EN|RU|UK
 Політика України
  2174  16

 Рішення про поновлення Пасенюка в статусі судді КСУ приймали судді з конфліктом інтересів, - Трепак

Конфлікт інтересів вбачається щонайменше у трьох із п'яти суддів ВАСУ, які затверджували відповідну постанову.

Склад Вищого адміністративного суду України, який ухвалив рішення щодо поновлення Олександра Пасенюка на посаді судді Конституційного суду, згідно із законом не міг цього робити, оскільки до нього входили судді, у яких був конфлікт інтересів. Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це у своїй статті для ZN.UA пише екс-перший заступник голови Служби безпеки України Віктор Трепак.

Повідомляється, що відповідно до ст. 27 КАСУ, суддя "не може брати участі в розгляді адміністративної справи, і йому дають відвід, якщо він, зокрема, прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді". При наявності зазначених підстав суддя, як вказує Трепак, зобов'язаний заявити самовідвід.

На цій же підставі йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі (ст. 30 КАСУ). "Постанову ВАСУ від 24 квітня 2017 р. від імені України ухвалили судді О.Калашнікова, Л.Черпіцька, Л.Гончар, А.Єрьомін та О.Донець. Конфлікт інтересів у цій справі вбачається щонайменше в трьох із них - Л.Гончар, О.Калашнікової та Л.Черпіцької", - зазначає автор. За словами Трепака, згадані судді "прийшли" до ВАСУ під час головуванні Пасенюка, в період з 2004 по 2011 роки. Як голова ВАСУ Пасенюк був причетний до формування складу ВАСУ, "ініціюючи їхній перехід до ВАСУ, підписуючи подання та інші документи, необхідні для обрання суддями ВАСУ".


"Обіймаючи найвищу адміністративну посаду у ВАСУ, Пасенюк видавав розпорядчі акти стосовно суддів ВАСУ, що стосувалися складу палат і колегій, відпусток і відряджень суддів, їхнього преміювання, нагороджень та накладення на них стягнень, мав стосунок до розподілу справ між суддями, вирішував питання щодо забезпечення їх квартирами тощо", - підкреслює автор.

Екс-перший заступник голови СБУ вказує, що з названої п'ятірки суддів у період головування у ВАСУ Пасенюка були обрані і працювали під його керівництвом Л. Гончар (обрана суддею ВАСУ у 2005 р.), О. Калашникова (обрана суддею ВАСУ в 2010 р.) та Л.Черпіцька (Шкляр) (обрана суддею ВАСУ в 2007 р.). На думку автора, ці судді певною мірою залежали від Пасенюка як під час претендування на посаду судді ВАСУ, так і під час роботи на цій посаді. Їхня доля значною мірою залежала від волі і ставлення до них Пасенюка. Видається, що за таких обставин ці судді мали взяти самовідвід у справі Пасенюка.

Однак вони цього не зробили і, наскільки відомо, навіть не звернутися за відповідним роз'ясненням до НАЗК, що необхідно було зробити в разі виникнення сумнівів щодо наявності в них конфлікту інтересів. Тому уже одним цим фактом поставлено під сумнів обґрунтованість і законність рішення у справі Пасенюка", - підсумовує Трепак. Він також вказує на те, що за неповідомлення особою в установлених законом випадках і порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів встановлена адміністративна відповідальність (ст. 1727 КУпАП). Крім цього, постанова судового рішення суддею, який за законом не міг брати участь у розгляді справи, також може бути оцінена через призму ст. 375 КК, що передбачає відповідальність за прийняття завідомо неправосудного рішення. Порушення правил самовідводу також є однією з підстав дисциплінарної відповідальності судді, питання про яку вирішує Вища рада правосуддя.

Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору