EN|RU|UK
 Політика України
  2943  57

 Вплив Росії на Угорщину зростає, і це є загрозою для всієї Європи, - заступник глави МЗС Боднар

Заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар заявив, що вступ України в НАТО був би вигідним Угорщині та угорській громаді в Україні, але в погіршенні відносин Києва та Будапешта зацікавлені треті країни, зокрема Росія.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Радіо Свобода.

"Проблема Угорщини - в спробі використання свого членства в НАТО для задоволення якихось своїх цілей, які ми не зовсім розуміємо. З одного боку, як держава-член НАТО - на території України проживають угорці, які є складовою українського суспільства, їхня безпека мала би бути ключовим інтересом для Угорщини. Тому Україна в НАТО була би вигіднішою для Угорщини ніж навпаки. Тому я підозрюю, що це не інтерес Угорщини... а інтерес третьої сторони. І не дивно про це говорити, знаючи певні факти", - сказав В.Боднар в інтерв'ю "Радіо Свобода", яке було опубліковано в суботу.

Відповідаючи на запитання, чи вигідні Росії такі дії Угорщини щодо України, заступник міністра закордонних справ відповів: "Звичайно".

"Я не хочу звинувачувати, не маючи цих... Але політично я можу допустити, що вплив Москви на Будапешт, на жаль, зростає. І це є загрозою не тільки для Києва, а й для Європи, для єдності в НАТО і для розуміння того, як гібридно діє Росія", - додав В.Боднар.

Водночас він зазначив, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан отримав на парламентських виборах високу підтримку суспільства, що свідчить про те, що "він уміло проводить свою політику всередині країни, зокрема використовуючи політично тематику національних меншин" і український закон "Про освіту", що містить норму про мови нацменшин, який, "мабуть, був на руку".

"Ми загалом сподівалися, що, досягнувши певних цілей на внутрішньому фронті, риторика Будапешта зміниться. Оскільки я не думаю, що Будапешт зацікавлений у погіршенні відносин із Україною, маючи тут таку велику громаду", - сказав В.Боднар, зазначивши, що після виборів в Угорщині риторика щодо Києва, на жаль, не змінилася.

"Це підтверджує вкотре моє припущення, що це не угорський інтерес - мати погані відносини з Україною, - а це інтерес третьої сторони. Ми готові на компроміс, на розумне вирішення проблеми, але на ультиматуми ми не підемо", - заявив заступник міністра закордонних справ України.

Нагадаємо, відносини Угорщини та України ускладнилися на тлі мовного питання. Зокрема, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії також виступили проти українського закону про освіту.

28 вересня набув чинності закон "Про освіту".

Міністр освіти України Лілія Гриневич за результатами переговорів з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом заявила: "Україна не змінюватиме моделі навчання в угорських школах до отримання висновків Венеціанської комісії щодо закону про освіту". А глава МЗС України Павло Клімкін після переговорів зазначив: "Україна і Угорщина спільно працюватимуть над механізмом імплементації закону про освіту".

12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А голова української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку ПАРЄ прийняла резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.

11 грудня Венеціанська комісія офіційно оприлюднила рекомендації Україні згідно із законом про освіту в частині навчання мовами національних меншин. 

Источник: https://ua.censor.net.ua/n3062584
VEhrdlVXdGtReXN3VEROUmRFNURkekJaUVhaTU9VTnFNRXhRVVhaMFIwRXdXVzVSZFU1RE9UQk1Ramd3U1ZSUmMzUkhRVEJNTjFGMk9VTjNaazVEWnpCTU4xSm5aRWRYTUZrNFBRPT0=
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору