EN|RU|UK
 Політика України
  17753  636
Матеріали за темою:

 "Тактики проти стратегів": Сюмар проаналізувала поточну розстановку сил у передвиборчих перегонах

Цього разу в політиків на виборах не вийде пограти в стару відому гру про розкол "Сходу і Заходу".

Як передає Цензор.НЕТ, про це пише у себе на сторінці в Facebook депутат парламентської фракції "Народний фронт", глава комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар. Наводимо повністю її пост, який вона назвала "Політтехнологічні замітки. Вересень.
Тактики проти стратегів".

"Юлія Тимошенко вкотре довела, що є блискучим тактиком, блискавично відреагувавши на звинувачення у своїй можливій "проросійськості" масованою бордовою кампанією Майбутнє в НАТО, Безпека в ЄС. Ба більше. Ці борди Тимошенко без жодної тіні сумніву чи сором"язливості зробила в кольорах і стилістиці бордової кампанії чинного Президента з тризубом на фоні. Ефект очевидний - тепер борди Порошенка сприймаються додатковою частиною кампанії Тимошенко, адже практично на них - її фото. І всі тихенькі розмови про плагіат у ФБ і близько не дорівнюють ефекту кампанії, яка в один момент відбила можливу базову стратегічну тезу Порошенка, що він головний прозахідний кандидат, який веде Україну в ЄС та НАТО.
Так само тактично і так само без жодного сумніву Тимошенко повторила ще одну тезу Порошенка - нам потрібен мир, але не будь-якою ціною. Щоправда, що вона мала на увазі - традиційно лишилося не розшифрованим.

Анатолій Гриценко своїм виступом на YES спробував конкурувати з Порошенком у спроможності говорити з західною публікою англійською мовою і зрозумілими їм конструкціями з баченнями реформ у базових сферах. З одного боку - він чітко окреслив позицію "сильного" та авторитетного лідерства - як передумови реформ та боротьби з олігархічним класом. З іншого - для української публіки тези були занадто складними, а самому виступу явно бракувало яскравості та харизматичності, що було особливо помітно на фоні добре підготовленої Тимошенко та досі обожнюваного публікою Вакарчука.

Святослав Вакарчук на тому ж YES мученицьки продовжував тримати інтригу про своє YES участі в виборах, але так "колупав" піч висловами про те, що співаки (медики, вчителі) не повинні спостерігати з боку як "політики крадуть", що більшість оглядачів все ж вирішили що "наречена" таки дозріла. Насправді, така пауза зумовлена відтягуванням "чорної кампанії" проти нього, оскільки він заходить на прозахідне поле і відразу стає потужним конкурентом двом найсильнішим учасникам кампанії - Порошенку та Тимошенко, ну і Гриценку теж. Проте, це затягуванням є поганим сигналом для еліт, які розцінюють хронічні вагання - як психологічну неготовність Вакарчука до серйозної боротьби.

І на фоні всього цього "яскравого" демократичного змагання на іншому - південно-східному полі відбулася стратегічна річ - об"єднання здавалося б непримиренних ворогів - Рабіновича (Медведчук) та Бойка (Льовочкін-Фірташ). Екс-регіонали готові до висування "Единого кандидата от Юго-Востока", що для них є зрозумілою грою. Бо так з умовними "помаранчевими" вони грали завжди.
І суть гри - Бойко кандидат в Президенти, або ж супер зручний конкурент в другому турі для будь-якого кандидата - як Тимошенко, так і Порошенко. З подальшою умовою спікерства, наприклад, Медведчука в наступній Раді. Об`єднання дає можливість Медведчука вести стратегічні перемовини з усіма кандидатами не лише про президентські, але і про парламентські розклади. І це вкотре доводить, що Росія в українських виборах грає стратегічну гру - максимально розколоти поле прозахідного електорату (Порошенко, Тимошенко, Гриценко, Вакарчук, Садовий) і об'єднати електорат Півдня і Сходу під єдиного "технократичного кандидата".

Щоправда, на їхньому полі сидять два "чорні лебеді" кампанії - Олег Ляшко, який маючи прихильність ТРК Україна та чудові ораторські здібності, цілком може "вистрелити" в селах та малих містах Півдня й Сходу, та Володимир Зеленський, який за деякими дослідженнями навіть без натяку на участь у виборах вже потрапляє у другий тур. І він може стати кумиром великих міст, і не лише Сходу. Міст, в яких нарешті новини більше споживають з інтернету, аніж з ТБ, міст, які хочуть "нових облич", і в яких найбільше невизначених саме через те, що існуючі політики їх категорично не влаштовують.

Відчуття постмодерну і як з ним працювати у виборчих технологіях вперше може стати головною стратегією виборів, яке не дасть політикам погратися в стару відому гру про розкол "Сходу і Заходу". Головне, щоб постмодерний електорат не загрався у віртуал і в якийсь момент зрозумів, що вибори - не в ФБ, а на виборчих дільницях, на які треба ходити пішки, голосувати там ручкою, а не кліком в компі, і що результати в наших умовах треба захищати - фізично, біля дільниць, а інколи і на вулиці".

Источник: https://ua.censor.net.ua/n3086448
TUV4TVVYVk9RM2d3VERkU1owNURORXhVU1hkTlZHdDJURGxEVWpCTU4xRjFaRU0yTUV3MU9EQktURkZ6VGtNMk1FeEVVbWRPUjBnd1dWQlJkVzU2VVdzNVIwRXdUR3BTYUhSRE1UQk1NMUYxZEVNclNVNURVVEJNTTFGelRrZERNRXczVVhVNVIxY3dUR3c0TUV0TVVYVk9Remd3VERkU2FVNURNVEJNTTFGMWRFTXJaazVEYURCWk4xRjJUa04zTUZsQmRreDNQVDA9
 Топ коментарі
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
Сторінка 7 з 7
<<<1 2 3 4 5 6 7
Сторінка 7 з 7
<<<1 2 3 4 5 6 7
 
 
 
 
 
 вгору