EN|RU|UK
 Політика України
  23980  45

 Продавець кави біля НАБУ здав спільників Каськіва, - журналістка Салій

У той час, як Владислав Каськів отримав "зелене світло" на виїзд за кордон, суд відправив у СІЗО відразу чотирьох фігурантів справи про розтрату 259 млн грн, виділених на національні проекти "Якісна вода" і "Олімпійська надія-2022".

Про це в блозі "Цікаво про суди" пише журналіст Ірина Салій, передає Цензор.НЕТ.

Взагалі арештантів мало бути більше. Але ще 12 грудня один із фігурантів справи – екс-голова інвестиційного комітету і радник директора "Державної інвестиційної компанії" Андрій Леміш - після обшуків у його квартирі просто зник.

"По суті ми з ним розминулися. Якихось 10 хвилин. Жінка сказала, що пішов вранці на роботу. Додому він не повернувся", - описав ситуацію співрозмовник у правоохоронних органах.
Якщо Леміш не з’явиться, то, ймовірно, найближчим часом його оголосять у розшук.

Відтак 14 грудня перед судом постало тільки чотири особи:
- екс-заступник голови Держінвестпроекту Сергій Шут, якого вважають організатором.
- Вадим Бей, який шукав людей, котрі за винагороду ставали засновниками і керівниками підприємств, а також представниками фірм-нерезидентів.
- Руслан Усов, який був водієм Шута і його правою рукою.
На Усова була оформлена будівельна компанія "Комбуд", через яку, за версією слідства, відмивались гроші.
- Юрій Лутак, екс-керівник Державної інвестиційної компанії (2012-2014), який підписав договори позики на 259 млн грн.

Щодо всіх підозрюваних Солом’янський суд в особі Олександра Бобровника задовольнив клопотання антикорупційної прокуратури тільки частково: відправив у СІЗО, але призначив суттєво менші застави, аніж хотіли в САП.

Так, для екс-заступника голови Держінвестпроекту Сергія Шута прокурори вимагали найбільше –176 млн грн застави. Однак суд вирішив, що Шуту вистачить і 20, Усову – 5 млн грн, Лутаку і Бею по 1 млн грн.

Як відомо, кримінальна справа про розтрату коштів Держінвестпроекту існує з листопада 2013. Тільки в липні 2016 її передали НАБУ. А до того нею займалось Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ під процесуальним керівництвом ГПУ.

Дещо в тіні опинився той факт, що ще 2 серпня 2017 о 7.40 ранку був затриманий фіктивний директор і засновник Торгового дому "Борисфен" Андрій Стельмах.

У 2012-2014 рр. компанія цього чоловіка отримала кредити від "Державної інвестиційної компанії" на суму 94 млн грн. (договори від 25.12.2012, 04.10.2013 та 29.01.2014).

Компанія Стельмаха брала участь у грандіозному проекті, загальна вартість якого у 2012 оцінювалась у 3 млрд грн. Йшлося про 15 міст, де мали організувати продаж питної води із артезіанських свердловин. Але задум так і не було реалізовано, а згадані 94 мільйони - виведено в офшори.

4 серпня 2017 суд відправив фіктивного власника компанії "Борисфен" під домашній арешт. Пізніше покази цього чоловіка та ще низки свідків ляжуть в основу підозр вищезгаданим чотирьом особам.

Стельмах розповів, що став засновником і директором фірми "Борисфен" за грошову винагороду. Він запевнив, що з державними інвесторами познайомився через свого брата, який навчався в податковій академії м.Ірпінь, де вчилися також Шут і Леміш (голова комітету, який давав оцінку заявці фірми "Борисфен").

Іронія долі, але підозрюваний Стельмах, хоч і не забезпечив українців якісною водою, але виявився продавцем напоїв поблизу офісу Антикорупційного бюро.
"Людина, яка отримала від держави 94 млн грн, торгує недалеко від НАБУ кавою як звичайний продавець. Другий учасник, який отримав 165 млн грн, Лідов С.В. – це колишній водій Шута (організатора схеми)", - розповів у суді прокурор Олег Макар.

За матеріалами слідства, у 2014 після зміни влади Шут та його спільники понад півроку переховували директорів компаній "Борисфен" і "Боржава резорт" Стельмаха і Лідова.  Рух та місці перебування згаданих 259 млн грн наразі  у повному обсязі не встановлені. Формально договори позики діють до 2027 року, але в антикорупційних органах переконані, що фіктивні компанії добровільно не повернуть гроші. Так само, як і не зроблять нічого для реалізації проектів, на які позичили державні мільйони.

Крім того, частина документів щодо згаданих кредитів досі невідомо де. Прокурори повідомили, що взимку 2014 документацію вивозили щоб замести сліди.

Наразі перспектива оголошення Каськіву підозри щодо епізодів з "Чистою водою" і "Олімпійською надією 2022" досить примарна. Річ у тім, що тут Каськів формально не приймав рішення і не підписував документів про виділення коштів. З іншого боку, це тільки два проекти з десяти, які далі розслідуються. І йдеться про куди серйозніші епізоди, аніж 7,5 млн грн розтрати на рекламі, щодо  якого екс-керівнику "Держінвестпроекту" вже оголосила підозру ГПУ. А тому є ймовірність, що детективи також назбирають щось для Каськіва. Головне тільки, щоб його знову не прийшлося шукати.

Нагадаємо, В.Каськів був оголошений в міжнародний розшук за підозрою в заволодінні в 2012 році в змові з іншими особами коштами держбюджету України на суму близько 7,5 млн грн. 8 вересня 2016 року стало відомо про арешт В.Каськіва в Панамі, в березні 2017 року стало відомо, що Панама відмовила йому в наданні статусу політичного біженця.

Генпрокурор Ю.Луценко 1 листопада повідомив, що В.Каськів був екстрадований з Панами в Україну, того ж дня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення 160 тис. грн застави; необхідна сума була внесена в той же день. Крім того, суд зобов'язав його здати всі наявні закордонні паспорти і бути на першу вимогу до слідчого, а також повідомляти про місце перебування.

За словами Ю.Луценка, суть звинувачення зводиться до розкрадання державних коштів при розміщенні зовнішньої реклами, йдеться  про розтрату 7 млн ​​463 тис грн. За його словами, В.Каськів повністю оплатив всю суму, і це повністю підтверджує обґрунтованість обвинувального акта прокуратури, проте юридично не визнав свою провину, хоча його перші свідчення фактично свідчать про це.

12 грудня детективи НАБУ провели низку обшуків і затримали чотирьох осіб, задіяних у корупційній схемі розкрадання коштів Держінвестпроекту та держпідприємства "Державна інвестиційна компанія" в сумі 259,2 млн грн.

Источник: https://ua.censor.net.ua/n3039747
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору