EN|RU|UK
 Політика України
  4989  78
Матеріали за темою:

 ГПУ відповіла на скаргу Притули: У вбивстві Шеремета немає ознак теракту

Слідство у справі про вбивство 20 липня 2016 року в центрі Києва відомого журналіста Павла Шеремета не встановило в злочині ознак терористичного акту.

Про це йдеться в поясненнях, які Генеральна прокуратура надала у відповідь на заяву Олени Притули, пише "УП".

"Суб’єктивна сторона складу злочину за ст. 258 КК ("терористичний акт", – ред.) передбачає порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацію воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади", – зазначають у ГПУ.

Водночас, у відомстві стверджують, що "на час реєстрації провадження та на сьогодні таких ознак не встановлено".

Також правоохоронці кажуть, що експертиза встановила потужність вибухового пристрою – від 350 до 700 грамів в тротиловому еквіваленті. Слідство наполягає, що це "порівняно незначна кількість для ураження багатьох цілей".

"Спосіб кріплення пристрою, направленість вибухової хвилі та її уражальних елементів виключно в салон автомобіля (саме сидіння водія) унеможливлюють ураження інших осіб", – йдеться у поясненнях.

У ГПУ кажуть, що їхні співробітники за нагляду за СБУ вивчали кримінальне провадження і також не встановили підстав для кваліфікації вбивства як теракту.

Також повідомляється, що прокурор, який є процесуальним керівником у справі, та двоє слідчих Нацполіції звільнені від інших розслідувань для концентрації "зусилля виключно на цьому провадженні".

Щодо вимоги Олени Притули визнати її потерпілою у справі, ГПУ відповіла, що "права і обов‘язки потерпілої особи виникають з моменту подання нею заяви про вчинення злочину або заяви про залучення як потерпілої".

"Така заява від Олени Притули (20.07.2017), а також мами журналіста Шеремет Людмили Станіславівни та доньки Єлізавети (21.07.2017) надійшли до слідчих Нацполіції. Після заяв усім потерпілим була видана пам’ятка про процесуальні права та обов’язки потерпілого, в яких стоять їхні підписи", – зазначають в прокуратурі.

Там також стверджують, що в чинному КПК немає прямої вимоги щодо винесення постанови про залучення як потерпілої.

Раніше повідомлялось, що Олена Притула звернулась до суду зі скаргою, в якій вимагає визнати її потерпілою та перекваліфікувати справу на теракт.

Крім того, ще 27 лютого 2018 року цивільна дружина Шеремета звернулася до генпрокурора з заявою, в якій просила розслідувати цю справу як теракт, який призвів до загибелі людини.

Зазначимо, через два роки після смерті відомого білоруського, російського та українського журналіста Павла Шеремета його зухвале вбивство - підрив автомобіля в центрі Києва - досі не розслідувано.

Ні виконавці, ні замовники навіть не встановлені. Основна версія мотиву вбивства - професійна діяльність Шеремета, але вона у слідства не єдина.

Нагадаємо, вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху машини загинув відомий журналіст Павло Шеремет. Попередньо слідчі кваліфікують цю подію як умисне вбивство. У свою чергу, тодішня глава Нацполіції Хатія Деканоідзе заявила, що розслідування загибелі Шеремета буде для неї справою честі. А прокурор Києва Говда взяв під особистий контрольрозслідування вбивства.

Очевидці розповідають, вибух стався, коли Шеремет зупинився, щоб виїхати на головну дорогу. І зауважують про велику силу вибуху: "Деталі аж сюди долетіли". Пізніше були оприлюднені кадри моменту вибуху автомобіля з журналістом Шереметом.

Разом з тим, Генпрокурор Луценко заявив: "Смерть Шеремета - наслідок спрацювання вибухового пристрою. Це вбивство". Пізніше у МВС додали, що спрацював безоболонковий саморобний пристрій, потужністю до 600 грамів у тротиловому еквіваленті.

Трагічна загибель журналіста викликала широкий громадський резонанс. Главред "Української правди" Олена Притула зазначила: "Це удар по всій українській журналістиці". В ОБСЄ закликали притягти організаторів і виконавців вбивства до відповідальності. Глава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс закликав провести ретельне розслідування. Президент України Порошенко висловив співчуття рідним і близьким Шеремета. Спікер Верховної Ради Парубій закликав провести невідкладне розслідування. Аналогічно, швидкого і ефективного розслідування вимагав прем'єр Гройсман. Також свої співчуття близьким журналіста висловив секретар РНБО Турчинов. Президент ПАРЄ Аграмунт назвав убивство "атакою на свободу ЗМІ". А білоруський опозиціонер Статкевич заявив, що "це був теракт насамперед проти Білорусі, а не України". Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова спробувала використати вбивство Шеремета в пропагандистських цілях, на що отримала емоційну відповідь від російського письменника Шендеровича: "От же безсоромна бл#дь!". Свої співчуття і побажання щодо якнайшвидшого розслідування справи висловили посольство США та представництво ЄС в Україні. А деякі українські політики застерегли колег від використання трагедії в політичних цілях.

Під час наради керівників силових відомств України з главою держави було створено спеціальну оперативну групу. До розслідування Україна попросила приєднатися експертів ФБР і Europol.Зокрема, СБУ буде працювати над версією, що метою вбивства Шеремета була дестабілізація ситуації в Україні. Порошенко закликав правоохоронців провести розслідування якомога прозоріше і оперативніше: "Прошу не відкидати жодної версії. Ми не дамо нікому відкрити другий фронт всередині країни". Також глава держави доручив надати охорону керівнику-засновнику "Української правди" Олені Притулі.

За словами радника голови СБУ Юрія Тандіта, в справі про вбивство Шеремета розглядаються шість версій.

Павло Шеремет - уродженець Білорусі. Він працював на телебаченні в Білорусі та Росії, у 1990-2000-х роках - завідувач білоруського бюро, а також керівник відділу спеціальних інформаційних проектів ОРТ, потім - "Першого каналу". Протягом останніх п'яти років жив у Києві, працював в інтернет-виданні "Українська правда", був ведучим на радіо "Вести". Також Шеремет був одним із засновників "Білоруського партизана".

У липні 1997 року, під час зйомки репортажу про ситуацію на білорусько-литовському кордоні, був заарештований співробітниками силових структур Білорусі за звинуваченням нібито в незаконному перетині державного кордону, в отриманні грошей від закордонних спецслужб і в незаконній журналістській діяльності. Був засуджений до двох років позбавлення волі умовно і до одного року випробувального терміну, провівши у в'язниці загалом три місяці.

Источник: https://ua.censor.net.ua/n3079609
TUZsUVVYTmtRelF3VEV4U1oyUkhRekJNVEZGMmFVUlNhVTVETVRCWlJGRjBaRU00TUV4WVVtZDBRM2RNZVM5UmNVNURNVEJaUkZGMFpFTTRNRXhZVW1kcE9IWXdTbEJSYmpsRGFnPT0=
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору