EN|RU|UK
 Політика України, Економіка
  19671  130
Матеріали за темою:

 Україна подвоїла штраф "Газпрому"

Претензії України до "Газпрому" ростуть. За те, що російська компанія не погоджується виплачувати антимонопольний штраф, Київ має намір вимагати неустойку в розмірі самого штрафу, тобто $ 3,4 млрд. "Газпром" як і раніше вважає вимоги України необґрунтованими. Політологи припускають, що Київ намагається змінити позицію Москви в питанні поставок газу: штраф і пені можуть стати предметом торгу при обговоренні передоплати.

Як передає Цензор.НЕТ, про це пише Газета ру.

Україна вимагає від "Газпрому" виплати ще $ 3,4 млрд. Цього разу йдеться про пеню за прострочення виплати штрафу, накладеного в кінці січня на російську компанію українським антимонопольним комітетом (АМКУ). Причому січневий штраф, як і пені за прострочення його виплати, однакові. Таким чином Україна чекає від "Газпрому" виплати на $ 6,8 млрд.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Путін: Росія готова відновити постачання газу в Україну "в будь-яку секунду"

"За прострочення на 140 днів нарахували пені в розмірі 180,5 млрд грн, - наводить РІА "Новости" слова представника антимонопольного комітету України. - Разом із тим, відповідно до ст. 56 закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не повинен перевищувати розміру штрафу, тому Антимонопольний комітет подав позов про стягнення 85,9 млрд грн (якраз близько $ 3,4 млрд.) штрафу і 85,9 млрд грн пені".

Партнер фірми "Кульков, Колотилов і партнери" Олег Колотилов пояснює, що суть пені як виду неустойки полягає в її стягненні за певний період прострочення. "У зв'язку з цим розмір пені повинен співвідноситися не тільки і не стільки з розміром накладеного штрафу, а й з періодом прострочення в його сплаті, - каже юрист. - У разі тривалого прострочення розмір пені може в багато разів перевищувати розмір штрафу, якщо законом не встановлені будь-які обмеження, як, наприклад, у законодавстві України, яке не допускає, щоб пеня на штраф була більшою за сам штраф".

За словами Колотилова, незгода із самим штрафом (як у випадку "Газпрому". - "Газета.Ru") не перешкоджає нарахуванню пені з нього, якщо рішення про його накладення набуло чинності й не було скасовано.

Партнер юридичного бюро "Замоскворіччя" Дмитро Шевченко зазначає, що оскільки пені будуть стягуватися в судовому порядку, то й остаточна сума буде визначена судом. "Завжди, коли стягуються санкції за те чи інше правопорушення, оцінюється відповідність сум санкцій до наслідків таких правопорушень, - пояснює юрист. - При цьому до уваги беруться всі істотні обставини таких порушень, у тому числі строк, причина несплати, оскарження вимог". За словами Шевченка, на цих загальних принципах ґрунтується практика стягнення будь-яких санкцій незалежно від країни.

Історія протистояння нинішньої влади і "Газпрому" почалася ще в 2015 році, коли Арсеній Яценюк, який обіймав на той момент посаду прем'єр-міністра України, ініціював антимонопольне розслідування щодо російської компанії. Українські антимонопольники дійшли висновку, що російський холдинг зловживав монопольним становищем на ринку транзиту газу України. Зокрема, "Газпром" у період з 2010 по 2014 рік значно знизив обсяг прокачування газу через українську територію до Європи. Розрахувавши недопрокачані обсяги й зіставивши їх із вартістю послуг з транзиту, АМКУ і обчислив штраф.

Також читайте: "Нафтогаз" має намір вимагати від РФ 2,6 млрд доларів за вкрадені активи у Криму

"Газпром" у відповідь заявив, що не міг зловживати монопольним становищем, оскільки не веде комерційної діяльності на території України, і назвав штраф спробою тиску на компанію. До речі, в російсько-українському транзитному договорі не прописані штрафні санкції за зниження транзиту. А в договорі про постачання газу такі санкції є - принцип "бери або плати", згідно з яким клієнт повинен сплатити не менше певної частки законтрактованого газу, незалежно від того, скільки газу було відібрано насправді.

І якраз зараз у Стокгольмському арбітражі розбираються претензії "Газпрому" до України з низки питань на загальну суму $ 38,7 млрд. Більшу частину цієї суми становлять саме штрафи за "бери або плати".

"Газпром" намагався оскаржити штраф в українських судах, але суди нижчої інстанції стали на бік АМКУ, а Верховний суд України в розгляді оскарження відмовив. Український антимонопольний комітет у свою чергу зажадав стягнути штраф із "Газпрому" в примусовому порядку. Якраз у понеділок Господарський суд Києва розпочав розгляд цієї справи по суті.

Читайте також: Стокгольмський арбітраж винесе рішення щодо закупівлі газу в "Газпрому" в березні 2017 року

"Газпром" не вважає претензії АМКУ обґрунтованими і продовжить захищати свої права й законні інтереси", - заявили "Газеті.Ru" в компанії в понеділок.

Олег Колотилов каже, що основне питання не тільки до розміру пені та порядку її нарахування, а до обґрунтованості самого штрафу, накладеного за законодавством України, і можливості його примусового стягнення.

"Примусове стягнення може бути здійснено за рахунок майна "Газпрому" в Україні, якщо воно там є, - зазначає юрист. - У Росії таке рішення з великою ймовірністю не буде виконано".

Також читайте: Україна вже 300 днів не закуповує природний газ у Росії, - "Укртрансгаз"

Що стосується третіх країн, то можливість виконання в них українського судового рішення, за словами Колотилова, регулюється їх міжнародними договорами з Україною та їх внутрішнім законодавством.

Раніше політологи висували версію, що Київ і не розраховує на те, що "Газпром" виплатить штраф. Висуваючи претензії, українська сторона розраховує на проведення своєрідного взаємозаліку вимог - сума штрафу небагато чим відрізняється від тієї, що Росія вимагає від України як заборгованість за українськими облігаціями. Київ цей борг гасити не хоче. Ще в лютому російський Мінфін подав щодо цієї заборгованості позов до Високого суду Лондона. Слухання повинні початися в кінці січня 2017 року.
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
Сторінка 2 з 2
<<<1 2
Сторінка 2 з 2
<<<1 2
 
 
 
 
 
 вгору