EN|RU|UK
 Суспільство
  5377  34
Матеріали за темою:

 У нас було прописано в обов'язковому порядку поминати патріарха Московського, але це неправильна практика: ніде в помісних церквах такого немає, - митрополит УПЦ МП Олександр Драбинко

Священнослужителям Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) пропонувалося згадувати під час богослужінь предстоятеля Російської православної церкви (РПЦ).

Про це в інтерв'ю "Радіо Свобода" повідомив митрополит УПЦ МП Олександр (Драбинко), передає Цензор.НЕТ.

"У нас якось склалося так, що у всіх служебниках під час божественної літургії було прописано в обов'язковому порядку, навіть кожному пересічному сільському священику, поминати патріарха Московського. Але це не зовсім правильна практика, бо ніде в помісних церквах такого немає. Завжди священик якоїсь єпархії поминає свого єпархіального архієрея. Єпархіальний архієрей повинен поминати митрополита Київського, а вже митрополит Київський повинен поминати того, хто є першим: або патріарха Московського, або іншого патріарха, у віданні якого перебуває його церква", - сказав він.

За словами митрополита, після початку війни на Донбасі багато священнослужителів припинили поминання патріарха саме з цієї причини.

"Вони поминають на сьогодні просто свого правлячого архієрея і митрополита Онуфрія. Так само роблю і я. Я згадую свого єпархіального архієрея, блаженнішого митрополита Онуфрія, і цим поки обмежуємося. Далі життя покаже, як будуть розвиватися події, як наші великі патріархи, патріарх Кирило і патріарх Варфоломій, подолають цю ненормальність, яка виникла в їхніх відносинах", - зазначив Драбинко.

"У 1686 році, коли було благословення Московського патріарха висвячувати Київського митрополита, були певні умови, які свідчили про те, що Київський митрополит повинен обиратися шляхтою і київським духовенством. Він мав поминати перше Константинопольського патріарха, а потім Московського. Були свої права і обов'язки. Він повинен був називатися екзархом Константинопольського патріарха. Все це було нівельовано. Від цього навіть сліду в історії не залишилося. Згодом почали просто синодально призначати в Петербурзі митрополита до Києва, і на цьому все закінчилося. Київська митрополія перетворилася на рядову єпархію в Російській імперії. Таке ставлення нівелювало повністю навіть ті домовленості, які були в 1686 році. Відповідно, ті рухи до державності, до незалежності, до самоідентифікації, які були в ХХ столітті, починаючи з часів після революції, вони якраз і спонукали до того, що УПЦ, православні України хотіли своєї незалежності. Ну, і в результаті, як ми бачимо, до сьогодні це питання якось намагалися вирішити, але різні політичні умови і система цьому заважали. Спочатку були більшовики, які захопили Київ і не дали можливості становлення автокефальної церкви. Спроба автономізації Української церкви була під час німецької окупації. При наступі радянських військ ті ієрархи, які тут були, пішли на Захід. Були спроби в кінці 80-х років відновити автокефалію. Остання з них була зроблена в 1991 році помісним собором УПЦ, який тоді очолював і проводив митрополит Київський Філарет. Було прохання до Московського патріарха про дарування автокефалії. Знову це питання на довгі-довгі майже 30 років було відкладено, а в Україні виник так званий автокефалістський розкол. Вирішувати це питання було необхідно. Це питання не вирішувалося, а тому по-пастирськи, я так розумію, патріарх Варфоломій на прохання керівництва нашої країни і віруючих, які були в розколі і не були в розколі, взявся вирішити це питання. І, дасть Бог, це питання буде вирішене благополучно", - констатував митрополит.

"Я не бачу причини, з якої РПЦ розірвала сьогодні спілкування з Константинопольською православної церквою. УПЦ має повне право на своє самостійне буття. У чому причина такого неадекватного кроку, який був зроблений? Це дійсно спекуляція Чашею Христовою. Так не можна робити! І ще історія повинна буде дати оцінку, хто вчинив правильно, а хто вчинив неправильно. І тут потрібно вже, щоб внутрішній голос підказав, де Христос. Христос не розділився. Апостол Павло говорить: "Чи ж розділився Христос?" Ні, Христос не розділився. Виходить, він є. А якщо є політики, які використовують Христа і церкву в своїх корисливих інтересах, то це вже хула на Святого Духа, яка, як ми знаємо, не проститься ні в цьому віці, ані в майбутньому. Використання церкви як єдності церковної, а тим більше євхаристійної чаші для того, щоб з'ясувати якісь територіальні відносини або відносини, хто старше, мені здається, це неправильно. Ось оцінку цьому повинна буде дати історія. У результаті ми будемо знати, хто мав рацію, а хто хто був винен. Я розумію, що в цій ситуації абсолютно правих немає і абсолютно винуватих немає, тому що у кожного є своє бачення, у кожного є свої амбіції", - заявив він.

Нагадаємо, 14 вересня на позачерговому Синоді Російської православної церкви в Москві було ухвалено офіційну заяву, в якій сказано, що в разі продовження "антиканонічної діяльності Константинопольського патріархату на території Української православної церкви" РПЦ "буде змушена" розірвати євхаристійне спілкування.

Тоді ж Синод РПЦ ухвалив рішення призупинити співслужіння з ієрархами Константинопольського патріархату і припинити свою участь у тих структурах, де головують його представники. І не згадувати більше патріарха Константинопольського під час богослужінь.

У понеділок, 15 жовтня, Синод РПЦ визнав неможливим її подальше перебування в євхаристійному спілкуванні з Константинопольським патріархатом.

11 жовтня за результатами засідання Синоду було оголошено рішення, в якому йшлося, що Вселенський патріархат продовжує процедуру надання автокефалії церкві України. Крім того, було скасовано лист Синоду від 1686 року, після якого Київська митрополія потрапила під юрисдикцію Москви, відновлено канонічний статус предстоятеля УПЦ Київського патріархату Філарета.

Источник: https://ua.censor.net.ua/n3092788
 Топ коментарі
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору