EN|RU|UK
 Політика України
  3092  55
Матеріали за темою:

 Порошенко і Дуда не змогли домовитися щодо спільного Дня пам'яті жертв Волинської трагедії, і відвідають заходи окремо, - ЗМІ

Президент України Петро Порошенко планує в неділю, 8 липня, відвідати з робочою поїздкою село Сагринь (Sahryń, Польща), повідомили джерела в дипломатичних колах.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.

За словами співрозмовника агентства, поїздка українського президента відбудеться того ж дня, коли президент Польщі Анджей Дуда відвідає Волинську область.

"Ми пропонували польській стороні вшанувати пам'ять загиблих і в Україні, і в Польщі разом. Однак польська сторона від такої пропозиції відмовилася", - сказав співрозмовник.

Як стало відомо агентству, цього дня у Львові та Луцьку для запобігання будь-яким провокаціям буде посилено охорону дипломатичних установ Польщі.

"Українська сторона пропонувала разом вшанувати пам'ять жертв Волинської трагедії у Волинській області, а потім разом відвідати Сагринь. Польська сторона від спільного заходу відмовилася", - повідомив співрозмовник агентству Українські Новини.

Після візиту до Польщі Порошенко також відвідає Волинську область.

У істориків багато питань викликають події, що відбувалися 11-12 липня 1943 року - цей період називають кульмінацією трагедії.

Нагадаємо, до трагічних подій на Волині та Східній Галичині 1943-1944 рр. в Україні та Польщі є різне ставлення. У кінці 1990-х років була створена спільна комісія польських та українських істориків для роботи з вивчення цих подій. Робота спільної комісії показала наявність очевидних відмінностей у трактуванні подій польськими істориками та низкою українських - уродженців місць подій. Українські дослідники зазначають, що Волинська трагедія була наслідком війни Армії Крайової з УПА, в якій брало участь і цивільне населення. При цьому польська сторона також вдавалася до репресій проти цивільного українського населення - число жертв з українського боку оцінюється у 10-20 тиcяч людей.


Читайте також: Необхідно знайти концепцію, яка влаштує обидві країни, - Порошенко про Волинську трагедію

У грудні 2014 року Президент України Петро Порошенко під час свого виступу перед депутатами парламенту Польщі вибачився за події на Волині, але не давав якоїсь характеристики їм. Він закликав "не будувати політику на могилах".

14 липня 2013 року в Луцьку після молебню за загиблими під час Волинський трагедії в Президента Польщі Броніслава Коморовського кинули яйцем.

У 2013 році польський Сейм прийняв стриману версію "Волинської резолюції", з формулюванням "етнічна чистка з ознаками геноциду".

22 липня 2016 Сейм Польщі прийняв постанову, якою визнав події, що розгорнулися на Волині в 1943-45 роках, "геноцидом, здійсненим українськими націоналістами проти жителів ІІ Речі Посполитої". Також Сейм проголосив 11 липня національним днем ​​пам'яті жертв цього "геноциду". Багато українських політиків, а також Президент Петро Порошенко висловили глибоке розчарування цим рішенням польського Сейму.

Депутат Верховної Ради Олег Мусій (позафракційний) запропонував парламенту встановити 24 березня Днем пам'яті про українців-жертв геноциду, вчиненого Польщею в 1919-1951 роках. Спікер польського Сенату Станіслав Карчевський виступив проти визнання Верховною Радою геноциду українців владою Польщі в 1919-1951 роках.

У 2018 році тема Волинської трагедії знову актуальна після ухвалення в Польщі закону про Інститут національної пам'яті, що дозволяє порушити кримінальну справу за заперечення "злочинів українських націоналістів у 1925-1950 роках" (зокрема злочинів тих українських формувань, які співпрацювали з Третім Рейхом) . Злочином у документі називається також "Волинська різанина" (термін, використовуваний в Польщі для оцінки події на Волині), за заперечення "Волинської різанини" також вводиться покарання.

Президент Польщі Анджей Дуда оскаржив низку норм закону в Конституційному трибуналі. Як повідомляв польський телеканал TVN24, на думку президента Польщі, оцінка Конституційного суду вимагає "відсилання законодавчого органу до невизначеного поняття "українських націоналістів", з огляду на те, що наслідком введеної поправки є можливість кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують вчинення цих злочинів і, як наслідок , притягнення їх до кримінальної відповідальності".

Село Сагринь у Люблінському воєводстві відоме акцією Армії Крайової та Батальйонів Хлопських 10 березня 1944 року проти мешканців сіл з українським населенням, пов'язаних з ОУН(б) і УПА. За даними українських дослідників під час різанини в Сагрині поляками було вбито і закатовано від 800 до 1240 мешканців, у тому числі понад 100 дітей. На сагриньському кладовищі споруджено пам'ятник, на якому викарбувані прізвища 660 українців, яких вдалося встановити.

Источник: https://ua.censor.net.ua/n3075216
TUV4TVVYWjBRemN3VEdwUmRtUkhRakJaZWxGMWRFTjNTVTVIUXpCWlJGRnpUa042TUV4WVVYUk9SMWN3V1RoMlREbERaakJNTjFKblRrTXJNRmxxVVhSa1F6a3dUSEpSZG01NlVXeE9SMFF3VEZSUmMwTTRkakJhWWxKblpFZERNRXczVW1kT1IxY3dXVGs0TUVwTVVYWjBRemN3VEdwUmRtUkhRakJaZWxGMWRFTjNTVTVIUXpCWlJGRnpUa042TUV4WVVYUk9SMWN3V1RrNE1Fb3ZVWFowUXpjd1dYcFNhV1JEZHc9PQ==
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору