EN|RU|UK
 Політика України
  1632  42

 Затягування з оновленням складу ЦВК ставить під загрозу вибори 2019 року, - "ОПОРА"

Політичні сили мали шанс гарантувати конкурентні та відкриті правила після виборів 2014 року. Але політики про це не думали не лише стратегічно, а й в середньостроковій перспективі.

Питання кадрового призначення членів ЦВК впливатиме на зростання недовіри до виборчого процесу і процедур, а як наслідок - до результатів виборів 2019 року. Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляє в статті для ZN.UA координатор громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.

"На тлі врученого детективами НАБУ повідомлення про підозру чинному голові комісії Михайлу Охендовському бездіяльність парламенту й неактивність Президента заганятиме в глухий кут інституційну підготовку доленосних для України виборів 2019 року", - пише Айвазовська.

За її словами, 1 червня 2014 року сплив 7-річний термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК. Щоб ЦВК у законний спосіб встановила результати президентських виборів, які мали відбутися 25 травня, парламент вилучив із профільного закону "Про Центральну виборчу комісію" пряму заборону брати участь у засіданнях членам комісій, термін повноважень яких закінчився. Але склад ЦВК не оновлений і досі. Сформована після парламентських виборів 2014 року коаліція, яка мала конституційну більшість у парламенті, не використала подарованого історією часу на повноцінне перезавантаження політичної системи.

Політичні гравці декларували намір не пізніше ніж у першому кварталі 2015 року реформувати законодавство про парламентські й місцеві вибори на основі пропорційної системи з відкритими списками. Проте, як стало зрозуміло пізніше, про це не думали не тільки стратегічно, а й у середньостроковій перспективі.


"Коаліція мала шанси до початку прогнозованої політичної кризи ухвалити низку законодавчих та інституційних змін, що стали б гарантією політичної безпеки для нині вже колишніх партнерів. Конкурентні й відкриті правила обрання влади є однією з таких. А чесна і якісна ЦВК могла б гарантувати об'єктивний результат будь-яких виборів. Проте українська влада, себто більшість, рідко думає про той момент, коли доводиться переходити в стан опозиції", - вважає Айвазовська.

На її думку, глава держави вдало перекинув відповідальність на парламент, який у досить зручний спосіб для збереження обличчя всіх учасників процесу поставив питання на гальмо. Якщо 2015 року і народні депутати, і громадськість критикували, зверталися із заявами, закликали Президента нарешті внести подання до Верховної Ради, то сьогодні м'яч уже на половині поля парламентарів, а результату як не було, так і немає. "Це називається диверсифікацією ризиків і відповідальності".

"Вкрай важливим є не лише перезавантаження комісії, а й її інституційна реформа, яка сьогодні неможлива. Йдеться про забезпечення відкритості й підзвітності роботи ЦВК, якісну поточну комунікацію з суспільством, реформування виборчого законодавства, а також про ІТ-безпеку, що є ключовим трендом на виборах навіть для країн, які належать до сталих демократій", - констатувала Айвазовська.

Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору