EN|RU|UK
 Політика України
  3007  10
Матеріали за темою:

 Сенцов передав послання на церемонію вручення йому нагороди американського ПЕН-центру: "Тюрма - це м'ясорубка людських доль". ДОКУМЕНТ

Українському режисерові Олегу Сенцову, якого Кремль утримує в заручниках, присудили премію американського ПЕН-центру імені Барбари Голдсміт "Свобода писати". Сенцова відзначили "за велику мужність виступити проти нетерпимості до свободи висловлювань і сумлінного інакомислення". Премію від імені українського політв'язня отримала його двоюрідна сестра Наталя Каплан, яка привезла в США лист-послання від брата.

Про це вона написала на своїй сторінці в Фейсбуці, передає Цензор.НЕТ.

"Я знаю, що найслабше місце Олега - це діти. Ніякі тортури для нього не страшні так, як факт, що дочка і син ростуть без нього. Але тільки зараз він про це почав говорити для всіх. Нижче його лист, яке він хотів донести до гостей церемонії Пен Америка", - розповіла вона.

Далі наводимо повний текст листа українського режисера Олега Сенцова, написаний ним у російській колонії:

"Тюрма - це м'ясорубка людських доль, потрапивши в яку, перестаєш вірити в справедливість, але не перестаєш за неї боротися. Тут все по-іншому, тут намагаєшся жити і виживати, хоча відчуваєш, що твоє справжнє життя залишилася десь там, за парканом. І що реальний ти залишився теж на волі, а посадили когось іншого. Що все це тимчасово, що скоро все вирішиться і зміниться. Але нічого не змінюється і не вирішується. Опинившись у в'язниці, привчаєшся жити надією, навіть якщо її немає.

Зате є час подумати. Довго і багато про що. Про те, як жив і що залишилося після тебе, і чи залишилося. Починаєш дивитися на себе ніби з боку, на того, хто залишився там, на волі. На тебе вчорашнього дивиться ти сьогоднішній, більш тверезий, розумніший і в чомусь навіть жорстокий. Портрет з боку вже зовсім не здається таким привабливим ізсередини. І як з такою людиною хоч хтось хотів спілкуватися? І хочеться стати кращим за нього. І йде все зайве, удаване і наносне. І починає проступати головне, те, заради чого по-справжньому варто було жити. Про що можна дізнатися лише тут, або на війні.

Сенцов передав послання на церемонію вручення йому нагороди американського ПЕН-центру: Тюрма - це мясорубка людських доль 01

Читайте також на "Цензор.НЕТ": У Кремлі відповіли на слова російського режисера Сокурова про Сенцова

Розуміння, що ті близькі люди, які були з тобою, той час, який ти проводив з ними, і те тепло, яке вони тобі дарували, - це і є найважливіше в житті. Тільки це і залишається, все інше кудись іде і забувається. Ні за чим так більше не сумуєш, як за цим. Раніше це здавалося неважливим і природним як повітря, яке і не відчуваєш, поки тобі його не перекриють. Одного разу на вулиці маленька дівчинка подарувала мені поштову марку і сказала, що вона приносить щастя. Я поклав подарунок у кишеню куртки і довго носив його з собою. А потім щастя десь загубилося. Дуже важко відчувати себе людиною, яка втратила найголовніше.

Близькі люди - це не завжди ті, кого ти бачиш щодня. Але діти, навіть чужі, навіть яких ти зустрічаєш один раз, завжди будуть для тебе близькими. Тому так нестерпно слухати дитячі голоси, які іноді заносить вітер з-за паркану. Діти - це, напевно, найцінніше, що залишається після нас, це ті, в кому ми будемо жити і після нашої смерті. Тому не варто їм псувати життя, виховуючи їх, виховувати потрібно лише себе, а дітей просто любити. І якщо вийде, привчити їх до двох по-справжньому потрібних речей: читати книги і говорити правду.

Коли я останній раз заїжджав на Майдан, де вже почали гинути люди, моя мама сказала: "Навіщо ти туди їдеш? Адже у тебе двоє дітей!" Я відповів, що саме тому я туди і їду - я не хочу, щоб вони жили в країні рабів. Ми тоді перемогли, але виявилося, що ще не до кінця. І боротьба триває, але вже без мене. А я сиджу в тюрмі і як будь-якому ув'язненому мені дуже важко відповідати на просте дитяче запитання: "Тату, коли ти повернешся!"


Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору