EN|RU|UK
 Київські новини, Суспільство
  1030  15

 Інвестор 4 місяці не фінансує розкопок під Поштовою площею. У новому проекті музей практично не передбачений, - директор Центру археології Києва Сагайдак

Археологічні розкопки унікального комплексу стародавнього Києва під Поштовою площею зараз під загрозою. Чотири місяці інвестор не фінансує проекту. При цьому в оновленому проекті під обіцяний музей виділено мінімальну кількість місця.

Про це в коментарі Цензор.НЕТ сказав директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України Михайло Сагайдак.

Він пояснив схему, за якою проводилося фінансування роботи археологів.

"У нас договір з Дирекцією будівництва підземних колійних споруд міста Києва. А фактично розкопки фінансує інвестор ТОВ "Хенсфорд-Україна". Інвестор як вигодонабувач зобов'язаний забезпечити нас власне розкопками - копанням землі, її переміщенням, розкриттям об'єктів, і так далі. Юридично з інвестором у нас немає відносин, в суд на нього ми подати не можемо. Тобто, інвестор грає, як йому хочеться. На сьогодні є заборгованість з оплати працівникам за 4 місяці", - констатував учений.

Археологи вже звернулися в Департамент культури КМДА, профільний комітет Верховної Ради і Міністерство культури. "Ми звернулися в Мінкультури, щоб вони відновили роботу спостережної комісії, яка була створена на самому початку. Але ця група вмерла", - сказав Сагайдак.

18 квітня вчені публічно поінформували про замороження розкопок. Приводом для звернення стало коригування проекту, яке запропонувало "Хенсфорд-Україна", і яке не схвалив Інститут археології НАНУ.

"Інвестор надав коригування проекту, як вони це назвали. Нам цей проект показали в кінці березня, там музейний простір практично не передбачено. Інститут археології не схвалив проекту, висунувши вимогу призупинити будівельні роботи, скоригувати завдання з участю Інституту, сформувати проектно-кошторисну документацію", - пояснив Сагайдак.

За даними археолога, інвестор пропонував відвести під музей 100 кв м:

"Це смішно для об'єкта такого масштабу. Ми вже розкопали майже 2 тисячі квадратів. На половині цієї площі чітко видно садибу, старовинну вулицю, будови. Музей такого типу передбачає демонстрацію не просто вирізок і знайденого матеріалу, а реконструкцію всього середовища. Тільки тоді це повноцінний європейський музей. В іншому випадку вийде абракадабра, з якою вчені не хочуть мати справи ".

За словом керівника розкопок, сьогодні питання виплата зарплати працівникам, які проводять розкопки, все ще не вирішене. Консервацію розкопаного комплексу і знахідок, яку фінансує КМДА, ще не розпочато.

"Увечері після конференції відбулася термінова нарада в КМДА, - розповів Сагайдак. - Інвестор там заявив, що коригування проекту погодив Мінкульт. Інвестора вмовляли відшкодувати борги із зарплат працівникам за 4 місяці. За нашою інформацією, КМДА направила прохання про те, щоб замовник з нами розрахувався. Я вже не кажу про консервацію. У нас у цьому напрямку ще нічого не зроблено. Об'єкти просто лежать. Дерево тріскається, висихає.

Інвестор виділяв кошти тільки на робітників, які кожен день працюють на розкопці. З приводу музефікації, потрібно виконати величезний комплекс наукових робіт: з геоморфології, особливостей знахідок, дотування ... Фінансувати це взялася КМДА. Ми виграли цей тендер. Але тільки вчора я отримав інформацію, що вони оплатили акти, які ми подавали раніше".

Сагайдак наполягає на тому, що закон на боці археологів і в повній мірі захищає унікальну пам'ятку:

"Необхідно просто увійти в законодавче русло: завершити розкопки, дати завдання інвестору виділити ту площу, яку ми пропонуємо. Цей пам'ятник внесений до держреєстру під номером 972 КВ. На нього поширюється дія Закону "Про охорону культурної спадщини". Закон чітко говорить, що спершу потрібно закінчити розкопки. А потім - продовжувати будівництво. Ну і в таких випадках потрібно отримати нові містобудівні умови й обмеження".

Також Сагайдак пояснив, що в разі продовження розкопок археологи можуть вийти на пласт найменш вивченого періоду історії Русі, що дозволить підтвердити або спростувати низку гіпотез.

"Якщо говорити про обсяги витягнутого ґрунту, то це близько 60%. Ми дослідили горизонти XVII - XVIII століть. На окремих горизонтах ми вийшли на XІІ - XIII століття. На цьому рівні ми зупинилися, попереду у нас ще 4 метри глибини. І є всі підстави очікувати, що ще будуть горизонти XI - X століть, а може і більше раннього часу. Якщо розкопки, не продовжать, а паралельно не вестимуться потужні дослідження і сканування всього процесу, а також консервація, то буде повна нісенітниця", - підсумував він.
Нагадаємо, в липні минулого року міністр культури Євген Нищук і представники КМДА заявили про те, що унікальні залишки міського прибережного кварталу середньовічного Києва повинні бути законсервовані і визнані пам'яткою національного значення.

Розкопана археологами дорога - древній спуск, який у середньовіччі з'єднував річковий причал і верхнє місто. Якщо раніше вважалося, що стародавній Київ закінчувався в районі нинішньої вулиці Сагайдачного, то в Центрі археології Києва Інституту археології НАНУ запевняють, що знайдені залишки вказують на те, що життя вирувало на самих берегах Дніпра. Тут починався легендарний шлях "із варяг у греки".

"Спуск прямо веде на гору, показує напрямок зв'язку з верхнім містом ... Нагорі стояла церква Святого Василя, яку Володимир Святий побудував одразу після свого хрещення. Побудував на місці язичницького капища, яке знесли після Хрещення Русі", - висловив гіпотезу Михайло Сагайдак.

Крім того, цей підйом може виявитися Боричевим током, який згадується в літописах. Він з'єднував Поділ з верхнім Києвом.

"Звідси відпливали кораблі на схід, на захід, до Скандинавії і Візантії. Можливо, це оригінальний Боричів узвіз, а не той, який було прокопано за Андріївською церквою після Переяславського договору, коли до Києва прийшли московські гарнізони", - пояснив Сагайдак.

Узвіз завершувався земляним валом зі спеціальної глини. В його основі - дерев'яні стовпи. Він повинен був захищати дорогу від паводків.

Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору