EN|RU|UK
 Політика України
  983  8

 Екологічні проекти в Україні - кошти витрачаються, а екологічного ефекту немає, - експерт Лампіка

В Україні екологічні проекти можуть фінансувати як за рахунок бюджету (кошти Державного, республіканського і місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища), так вони можуть мати і позабюджетний характер (добровільні внески, кредити і позики фінансових установ, гранти міжнародних організацій).

Про це розповіла у своєму блозі на OBOZREVATEL голова громадської ради при Екологічній інспекції Дніпропетровської області, керівник "екопатруля" Тетяна Лампіка.

"ГФ з ОГП "Екологічний патруль" досліджує використання цих коштів. Аналізуючи дані, наведені в звіті Екологічного департаменту Донецької ОДА щодо витрат на виконання природоохоронних програм, доходимо до висновку, що це є проблеома всеукраїнського рівня. Чому? Бо кошти витрачаються, а екологічного ефекту немає", - пише вона.

Вона навела приклади:

- Озеленення та благоустрій – 363 млн. грн;

- Наукові конференції в системі моніторингу – 146 тис. грн.;

- До оснащення стаціонарних постів моніторингу – 42 млн. грн;

- Впровадження державної системи моніторингу – більш 500 тис. грн.;

- Реконструкція відділу сортування сміття в Донецькому регіональному центрі поводження з відходами – 1170 тис. грн.;

- Розробка декількох проектів сміттєспалювальних станцій для міст плюс придбання спеціалізованих вантажних машин, в загальному плані на систему поводження з відходами – більше 400 млн. грн.;

- Придбання старого обладнання по утилізації ртуть утримуючих відходів по вартості, що дорожча ніж придбання нового обладнання – майже 32 млн.грн.

За її словами, згідно з чинним законодавством виконані природоохоронні заходи мають оцінюватися шляхом економічного, оздоровчого ефекту.

"Наприклад – озеленення та благоустрій (вартість виконаних робіт 363 млн.грн). Скільки саме коштів було потрачено на озеленення, який екологічний ефект отримано (для довідки – 1 га зелених насаджень в середньому в теплий період року вловлює 300-400 кг діоксину сірки, 400-500 кг вуглекислого газу, 75-100 кг хлоридів, 40-65 тон пилу, 370-380кг свинцю). Собівартість 1тони кожного забруднювача є загальнодоступною інформацією. Таким чином, можливо зробити висновок щодо екологічного ефекту та економічного ефекту від висаджених зелених насаджень. Мабуть, слід враховувати і місця їх висадки – промислово-забруднені райони чи степ", - написала Лампіка.

Вона зазначає, що незрозуміло також яким чином до природоохоронних програм потрапив благоустрій, адже насправді будівництво, як вид діяльності не може бути внесене до переліку природоохоронних програм, оскільки не приносить ніякого екологічного ефекту, а навпаки завдає екологічних збитків.

"Що стосується оснащення стаціонарних постів моніторингу. На нашу думку це важлива справа, але лише в тому випадку, коли в уповноважених органів є можливість постійно передавати інформацію з постів моніторингу в єдиний центр (система автоматичного екологічного моніторингу), де за фактом її обробки та з урахуванням метеорологічних умов, надаються рекомендації для підприємств щодо режиму їх роботи з метою зменшення впливу на довкілля і на людину – тобто на громадян. Йдеться про режим несприятливих метеорологічних умов, при якому (яких) згідно з чинним законодавством підприємства мають зменшувати потужність своїх технологічних процесів", - пояснює чиновниця.

Вона підкреслила, що якщо в місцях розташування стаціонарних постів відсутня система автоматичного екологічного моніторингу, то навіщо було витрачати 42 млн грн на дооснащення стаціонарних постів моніторингу, якщо дані не використовувати?

Источник: https://ua.censor.net.ua/n3085407
VEhrNGRrdzVSMFV3V21KUmRtUkRkekJNTTFKblpFZEVNRXhNVVhOT1F6a3dURE5TYWpONlVYUmtRell3VERkUmRUbERLekJNVUZKc2RFZFE=
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору