіймали за кермом чи на отриманні хабара, то нехай відповідає. Чого ще чекати?! Поки Рада збереться? Так постійно буде кругова порука, бо будуть думати: а хто завтра наступний - я чи мій колега по партії? Вибачте, хто прийшов у парламент заради захисту своїх економічних інтересів, завжди буде виступати за кругову поруку. Особисто я хочу займатися політикою. Я продав бізнес, як цього вимагав закон. Я не маю стосунку до бюджетних коштів. Тому мені зараз дуже просто.

(Кілька секунд мовчить. - О.М.) Не знаю... Я на Майдані був з першого дня, завозячи озвучку, до останнього, коли були розстріли Небесної сотні - вивозив тіла 33 людей до моргів. Я не так бачив розвиток України та українського суспільства. Думав, що ми нарешті змінилися. Початкові дзвіночки, що це не так, з'явилися, коли формувався перший уряд.

- Бо до влади прийшли ті ж люди, які тут "варилися" дуже багато років.

- Зараз багато говорять про перезавантаження. Але сьогодні продовжують працювати ті ж судді, що й раніше. Добре, що ми проводимо судову реформу. Бо створили нові антикорупційні структури, а суди залишилися ті самі. Сподіваюся, що з вересня ситуація буде змінюватися - запрацюють комісії, які повинні провести переатестацію суддів. Хоч я був одним із авторів закону про люстрацію, я ніколи не був прихильником того, щоб виганяли всіх. Треба дивитися, як людина працювала, які ухвалювала рішення. Я власними очима бачив, як звільняли фахових людей з прокуратури, а лишали пристосуванців, які при минулому режимі нормально себе почували й зараз так само. Особисто мені образливо, що мій сокурсник, будучи заступником прокурора області, потрапив під першу хвилю люстрації та пішов. Працює нині у сільському господарстві. Він був відмінником, найкращим студентом на курсі. Вся область знає, як фахово працював. Зате "рішали" залишилися. Я на собі реально відчуваю відповідальність за всі ці процеси. Дивлюся йому в очі та кажу: "Вибач, друже".

пацкан

- І все ж - парламент треба перезавантажувати?

- Я б підходив до цього питання після року роботи уряду. Також потрібно проаналізувати роботу Верховної Ради: як ухвалюються закони, чи існує єдність всередині. Зараз одні говорять, що коаліції немає, інші - що вона є. Але якщо ми отримаємо реванш проросійських сил, то завтра Портнов and company повернуться та будуть застосовувати санкції до мене, до вас, журналістів, які висвітлювали події на Майдані. Я не боюся. Але не хочеться, щоб нанівець пішли 2004 та 2014 роки. Досить уже так знущатися з цього народу.

- Однією з головних причин, чому в Раді не ухвалюються закони, є як раз дисципліна народних обранців. Політологи та експерти пропонують вводити "драконівські" штрафи за прогули - десять-двадцять тисяч гривень. Це допоможе?

- Я як юрист можу сказати, що будь-яка санкція статті передбачає попередження, а вже потім покарання. Я "за". Якщо ти без поважних причин пропустив п'ять засідань, спочатку - фінансові штрафні санкції. Далі - вилучення мандату. Інакше не буде дисципліни. Кожен наступний, хто буде заходити, розумітиме, що повинен працювати. Взагалі, підкреслюю, в парламенті повинні бути політики. Зрозуміло, що такої кількості їх немає. Але люди, коли стають депутатами, повинні відмовлятися від бізнесу та навчатися. Я перший рік роботи в Раді ходив по всіх тренінгах та семінарах. Мені було цікаво.

Ще один момент. Я б увів відповідальність за те, що політик говорить на ефірах. Не можна заявляти казна-що, а тобі це буде сходити з рук...

- А як же свобода думок та висловлювань?

- Коли члени парламенту, обрані українським народом, лають його, то це означає, що хтось це фінансує чи заохочує (наприклад, перспективами у отриманні посад).

Я, коли приходжу на ефір, завжди думаю: від моїх слів буде плюс чи мінус для України. Я зараз вам у інтерв'ю можу облаяти всіх. Але чи буде це корисно для країни?! Я хочу не коротких дивідендів, а щоб держава розвивалася. Бо я хоч і маю можливість, але не бажаю звідси виїжджати.

Знаєте, моя мати пропрацювала 40 років вчителькою в школі. Коли я приїжджаю до неї, вона запитує: "А чому, сину, мені не дають субсидію, а тій, яка ніде жодного дня не працювала, отримує пенсію та субсидію?" Це пряме запитання до мене. Бо я голосую за закони в парламенті. Я всім кажу, що субсидію треба давати, але ми повинні її правильно адмініструвати - їх мають отримувати ті, хто віддав належне цій державі та працював на неї. Якщо вона зараз викинула цих людей на "смітник" (не може забезпечити їм гідну зарплату чи пенсію), повинна допомогти. Бо вони вклали cюди своє життя та здоров'я.

- Допомогти, принизивши.

- Можливо, когось ми й принижуємо. Звичайно, простіше було підняти зарплати та пенсії. Але чи витримає це бюджет?! Треба розуміти, що кожного місяця чимала кількість коштів іде на Збройні сили.

- Кажуть, щоб не було проблем з бюджетом, треба менше красти.

- Однозначно. Якщо гроші були отримані злочинним шляхом, порушуйте кримінальні справи, але з обов'язковим поверненням в бюджет виведених коштів. Я не люблю слова бомонд та еліта, але подивіться на тих, хто різко збагатився: жоден з них не заробив гроші в бізнесі - все з державного бюджета. Тому у нас кожного року нові й нові мільйонери.

- Через тиждень починається нова сесія Верховної Ради. Минулу опозиція завершила блокуванням. Обіцяють з цього ж розпочати у вересні. Як буде реагувати коаліція?

- Коли у 2013 році ми вимагали особистого голосування, блокували сесійну залу й на канікулах, не виходячи звідти. Я провів 18 ночей у парламенті у светрі з написом: "Голосуємо особисто". У нас не було відпустки. Ми чергували. Нам Марія Василівна (Матіос. - О.М.) приносила варенички, пиріжки (усміхається. - О.М.). Я з дому привозив мінеральну воду. Все нормально. Ми так себе поводили, бо відстоювали свою позицію. Якщо ви теж принципові, то не потрібно було йти на канікули. Сиділи б собі біля трибуни та вимагали від українського парламенту проводити засідання. А не загоряли на морях та океанах, лише після цього поверталися до блокування. Це політичне блюзнірство, шантаж та виторговування певних дивідендів.

- Але все одно вони будуть стояти біля трибуни, заважати працювати. Чи не простіше було створити цю тимчасову слідчу комісію? Все одно закону, який би регулював її роботу, немає. Навіть її звіт не завжди ухвалюють, про що ви особисто прекрасно знаєте.

- Простіше.

- Так у чому проблема?

- Я вам навіть поясню ситуацію на прикладі тимчасової слідчої комісії щодо подій у Мукачевому. В перший день після конфлікту всі давали коментарі, піарилися. Після того, як ми відпрацювали, дали політико-правову оцінку, показали, хто з кланів може бути причетний, на ухвалення звіту в Раду прийшли 37 народних депутатів. Мені було дуже прикро від цього.

Звичайно, закон про тимчасові слідчі комісії треба ухвалювати - ми від цього нікуди не подінемося. Але поки можна було створити цю комісію (щодо розслідування обгрунтованості підняття тарифів. - О.М.), щоб зняти напругу. Але як проходять перемовини з цього приводу, я не знаю, бо не є учасником цього процесу.

пацкан

"НА ЗАКАРПАТТІ Є "ПАРОСТКИ" СЕПАРАТИЗМУ"

- Я з вами хотіла детальніше поговорити про ті події у Мукачевому річної давнини. Нещодавно ви заявили про те, що порушені всі терміни подачі справ до суду. Чому так? Ясно, що проблема не лише у звіті. Є ж прокуратура.

- Парламент не ухвалив звіт, який би став основною для Генпрокуратури (в цьому питанні не обійшлося без політики - подумали, може не будемо тих чи інших карати). А вона чомусь затягнула подачу документів до суду. Комісія існує, поки не ухвалений звіт. Ми хочемо восени реанімувати це питання - знову викликати у публічну площину прокуратуру, митників, ДФС, СБУ та поцікавитися, що було зроблено.

- Генеральний прокурор - ставленик вашої політичної сили. Ви ж можете в неформальній бесіді запитати, в чому справа.

- Декілька разів були неформальні бесіди. Він пообіцяв, що поставить на особистий контроль це питання.

- Просто скидається на те, що справу "зам'яли". Думаю, не тільки у мене таке склалося таке враження.

- Не тільки у вас (посміхається. - О.М.). Але я можу пообіцяти: буду робити все можливе, щоб це питання реанімувати. Нехай в прокуратурі пояснять, що їм заважає передати справу до суду. Якщо є потреба, нехай затримують необхідних людей, допитують. Всі знають, хто де знаходиться. Якщо все буде нормально, з цього й почнемо 6 вересня. Нам вистачить голосів, щоб зібрати кворум комісії. Я особисто буду кожного її члена просити прийти - дзвонитиму, писатиму смс-повідомлення.

- Та перестрілка була результатом конфлікту Михайла Ланьо та Віктора Балоги. Він вичерпаний?

- Конфлікт буде вичерпаний тоді, коли будуть покарані винні. Якщо цього не станеться, то ні.

- Балога, коли Порошенко обирався Президентом, підтримував його. Але тепер досить різко та багато критикує Петра Олексійовича. Чому так?

- Це особиста позиція Віктора Івановича, як і багатьох інших українських політиків. Але якщо тобі щось не подобається, давай якісь інші шляхи вирішення проблем. Можливо, його не чують. Чи він не так подає. Розумієте, дуже важко коментувати чиїсь висловлювання. Треба його напряму запитати.

- Балога - дуже впливова людина на Закарпатті. Цей вплив може відображатися в певних рухах...

- Будь-який вплив, який буде свідчити про неукраїнську позицію, не буде корисним для Закарпаття. Я б дуже хотів, щоб там не було навіть "паростків", які є в "ДНР" та "ЛНР". На Закарпатті проживає 100 національних меншин. Українки виходять заміж за угорців, румунів, росіян за національним походженням. Тут є села, де чотири-п'ять церков різних конфесій. Всі поважають один одного. Немає у нас проблем на культурному чи релігійному фоні. Є лише штучне роздмухування ситуації тими чи іншими політиками. За таке треба карати. Тим має займатися СБУ.

- Тобто "паростки" сепаратизму все ж існують?

- Звичайно ж. Ми маємо сигнали про створення різних організацій, видачу угорських паспортів нашим громадянам. Я не кажу, що Угорщина напряму проводить сепаратистські дії. Але на Сході та в Криму теж все не починалося з прямої агресії. Спочатку ми програли у ЗМІ проукраїнську позицію, втратили цей вплив на населення. На фоні зомбування населення відбулася зневіра до нової влади. Скажіть, як може зрозуміти європейське життя людина, яка жодного разу не виїжджала за межі області? Поки не побачимо, не усвідомимо. Я живу на кордоні з чотирма країнами. До того, як стати політиком, часто туди їздив. Бачив, яка там архітектура, дороги, інфраструктура, як використовуються кошти, який рівень життя населення. В європейських країнах люди не цікавляться політикою. А у нас суспільство максимально політизовано. Цю проблему треба вирішувати.

Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"


Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору