EN|RU|UK
 Політика України
  3931  16

 Визнати факт, боротися, проводити дослідження, об'єднати ресурси і досвід європейських країн, - Климпуш-Цинцадзе озвучила тактику боротьби з дезінформацією

Виступаючи на конференції у Вільнюсі, віце-прем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіла про досвід України і запропонувала п'ять кроків у боротьбі з атаками російської дезінформації.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Урядовий портал.

"Активне використання Російською Федерацією інструментарію гібридної війни проти України перетворило інформаційну сферу на одне з ключових полів бою. Однак ми всі розуміємо, що російські асиметричні дії проти України мають головну стратегічну мету – дестабілізувати ситуацію у всьому світі, розділити сфери впливу між "силами" та встановити ключову політичну та ідеологічну роль Росії на Заході", – заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе на конференції "Стратегічна співпраця у відповідь на гібридні загрози" Платформи НАТО-Україна з протидії гібридній війні, розповідаючи про досвід України в боротьбі з російською дезінформацією. Конференція відбувається у Вільнюсі (Литва).

Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала п’ять ключових кроків у боротьбі з атаками дезінформації. Перший – це визнати сам факт перебування під атакою. "І після багатьох років російської гібридної війни деякі європейські країни все ще думають, що це – чужа боротьба. Це не геополітична боротьба між великими державами. Це не обмежується так званим пострадянським простором або Західними Балканами. Глобальний взаємозв'язок створив цілу низку нових загроз, які ще не цілком оцінені та не повністю зрозумілі. Росія кинула виклик і продовжує кидати виклик західним суспільствам. У світі практично відсутня велика демократія, яка не постраждала від дезінформації та впливу Росії в останні роки. РФ втручається у вибори, фінансує радикальні сили, спробувала вчинити державний переворот у Чорногорії перед її вступом до НАТО, влаштовує дезінформаційні кампанії, хакерські атаки та впливає на суспільства через соціальні мережі. Усе це свідчить про те, що вся євроатлантична спільнота вже атакована пропагандою. Але не всі хочуть визнати небезпеку або усвідомити серйозність загрози", - зазначила віце-прем’єр.

Вона також наголосила, що тим часом Росія стала прикладом для інших: сьогодні авторитарні держави є найбільшими інвесторами в галузі штучного інтелекту та інформаційної війни, їхні інвестиції дали їм стратегічну перевагу.

Другим кроком віце-прем`єр-міністр назвала протидію дезінформації, яку Росія продовжує розповсюджувати у велетенських масштабах. Тут можна діяти наступним чином: усвідомити факт дезінформації, визначити канали, гравців та цілі атаки, а потім розробити і завдати швидкий контрудар, після чого  створити і поширювати позитивні активні меседжі та виміряти результат.

Третій крок – боротьба з різноманітними тактиками гібридної війни, випробувальним майданчиком яких стала Україна останніми роками. "Протягом останніх 10 років Україна пройшла через усі етапи гібридної війни: енергетичні та торговельні війни, економічний тиск, масові кампанії з дезінформації, кібернапади та навіть військове вторгнення. П'ять років тому неможливо було уявити іноземне вторгнення до України. 4 роки тому на Україну напали. Поки вся країна збиралася фізично захищати себе від збройної агресії, Росія здійснила низку інформаційних операцій. Ми не зрозуміли цього одразу. Хоча вся країна щодня втрачала своїх захисників на фронті, росіяни відтворювали розповідь "русского мира" за допомогою своїх каналів в Україні, викрадали особисті дані наших військових, запустили безліч псевдоагентів, які критикували дії українського керівництва й української армії на кожному кроці і сіяли паніку серед населення. Держава не була готова до нового типу бойових дій. І завдяки громадянському суспільству, яке активно почало виявляти та аналізувати інформаційну агресію, нам вдалося ухвалити кілька важливих рішень у цьому напрямку", - наголосила віце-прем`єр-міністр.

Вона також додала, що Росія прагне розповсюджувати неспокій всередині суспільства та провокувати міжетнічні суперечки між Україною, Болгарією, Румунією та Угорщиною.   "Служба безпеки України не сумнівається в тому, що російська гібридна війна стоїть за багатьма провокаціями, зокрема, знищенням пам'ятників та нападом на Генеральне консульство Республіки Польща у Луцьку. Ми дізналися про плани атакувати румунські школи в Україні, вжили відповідних заходів і запобігли цим провокаціям. Останній приклад – напад на офіс угорської меншини в Україні, спрямований на подальшу дестабілізацію відносин між Києвом та Будапештом".  За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, за чотири роки війни Росія здійснила понад 7000 віртуальних атак на українські державні установи та підприємства.

Для того, щоб впоратись із цими гібридними проблемами, Україна ухвалила Закон "Про основні принципи забезпечення кібербезпеки" та стратегію кібербезпеки, Положення про інформаційну безпеку України, створила групу комп'ютерного реагування на надзвичайні ситуації – CERT-UA, Національний центр координації кібербезпеки, посилила свої можливості у сфері кіберзахисту завдяки Трастовому фонду НАТО, заблокувала російські соціальні мережі та портали, які передають особисті дані російській ФСБ, заборонила в'їзд на територію України тих російських та іноземних громадян, які вдавалися до розповсюдження підробок та фальсифікацій, підбурювання ненависті та порушення українського законодавства.

Віце-прем`єр-міністр також додала, що концепція "гібридної війни" в Росії включає економічну війну як один із ключових елементів. Основними економічними інструментами Росії у війні проти України є ембарго; розкрадання та знищення промисловості супротивника; санкції; відключення енергії; фінансова дестабілізація тощо. Будівництво нових газопроводів, що обходять Україну, теж є елементом геополітичної війни Росії з Європою.

Четвертим кроком Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала необхідність об'єднання ресурсів та досвіду європейських країн, щоб протистояти новій та постійно зростаючій загрозі. "Тому нам потрібна спільна комплексна гібридна оборона. "У розпалі хаосу є й можливість". Це можливість знову зміцнити демократію. Ми мусимо підтримувати міжурядові зусилля, спрямовані на зміцнення стійкості наших суспільств та запобігання атакам, а не боротьбі з їхніми наслідками". Вона акцентувала увагу на тому, що Україна прагне використати гібридну платформу, щоб покращити здатність протистояти російським інформаційним операціям та іншим формам гібридних загроз. Платформа також буде корисною членам НАТО та партнерам через обмін спостереженнями.

П’ятим кроком віце-прем`єр-міністр назвала проведення якомога більшої кількості досліджень щодо конкретних засобів та методів дестабілізації, до яких вдається РФ, та способів їхнього подолання. Вона запропонувала створити в Києві міжурядову експертну групу для вивчення гібридних загроз для обміну фаховим досвідом, зокрема в розкритті тактики та стратегії, спрямованих на вплив на голосування та політичні процеси.

Однак, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, усі перелічені 5 кроків – це реактивний підхід протидії дезінформації. Натомість, переконана вона, існує ефективніший шлях, базований на ініціативному підході. "Він вимагає нашої консолідації, спільних зусиль у запобіганні, стратегічному прогнозуванні, довгостроковому баченні, моделюванні та аналізі всього комплексу потенційних загроз та відповідних протистоянь. Ми мусимо бути попереду російських дій і навіть вийти за рамки реальності та уявити немислиме", - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Источник: https://ua.censor.net.ua/n3062587
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору