EN|RU|UK
 Політика України
  9477  14
Матеріали за темою:

 ВАДИМ ТРОЯН: "Я ГОВОРИВ ДЕПУТАТАМ: "ВИ ДО "ЗАКОНУ САВЧЕНКО" ДІЙДЕТЕ ТОДІ, КОЛИ ХТОСЬ ІЗ ВАС ПОСТРАЖДАЄ. ПО ЗЛОДІЯХ В ЗАКОНІ – ТЕ САМЕ"

"Цензор.НЕТ" поспілкувався з в.о.керівника Нацполіції Вадимом Трояном про "скарби Азарова", перестрілку в Княжичах, рослідування цієї трагедії, "закон Савченко", а також про те, як себе почувають в Україні злодії в законі.

Після гучної відставки Хатії Деканоідзе виконувати обов’язки керівника Нацполіції призначили її першого заступника Вадима Трояна. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков оголосив конкурс на заміщення вакантної посади.

- Призначення на посаду керівника Національної поліції України згідно з законодавством не передбачає проведення конкурсу. Однак, з огляду на той факт, що до людини, яка обійме цю посаду, має бути беззастережна довіра як українського суспільства, так і міжнародного політикуму, я прийняв рішення про проведення консультативного конкурсу для діючих поліцейських на заміщення цієї посади, - пояснив своє рішення.

Троян не приховує абміцій офіційно посісти крісло шефа поліції. Як йому зараз працюється, він розказав в інтерв’ю "Цензор.НЕТ".

троян

"ПЕРЕСТРІЛКА В КНЯЖИЧАХ ТРИВАЛА 13 СЕКУНД"

- Нещодавно громадськості представили так звані "скарби Азарова". Самого колишнього прем'єра немає в країні два роки, а тільки зараз знаходяться його коштовні речі. Чому так?

- Це був експромт та випадковість. Ніхто до цього не готувався. Саму квартиру ми виявили у неділю. Але тоді відбулися трагічні події в Княжичах. Тому я просто вирішив не показувати ті речі. А після засідання комітету та основних відповідей, ми вирішили оприлюднити цю інформацію. Ми не планували збирати брифінг, щоб їх демонструвати. Однак журналісти почали активно цікавитися – обірвали всі телефони. Тому вирішили хоч щось показати.

- У нас люди (особливо ті, хто активно користуються інтернетом) люблять конспірологію. Тому одразу після брифінгу почалися розмови про те, що цими "скарбами" відволікають увагу від розслідування подій в Княжичах. Ви як до цього ставитесь?

- Це спекуляції. Ми спочатку планували цей брифінг на понеділок, але потім його скасували. Але, як я сказав, журналісти виявили цікавість, тому ми їх зібрали.

- По Княжичах теж думки різняться. Часто чую, що працівники правоохоронних органів займаються незаконними справами. Мовляв, самі ж грабують, а в даному випадку їх "застукали"...

- Це наклеп на людей, кожен з яких виконував свій обов’язок. Є повна доказова база. Просто відбувся ексцес виконавця. Знаєте, на війні є таке поняття, як "дружній вогонь" - приміром, коли одна група розвідки натикається на іншу групу свою ж. Так воно й тут вийшло: одні думали, що перед ними злодії, інші – теж. Все.

- Трагічна випадковість?

- Абсолютно. Розумієте, зараз я не можу все детально розказати, бо йде слідство. Але те, що говорили на профільному комітеті парламенту, що озвучував гепрокурор – це істина. Йдеться про випадковість. Я думаю, генпрокурор разом з нами вийде й покаже у деталях на карті, що ж насправді відбулося.

- Коли?

- Після проведення попереднього розслідування ми вже маємо певний обсяг інформації, але потрібно розсекретити матеріали, провести повні слідчі дії. Відтворення подій покаже все: хто перший зробив постріл, хто які команди виконував, які були помилки у обох груп.

- Подібні ситуації спонукають до того, щоб робити висновки...

- Звісно….

- Ви які висновки зробили?

- Наприклад будемо проводити масштабні всеукраїнські навчання, виходячи з цієї ситуації (для цього, що зможемо, розсекретимо): які це служби, які завдання вони виконували, яке рішення було поспішним і де командир неправильно давав команду. Завжди все залежить від командирів. Так було й буде. Ми в "Азові" по всіх операціях розраховували кожен будинок, скільки потрібно людей, і навіть які можуть бути втрати. Бо ми відповідали за кожного бійця. Не могли відправити в місто й сказати: "Робіть, що хочете, головне – захопіть". Ми ж не Червона армія! Тому відправляли розвідку, брали в полон "деенерівців". Така була ситуація.

- Це правда, що в КОРДі – більшість колишніх "беркутівців" та "азовців"?

троян

- Ні, неправда. Там чимало бійців із колишнього спецпідрозділу ГУБОЗ "Сокіл", але вони із "беркутівцями" і раніше не були, образно кажучи, однодумцями. На КОРД був суворий відбір. Хто пройшов атестацію – вперед. Туди пішли найздібніші. У них навіть на фізичному відборі були божевільні навантаження. Так, було багато добробатів – декілька сотень хотіли потрапити, але не пройшли. Однак є й ті, хто витримав. Так, сьогодні в КОРД служать хлопці з добровольчих батальйонів. Це нормально. Там дві третини – це ті, хто були в АТО. Те, що зараз говорять про командира групи, який загинув (Віталий Валецький. – ред.) нібито він служив у "Беркуті" – це спекуляція. Він брав участь не в одній операції (повторює двічі, – ред.). Взагалі ця група КОРД, яка працювала у Княжичах, має досвід. Вона ж займалася нещодавно справою викрадення жінки з Одеси, яку привезли до Київської області. Затримання було професійно організовано.

- Тому й дивує, що таке сталося із професіоналами, які мають досвід.

- Ситуація та емоції. Боялися втрати своїх. Подумали, що злочинці взяли їх в полон та збираються вбити. Природна реакція.

- На засіданні комітету з питань правоохоронної діяльності ви відмовилися назвати прізвище керівника операції. Чому?

- Тих, кого я відсторонив, кожного дня викликають на допити. Генпрокуратура в ході слідства має все встановити, хто винен.

Я викладаю інформацію й показую, як поліції доводиться працювати. Це боротьба, війна із криміналом. В Одесі нещодавно наші "кордівці" стріляли під час затримання підозрюваних із зброєю. У Полтаві, коли тікали злочинці, також. Нещодавно в Славутичі при затриманні групи з викрадення машин - два поранених поліцейських. В Дніпрі – двох патрульних було вбито. У Тернополі влітку теж двох поліцейських втратили. По ситуації в Княжичах побачили, що у нас ексцес. Але на брифінгу всі зрозуміють, що відбулося. Там же перестрілка тривала 13 секунд. Вони як військові швидко розібралися - щось не те та почили кричати: "Стій!" Це все на відстані трьох метрів. Ніч. Всі зі зброєю й у формі. Це так само, як група нашої азовської розвідки в Іловайську заходила зі східної сторони. Був туман, заблукали, заїхали на блокпост "деенерівців". Вчасно зреагували, крикнули: "Слава ДНР!", відкрили вогонь та швидко від’їхали. Отака ситуація.

У Вадима Трояна дзвонить один із службових телефонів.

троян

- Він живий, поранений, що? – уточнює у співрозмовника. – Я зрозумів.

От бачите, зараз поліцейського везуть до лікарні, - говорить після розмови. – Самостійно намагався затримати двох злочинців. Йшов з роботи, спробував втрутися у ситуацію, сам отримав. Отака наша реальність. Тому неправильно когось огульно звинувачувати. Всі повинні бути винні? Немає питань. А суспільство в цьому не винне за всі 25 років незалежності? Не я розповсюджував проросійські настрої на Сході та Півдні України, що спричинило війну. Я все пам’ятаю зі своїх часів – 15 років борюся з цим. Русифікація України не може проходити такими темпами, як це було. Це був чистий сепаратизм. Я говорю ще про початок 2000-х років. А розказують: "Їм в голови вбили". Насправді на русифікації виросло ціле покоління. От вони нам тепер і показують свої "колючки".

"ЩО ЗНАЧИТЬ, Я – ЛЮДИНА АВАКОВА?! Я – ЛЮДИНА РЕФОРМ ТА КОМАНДИ РЕФОРМАТОРІВ"

- Ви говорили, що готові стати шефом поліції.

- Готовий. Я роботу знаю. Кожного дня все більше вдосконалююся у своїх знаннях. Тому можу працювати.

- Чим ваші нинішні функції відрізняються від попередніх на посаді першого заступника?

- Десь під 30 додаткових функцій. Ще на мені міжнародні партнери, кожного дня – громадські організації чи рухи. Я без вихідних...

- У вас тепер 28 годин на добу?

- (Всміхається. – Ред.) Щось таке. У мене зараз 10 основних департаментів, два управління, 12 заступників. Плюс додались ще по територіальних підрозділах. Кожен з них мені звітує. А ще ж по патрульній поліції. Десь близько 70 людей, з якими потрібно щодня спілкуватися. А ще, як я сказав, міжнародні партнери. Сьогодні були німці, наступного тижня – японці. Приїжджали канадці. Буде місія ЄС. Важко, але впораємося. Я не боюся.

- Це як в анекдоті: "А кому зараз легко?!"

- Та взагалі! Нацполіція - одна з найбільших силових структур в Україні, яка проходить кадрову реформу. Зараз закінчиться атестація поліцейських у Донецькій та Луганській областях, а після них будуть бійці колишнього підрозділу "Беркут". По командирах все зрозуміло – вони відсторонені або звільнені. А по рядових бійцях? Їх півтори тисячі. Ми в ГПУ постійно подаємо запити: які у вас до них претензії? Якщо їм висуваються підозри – відсторонюємо, у разі відповідного рішення суду – звільняємо.

- Але не тільки по "Беркуту" будуть питання...

- Звичайно, на нас зараз люди злі.. Наприклад, мені один знайомий після Княжичів написав жорсткий пост, з якого виходить, що ледь не я – головний злочинець (ну, Аваков – то ж зрозуміло, а потім – я). Справа в тому, що ми із цим знайомим навчалися в одному університеті. Він зі Сходу. Маємо спільне коло друзів та знайомих. Я знаю, як він мислить, які має емоції до України – дуже її любить. Мені урвався терпець. Розумію, що важко, всі накручені, але я ніколи не зраджував ні свою Вітчизну, ні свій народ. Думаю, напишу першим. Тоді він мені поставив ряд питань, зокрема по спільних знайомих (вважав, що я нічого не знаю). Я по кожному дав відповідь. Підсумок простий - вже сьогодні написав: "Вибач, я в шоці, що ти мені чесно відповів на всі питання". Але ж кожному окремо не розкажеш! Я все контролюю. Хіба не знав, що тут гнила система? Так зайди у будь-яку державну службу – де вона інакша?! Але я бачу, що у нас ідуть зміни. Люди думали, що тут ледь не всі злочинці працювали. Немає питань. Таких розігнали. Де ДАІ?! Немає. На дорогах – нові патрульні. Це ті, хто хочуть змін. Така чиста романтика. Я ж розумію, що не через зарплати чи кар’єрний ріст вони прийшли.

- Чому ж?! Хтось і за зарплатою.

- У патрульних – 80 відсотків із вищою освітою. Хто в такому випадку піде на сержантську посаду?!

- Але це краще, аніж на базарі торгувати.

- От, альтернатива. Я, наприклад, після війни міг піти у бізнес. Але побачив, що тут щось змінюється. Мені цікаво. Це моє. Я вчився в цій системі. Багато хто говорить: "Це ж кар’єра". Та яка?! Працюєш і все. Я її не обирав. Сама Хатія мене півтора місяці благала, щоб я став першим замом.

- До речі, Деканоідзе розказувала, що в її роботу втручалися деякі політики. Також сказала, що не бачить вас шефом поліції. Ви цю заяву назвали політичною. Але диму без вогню не буває. Багато хто говорить про те, що ви – людина Авакова. Це так?

троян

- Ні. Що значить, я – людина Авакова?! Я – людина реформ та команди реформаторів. У серпні 2015 року, коли першим заступником міністра була Ека (Згуладзе, – ред.), я прийшов і сказав: "Ось рапорт на звільнення з посади начальника ще міліції Київської області. Я пішов". Запитали, чому? Відповідаю: "Кадрову реформу я провів: в Київській області 5 люстрованих керівників, 11 заарештованих, багатьох звільнив. Підібрав склад не за кумівство, а за здібностями та моральністю". Тоді мені дали займатися лінією "102", групою швидкого реагування. Тобто залишити після себе те, що буде працювати.

Хоч тоді були так звані "записи Чеботаря". Я провів розслідування, яке встановило, що то був нарізаний фейк. Так, називалися прізвища конкретних людей. Я можу показати накази та по поличках все розкласти. Але кому воно треба?! Тоді СБУ та Генпрокуратура слідкували за мною. Одні "вели" рік, інші – 9 місяців. Припинили, бо зрозуміли, що на мене нічого немає. Причому вони ж мають оригінали розмов - не нарізка. Кажу: "Так покажіть!" Там є генерал-полковники, генерали. Але це ж політика! Я розумію і не переймаюсь з цього приводу. По Хатії те саме – зі своїм політиком прийшла, з ним же й пішла. Тут вона роботу будувала не як керівник підрозділу, а як політик.

- Влітку 2015-го тоді ще прем’єр Арсеній Яценюк і керівник МВС Арсен Аваков вручили подарунки-футболки: Згуладзе з написом "Берегиня поліції", Деканоідзе - "Натхнення поліції". Вони обидві пішли з посад. Виходить, поліція залишилася без берегині та натхнення?

- Не знаю. Це до них питання.
Знаєте, після Княжичів керівництво поїхало на похорони (вони були в різних містах). А я окремо пішов замовив службу у Володимирському соборі. Так от у кожного своя берегиня, і кожен молиться за свій гріх. Це не те, що йдеться про моє чи ще чиєсь недопрацювання. Але гріхи у всіх одні. За смерті людей відповідають всі. Я не знаю, хто яким богам молиться. Однак Бог один. А от мораль у всіх різна.

- Просто ситуація має такий вигляд: ми назапрошували іноземців...

- (Перебиває, – ред.) Ви.

- Я -ні.

- Я теж.

- Добре, українська влада.

- Отож. Вирішили, що за рік вони полюблять нашу державу навіть більше, аніж ті, хто тут народилися. Правильне рішення (іронузіє. – ред.)

- Так от Абромавичус, Квіташвілі, Яресько, Саакашвілі, Деканоідзе пішли...

- У нас менталітет такий – ми собі не довіряємо, а віримо іншим. Так завжди було – всю історію України. Я вам відповім не як виконувач обов’язків керівника поліції, а як людина, яка живе 37 років та повністю об’їхала всю Україну. Я знаю ментальність кожного регіону. Багато бував в інших країнах та впевнений, що моя – найкрутіша країна в світі, а мій народ – найдобріший.

- Чому бідні? Бо дурні. Чому дурні? Бо бідні.

- Є така от українська приказка.
Знаєте, мене весь час питали, чи воював я з Хатією? Я пояснював: "Розумієте, я з людиною півроку був відвертий настільки, наскільки це було можливо по відношенню до того, з ким працюєш. Навіть коли ставила мене на першого заступника, сказав: "В наших рядах дуже багато брехні. Як керівник ти завжди повинна дивитися на те, що роблять, а не кажуть за спиною. Якщо навчишся відрізняти слова від дій, зрозумієш, хто до кінця залишиться з тобою та буде відданим роботі". Бо є у нас така велика проблема "хтось про когось щось розказав". Мене теж запитують по тій чи іншій людині. Я кажу, подивіться на те, що вона робить. От я ж міг поїхати з України, коли почалася війна. Але я з друзями пішов на фронт, бо люблю свою країну та народ. Або після повернення піти у бізнес, працювати собі дві години на добу. Однак мене весь час би мучило те, що я міг би щось тут зробити. Коли я сюди прийшов, поставив завдання – боротьба зі злочинними групами, криміналом, "злодіями в законі". Хотів показати, що якщо ми не можемо їх заарештувати, то здатні "гнати палкою". Тобто створювати тут такі умови, щоб вони не поверталися в Україну. Оце дії. Ти маєш ними не хизуватися, але показати людям, аби вони знали, що відбувається.

У нас стоїть завдання на наступний рік: покращення показників в розкритті (вся поліція має боротися з криміналом), кадровий набір та вдосконалення законодавства. Треба довести до розуму, що не змогли або не хотіли раніше: ходити в ГПУ, Міністерство юстиції, Верховну Раду та пояснювати, які потрібні інструменти, щоб поліцейські краще працювали. Ці завдання нікуди не подінуться. Чому я не боюся стати шефом поліції? Бо розумію, що треба робити. В мене є практика та поняття. Якщо може хтось другий – немає питань. Але я вже казав, що тут (на посаді керівника Нацполіції, – ред.) не повинен бути хтось зі старих генералів. Я всі прізвища навіть називати не хочу. Але вони всі мріють повернутися. Зустрічаються та ділять посади в МВС та Нацполіції. Влаштовують "сходки", як бандити. Для реформи в Нацполіції їхнє можливе повернення – найстрашніше.

троян

"ЗАКОН САВЧЕНКО" ЗЛОДІЙСЬКИЙ"

- Давайте детальніше про злодіїв в законі. Нещодавно екс-начальник Пенітенціарної служби Сергій Старенький заявив, що вони "злітаються в Україну, як мухи на мед", тому що знають: тут у них - невисокий рівень відповідальності. Серед них багато грузинів...

- За ці два роки, в основному, грузини. По багатьох – червона (затримання) та зелена (видворення) картки.

- Але навіть коли їх затримують, потім в судах випускають.

- Страшна річ! На тему того, як працюють суди по кожному виду злочину, можна окреме інтерв’ю записувати.

До речі, я планую внести пропозиції змін до законодавства на наступний рік по тому, як показати весь процес. Наприклад, скоєна крадіжка з будинку. Можна покроково графічно зробити, що відбувається процесуально аж до самого вироку суду. Це буде круто! От я сьогодні написав про те, як ми за короткий період взяли сім банд. У кожної – десятки епізодів. Мені так цікаво, скільки з них вийдуть під особисте зобов`язання чи під заставу, чи на домашній арешт. Ми стільки затримуємо тих, хто працюють по квартирах, а їх відпускають! Я зроблю графік. Всі будуть шоковані...

- Так у нас же повним ходом іде судова реформа.

- Пройде – дай Боже. Але її замало. Потрібно також реформувати ГПУ. А найголовніше - під це все потрібно змінити законодавство: Кримінальний-процесуальний кодекс, Кримінальний кодекс. Переглянути, наприклад, покарання за розбійні напади. Особливо – викрадення авто. Там зараз штрафи. Що ж це таке?!

- Зараз навіть у народних депутатів крадуть машини.

- (Киває, – ред.) Я знаю. У двох випадках навіть знайшли. Я ж їм кажу: "Так ви тепер будете голосувати за законопроект, який ми подали? Він вже півроку лежить". Черга не доходить. Це вже навіть не смішно! Також говорив: "Ви й до "закону Савченко" дійдете тоді, коли хтось із вас постраждає. По злодіях в законі – те саме: поки хтось один із них вас не здасть. От вийду я чи Луценко на парламентську трибуну, і покажемо прекрасне відео, як ви в них на днях народження витанцьовуєте. Може, тоді у вас щось заворушиться і ви зрозумієте, що з Трояном та Луценком краще не дуркувати, а проголосувати законопроект про злодіїв в законі. Тоді вистачить показань та кримінальних справ. Йдеться ж не про наклеп. Ми будемо все доводити. Так, він, злодій у законі, особисто не бере участі у скоєнні злочину. Але можна показати, як до нього приходять "чорні гроші". От як в Італії боролися із мафією? "Били" по її економіці. Ми навіть цього зробити не можемо. Бо вони ж – бізнесмени. Вся Україна знає, що у нас є такий "Льора Сумський" (Сергій Лисенко, – ред.), а ми такі безхребетні, що не здатні по ньому прийняти рішення. По злодіях в законі все просто. Ми не можемо дозволити їм почувати себе вільно. Так, багато хто з них виїхав. Навіть ті, хто мають громадянство України. Вони на мене там різне "говорять". Але я роблю свою роботу. Тепер у них одна мрія – повернути старих міліціонерів.

- Як то Захарченко?

- Наприклад. Прекрасна тема! Ми вже говорили на цю тему. Злодії в законі зустрічаються з ФСБ, їздять до Москви. От приїжджає він туди. Що там робить? Що їсть?

- Гуляє по Красній площі…

- Ну, так (посміхається, – ред.).

троян

- Що вам відповідають депутати, коли ви пояснюєте їм, що потрібно ухвалити закон про злодіїв у законі? "Так, так, зробимо"?

- Саме так (всміхається. – ред.). А потім в залі не вистачає декількох голосів, як ми це бачили влітку.

Якщо перейти до "закону Савченко", то злодії в законі з цих тисяч випущених з колоній вже засуджених злочинців набирають собі "менеджмент" - ще в СІЗО займаються їхньою вербовкою, пропонують їм "роботу". Подивіться, яка у нас тут ситуація (показує таблицю, – ред.): по "закону Савченко" по "другому колу" вже затримані 1423 людини. Круто?! 1423! Із них: 31 - за вбивство, 25 – за тяжкі тілесні ушкодження зі смертельними наслідками. Через те, що ми такі добрі, ми отримали 56 вбитих. Покалічених – ще більше. Ще розкажу, що нас чекає: тільки за умисні вбивства та тяжкі тілесні раніше строку вийдуть на волю 1566 чоловік. Тому цей закон злодійський.

Є необхідність провести реформу в Міністерстві юстиції – змінити нагляд, умови перебування в СІЗО та в’язниці. Реформувати суди та прокуратуру. А тоді можна переглядати умови ведення слідства. Вони ж зараз що роблять? Користуються тим, що його затягують. Бо в них в СІЗО – день за два. Якщо у справі – 15 епізодів. Раз на місяць розглядається один. Допитуються потерпілі, свідки, поняті, злочинець. Виходить, слідство в суді може йти 3-5 років. Множимо на два – все, він виходить. Так це по тяжких злочинах. Що вже говорити про грабіжників, крадіїв. Там ще легше. Максимум йому могли б дати 5 років. Два роки він в СІЗО, й вийшов. 20 квартир "зробили", два роки відсиділи, вийшли, все продали і кожен заробив по мільйону. Вони ж злодії – там моральності немає. Вони – соціопати.

- Але це також частина нашого суспільства.

- Однак не лише поліція має цим займатися. Починати треба з освіти. Потрібно зі школи проводити роботу з дітьми. От ми, наприклад, запустили проект "Шкільний офіцер поліції". Це дуже важливо...

троян

Ще в мене є ідея відкрити інформаційні центри. Коли я був очільником Київської області, приймав 10-15 людей. Реально вдавалося допомогти двом-трьом з них. Були й, справді, божевільні. Вони йдуть потоком. Це також частина нашого суспільства. Але ж через них ти можеш не приділити увагу тим, кому потрібна справжня допомога. Так от маємо відкрити такі центри по прийому громадян, де надаватимуть юридичні консультації, будуть спілкуватися за проблематикою. Я, наприклад, в тій же Київській області робив відкриті віче – на засіданні були представники громадськості та весь райвідділок. Давав можливість їм сказати один одному правду в очі. Це працювало. Хай і ці центри займаються консультативною роботою та профілактикою. З’явиться довіра. Я чому цим переймаюся? У нас було два мільйони звернень на місяць, а стало чотири. А коли береш лише кримінальні – їх небагато. Тому є можливість ще зменшити навантаження чергових частин. Бо є люди, які кажуть: "Я хочу прийти, просто розповісти ситуацію й отримати консультацію". Так от нехай приходять.



Олекса Бондаренко, для "Цензор.НЕТ"

Фото: Наталія Шаромова, "Цензор.НЕТ"
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
   
 
 
 вгору