EN|RU|UK
 За кордоном
  8031  33
Матеріали за темою:

 У Туреччині скасовано режим надзвичайного стану, введений у 2016 році після спроби держперевороту

У Туреччині закінчується термін дії режиму надзвичайного стану. Його було введено Ердоганом два роки тому після невдалої спроби державного перевороту.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Немецкую волну.

В Анкарі ухвалено рішення більше не продовжувати режим надзвичайного стану (НС), введеного президентом країни Реджепом Таїпом Ердоганом після невдалого путчу в 2016 році. У середу, 18 липня, дія режиму НС офіційно припиняється, однак багато турків ще довго відчуватимуть на собі його наслідки.

У ніч з 15 на 16 липня 2016 року група військових спробувала влаштувати в країні державний переворот і усунути від влади Ердогана. Однак путч провалився, а за одну тільки ніч загинули 249 осіб, понад 2 тисячі зазнали поранень. Як однин із перших заходів у відповідь Ердоган увів у країні режим надзвичайного стану. Такий крок повинен був сприяти якнайшвидшому виявленню та покаранню організаторів та учасників путчу.

Під час широкомасштабної чистки по всій країні десятки тисяч людей були звинувачені в зв'язках з рухом радикального ісламського проповідника Фетхуллаха Гюлена, який живе в США. В Анкарі вважають його організатором спроби перевороту, а його діяльність - терористичною. Після початкового терміну дії - 3 місяці - режим НС продовжували вже сім разів поспіль.

На політичному рівні найбільш очевидним результатом введення надзвичайного стану стала здобута Ердоганом можливість видавати закони в обхід парламенту - у вигляді президентських указів. За час дії режиму він скористався цією можливістю 32 рази. За даними ООН, в цілому за підозрою в підтримці путчу були затримані майже 160 тисяч і заарештовано понад 70 000 - зокрема журналісти, правозахисники та опозиційні політики. Ще на 155 тисяч осіб було заведено кримінальні справи у зв'язку з їх можливим "членством в терористичній організації".

Крім того, Ердоган підписав закон, що продовжує термін тримання під вартою без пред'явлення звинувачень до 30 днів. Таке правило діяло аж до початку 2017 року: після того, як Рада Європи винесла Анкарі попередження, цей термін скоротили до 14 днів.

За даними МВС Туреччини, за період дії НС від роботи було усунено понад 120 тисяч співробітників держапарату і бюджетників. Особливо сильний удар припав по університетах: понад 5500 викладачів вишів були звільнені. Крім того, було закрито тисячі організацій по всій країні, зокрема університети, приватні школи, гуртожитки, медичні центри, фонди та інші установи, які підозрюють у зв'язках з рухом Гюлена.

Репресивні заходи торкнулися не тільки можливих прихильників Гюлена, а й інших опозиційних сил. Зокрема, у турецьких провінціях з переважно курдським населенням своїх постів позбулися близько ста мерів великих міст: на їхнє місце призначено керівників, лояльних партії Ердогана.

Режим НС поставив на грань виживання багато турецькі ЗМІ, які вже і раніше перебували під жорстким тиском влади. Своїми указами Ердоган припинив діяльність 70 газет, 20 журналів, 34 радіостанцій, 30 видавництв і 33 телеканалів. Крім того, ряд журналістів перебувають під слідством за звинуваченням у пропаганді та підтримці тероризму або образі президента країни.

За даними турецької Спілки журналістів, наразі в Туреччині за ґратами перебуває 143 журналісти. При цьому ситуація продовжує погіршуватися. За час з 2010 по 2018 рік у рейтингу свободи преси організації "Репортери без кордонів" Туреччина опустилася з 138-ї на 157-у позицію.

24 червня в Туреччині відбулися президентські та парламентські вибори, які закінчилися перемогою Ердогана. Вибори ознаменували собою завершення переходу до президентської форми правління, яка значно розширила повноваження лідера країни. Тому, незважаючи на скасування режиму надзвичайного стану, Ердоган зможе і надалі випускати декрети, які мають силу законів без схвалення парламенту.

Крім того, уряд має намір посилити закон про боротьбу з тероризмом. Новий законопроект передбачає, що губернатори зможуть вводити обмеження на в'їзд і виїзд з турецьких міст на термін до 15 днів, а також накладати заборони на проведення масових зібрань.

Згідно з новими правилами, акції протесту не повинні створювати незручності пересічним громадянам, які не беруть участі в заході. Крім того, паспорти осіб, підозрюваних у зв'язках з терористами, підлягають конфіскації терміном на три роки. Критики законопроекту звинувачують турецьку владу в тому, що нове законодавство фактично замінить режим НС.

Источник: https://ua.censor.net.ua/n3077329
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору