EN|RU|UK
 Суспільство
  9892  43

 Начальники сталінських тюрем заробляли на репресії: українські історики починають публікувати інформацію з раніше закритих архівів НКВС

До 80-річчя найбільш масових сталінських репресій український науковий журнал "З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ" почав публікацію дослідження про співробітників НКВД – організаторів і виконавців Великого терору в Україні.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це в інтерв'ю Радіо Свобода сказав кандидат історичних наук, один зі співавторів спецвипуску Олег Бажан.

Як зазначає історик, донедавна, через закритість архівів, ця інформація була недоступна.

Особливу увагу історики приділили справам, заведеним на так званих катів НКВС, які проходили за статтею "порушення соцзаконності".

"Завдяки цим справам можна відтворити психологічний портрет катів, вивчити, чому вони ними стали, чи керувалися вони в своїх діях наказом, чи злим умислом, чи здійснювали нелюдські злочини з особистої ініціативи. Це новий зріз, який дає змогу скласти повнішу природу Великого терору. Ця інформація була донедавна засекречена, а тепер стає надбанням громадськості", - зазначає Бажан.

У спецвипуску журналу наводяться приклади жахливих безчинств, які коїлися в катівнях НКВС у різних регіонах України.

"Наприклад, у житомирському управлінні НКВС, коли провели розслідування і перевірку чекістів, які брали участь у стратах, з'ясувалося, що були неодноразові факти знущань на сексуальному ґрунті. Заступник начальника житомирського НКВС разом з підручними вбивав 72-річну жінку залізними палицями заради наживи, щоб вона сказала, де ховає золото.

Відома справа начальника уманської в'язниці Самуїла Абрамовича, який заробляв на репресіях: забирав додому після розстрілів одяг розстріляних, вибивав рукояткою пістолета золоті зуби. Обвинувальний висновок у його справі було побудовано на тому, що він створив у в'язниці злочинний бізнес, заробляючи на ув'язнених: посилав їх на польові роботи, а натомість отримував особисто для себе від сільгосппідприємства вино і продукти. За всі ці злочини йому дали всього лише три роки таборів.

Тепер нам стало відомо про ще одну справу, в Києві. Водій машини, який підвозив репресованих до стін внутрішньої тюрми НКВС, отримував винагороду у вигляді одягу розстріляних, яку потім продавав в одному з київських магазинів. При цьому його спочатку заарештували, а потім посварили й відпустили", - розповідає історик.

За його словами, дуже мало комендантів НКВС УРСР постали перед судом.

"Ніхто з них не отримав відповідальності за Биківнянську трагедію, хоча причетні вони були. У селищі Биківня було знайдено найбільше останків розстріляних органами НКВС в Україні. Як правило, це були вбиті в Києві. На сьогоднішній день встановлені імена майже 20 тисяч репресованих, яких таємно ховали в цьому місці. До відповідальності нікого не притягли, але їх, як то кажуть, Бог покарав. Олександр Шашков, який у 1937-1938 роках виконував обов'язки коменданта, застрелився під час Другої світової війни, щоб не потрапити в полон. Застрелився і Іван Нагірний, заступник коменданта НКВС УРСР у 1934-1937 роках. До відповідальності був притягнутий комендант житомирського НКВС, але справу побудували навколо того, що були приховані факти репресій і його судили за посадові злочини. Але взагалі мало хто з катів проходив за якимось статтями, тому що цих людей дуже цінувало керівництво, адже непросто було відібрати людей на ці посади".

Автори спецвипуску українського журналу "З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ" у вступі наголошують, що пошук винних, крім Сталіна і його поплічників, необхідний для розкаяння, через яке пройшла, наприклад, Німеччина після Другої світової війни завдяки Нюрнберзьким процесам. Він дозволить не просто звинуватити реальних убивць і тих, хто віддавав накази, а й зрозуміти, що змусило людей стати частиною машини терору.
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору