EN|RU|UK
 Суспільство
  9542  124

 До 1917 року значна частина населення не усвідомлювала себе українцями, називали себе малоросами, - історик про Лютневу революцію

Лютнева революція, що почалася сто років тому, і низка подій після неї стали найважливішим фактором у формуванні багатьох націй, у тому числі української.

Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ сказав доктор історичних наук, завідувач відділом Історії Української революції 1917-1921 рр. Інституту історії України Владислав Верстюк.

"Якщо до революції значна частина населення не усвідомлювала себе українцями - називали себе тутешніми чи малоросами, - то під час революції все змінилося. Створення Центральної Ради, українізація військових частин зробили з українців націю. Керівник уряду УНР Ісак Мазепа написав книжку "Україна в огні і бурі революції", а голова Генерального секретаріату Володимир Винниченко - "Відродження нації". Якщо ці назви і сенси книжок поєднати, то можемо сказати, що у вогні і бурі революції відбулося народження нації. Причому це відбувалося не тільки в містах, а й у селах", - вважає він.

На думку історика, російсько-українські війни наступних років, революції і селянський повстанський рух в Україні також зробили багато для самосвідомості українців.

Лютнева революція 1917-го подарувала українцям, як і всім народам, що входять до складу Росії, шанс на політичний і національний розвиток. При цьому українці активізувалися несподівано для багатьох.

"Шлях до парламенту був довгим, про УЦР як парламент можна говорити після проголошення Української Народної Республіки у листопаді 1917-го. А до того це була революційна громадсько-політична організація. УЦР створили, щоб заявити про українців як про організовану силу. Спершу були абсолютно несміливі заяви, які неодноразово були висловлені і до революції. Просили дозволу на заснування українських шкіл, запровадження української мови в судочинстві…

Вирішальну роль в перетворення Центральної Ради на впливову організацію відіграв Михайло Грушевський. Це був не просто видатний історик, його вважали батьком нації. Десятитомник Грушевського "Історія України-Руси" фактично був маніфестом про самостійність українців як народу, історичним підґрунтям національної ідеї. До всього, Грушевський був хорошим організатором. Під час війни він був арештований - на нього навісили ярлик "австрійського шпигуна", і лише з початком революції він зміг повернутися до Києва.

Коли Грушевський потрапив до Центральної Ради, то що побачив? Кілька солдатів, кілька інтелігентів, які збиралися у невеличкій кімнаті під сходами Педагогічного музею. Це Грушевського не злякало, він відразу розгорнув кипучу діяльність - українці відновили видання газет, провели у Києві 19 березня величезну українську демонстрацію. За спогадами, на неї зібралося 100 тисяч людей".

Источник: http://censor.net.ua/r430344". Читайте також на "Цензор.НЕТ": Естонія має право вимагати від Росії вибачень або компенсацій за "радянську окупацію", - міністр юстиції Рейнсалу

Верстюк підкреслює: в березні 1917-го проросійські сили вважали, що український рух перебуває на задвірках революції.

"А українці за місяць виросли в потужну силу. У Києві жодна інша Рада такого впливу не малаИсточник: http://censor.net.ua/r430344", - підсумував він.

Повне інтерв'ю з Владиславом Верстюком читайте тут.
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
Сторінка 2 з 2
<<<1 2
Сторінка 2 з 2
<<<1 2
 
 
 
 
 
 вгору