EN|RU|UK
 Економіка
  2609  34

 Не можна допустити, щоб українська металургія зайшла в глухий кут, - заступник гендиректора "АрселорМіттал Кривий Ріг" Ткаченко

промышленность металлургия

Днями Міністерство економічного розвитку і торгівлі рекомендувало президенту України Петру Порошенку підписати закон про експортне мито на брухт чорних металів, який раніше був прийнятий парламентом.


На думку заступника гендиректора "АрселорМіттал Кривий Ріг" Володимира Ткаченка, яку він висловив на сторінках видання Новое время, закон буде підписаний Президентом, "адже тут грають роль важливі обставини, які повинні бути враховані главою нашої держави. Насамперед, військово-політичні, пов'язані з ситуацією на сході країни. Хоча в уряді й парламенті говорять про можливість припинення АТО, зараз операція ще не зупинена. Люди гинуть майже щодня, і негативний процес, на превеликий жаль, триває.

Читайте також: Металурги впевнені, що Порошенко схвалить продовження експортного мита на брухт

Міжнародне співтовариство, яке надає моральну підтримку Україні, не завжди поспішає з іншою допомогою і з виконанням своїх зобов'язань, пов'язаних з безпекою нашої держави. Питання Будапештського меморандуму - хворобливе для мене особисто. У 1994 році, коли підписувався Будапештський меморандум, я був депутатом Верховної Ради України і мав великі сумніви щодо доцільності відмови від ядерної зброї, наявність якої тоді вважалася гарантією національної безпеки .

За його словами, було очевидно, що в той час Україна не мала ні фінансових, ні інших можливостей продовжувати бути ядерною країною і нести на собі тягар відповідальності за статус ядерної держави: "Ми як держава дали згоду на те, щоб стати без'ядерною країною в тих гарантіях, які були обіцяні, і в дієвості яких нас переконували. Зараз всім стало зрозуміло, що гарантувати безпеку своєї країни і забезпечувати її оборону можемо тільки ми самі і за великим рахунком повинні сподіватися лише на власні сили.

Читайте також: Вдалося переконати уряд, що "металургійний закон" не можна ветувати, - Галасюк

Якщо ж питання вивезення будь-якої стратегічної сировини розглянути з боку металургійної галузі, то тут ситуація однозначна. Українське машинобудування, яке є найбільшим постачальником металобрухту, не розвивається, скорочується вже багато років. Тому сьогодні ми зіткнулися з проблемою скорочення збору металобрухту в самій країні, в основному через постійне зниження надходження металобрухту від машинобудівних підприємств. Неможливо нескінченно використовувати ті запаси брухту, які залишилися ще з радянських часів у вигляді занедбаних будівель, різних промислових об'єктів, які не використовуються".
Експерт зазначає, що металобрухт для України-країни, яка завжди входила в десятку найбільших виробників сталі в світі, - це справді стратегічний ресурс.

Також читайте: Металургійна галузь є стратегічно важливою для підтримки обороноздатності країни, - Гройсман

"Ми всі добре пам'ятаємо процес, коли Україна хотіла стати членом СОТ. Але, ймовірно, тих 14 років, протягом яких тривали переговори, було недостатньо, щоб повністю забезпечити свої пріоритети. Сьогодні імпортувати в Україну готову металопродукцію можна майже зі всіх країн світу з нульовим митним тарифом. Тобто ми не захищені від імпорту. Водночас наші основні конкуренти, в тому числі і найбільший одержувач українського металобрухту - Туреччина, захищена високим, 20% і вищим, митом на готову металопродукцію. Однак український металобрухт не є критичним для турецьких металургів, які купують його в США і в країнах ЄС, де розвинене машинобудування і є багато промислових відходів, які і є металобрухтом.

Напевно Туреччина буде говорити про недоцільність продовження дії закону, але треба розуміти, що це озвучується з позиції країни, у якій ринок захищений від імпорту готової металопродукції, і яка протягом минулих років не зменшувала мито, а навіть збільшувала. Якщо ж говорити про інші країни, то там імпорту брухту з України майже не було в останні роки. Якусь частину отримувало Придністров'я, яке де-юре є частиною Молдови, але перебуває повністю під контролем Росії.

В ЄС заявляють, що Україна брала на себе зобов'язання не вводити експортне мито, хоча для європейських металургів немає якої-небудь значної зацікавленості в тому, чи є мито чи ні. Експорт української металопродукції в ЄС не збільшується, а навпаки, зменшився, і експорту металобрухту практично немає", - пише Ткаченко.

Водночас металургія залишається дуже важливою галуззю для економіки України, оскільки вона забезпечує приплив валюти, яка необхідна нам для покупки імпортних товарів на різних ринках, відзначає він.

"Сьогодні в Україні активно розвивається аграрний сектор, що дуже позитивно. Однак країна не може залежати від однієї галузі, тим паче аграрної, що своєю чергою залежить навіть від погодних умов. Ми не можемо вибудувати весь експортний потенціал і експортну економіку винятково на аграрному секторі.

Також читайте: Нам потрібен безмитний режим для української металопродукції, - заступник міністра економічного розвитку про переговори з Туреччиною

Металургія - це традиційно експортна галузь. Особливість металургії ще і в тому, що паралельно з іншими супутніми галузями, які обслуговують гірничо-металургійний комплекс, вона забезпечує робочі місця для сотень тисяч людей, забезпечуючи їм всебічну соціальну підтримку.

Компанія АрселорМіттал продовжує модернізувати виробництво в Кривому Розі, постійно інвестувати в нове обладнання і в розвиток наших людей. Ми не можемо допустити, щоб пульс української металургії з кожним роком сповільнювався, і галузь заходила в глухий кут. Це питання не є проблемою одного підприємства або гірничо-промислового комплексу. Це проблема всієї нашої країни, особливо в умовах сьогоднішньої військово-політичної ситуації", - вважає експерт.
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору