EN|RU|UK
 За кордоном
  5062  89
Матеріали за темою:

 Варшава вимагає дозволу на роботу істориків на території України, - Мінкульт Польщі

польша провокация упа памятник

Міністерство культури Польщі має намір вступити в переговори з українською стороною про відновлення пошукових та ексгумаційних робіт на території України в місцях поховання польських жертв Волинської трагедії 1941-1945 років і польських солдатів, які загинули у вересні 1939 року.

Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Радіо Польща.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Питання Волинської трагедії необхідно зняти з політичного порядку денного, - глава МЗС Польщі

Україна заблокувала пошукові роботи, що проводилися співробітниками Інституту національної пам'яті Польщі, у відповідь на демонтаж у квітні в селі Грушовіце пам'ятника УПА. Віце-міністр культури Ярослав Селлін заявив, що він має намір торкнутися цієї теми під час свого липневого візиту до Києва.

"Ми очікуємо, що українська сторона дасть згоду на продовження пошукових робіт та ексгумацію останків польських жертв. З українською стороною ми будемо про це спокійно розмовляти. Тиждень тому Україну з візитом відвідав віце-прем'єр, міністр культури Петро Глінський. Я буду ці питання обговорювати з владою в Києві в першій половині липня", - повідомив заступник міністра культури Польщі Ярослав Селлін.

Україна вимагає, щоб Польща легалізувала встановлені на території країни українські пам'ятники, а також відновила демонтований у селі Грушовіце меморіал на честь УПА. Віце-міністр Ярослав Селлін зазначив, що з такою постановкою питання Польща не згодна.

Також читайте: Дуда пообіцяв Порошенку особисто розглянути ситуацію з руйнуванням пам'ятника воїнам УПА в Грушовичах

Як повідомляли раніше, польські націоналісти розібрали пам'ятник воїнам УПА неподалік від Перемишля.

Нагадаємо, до трагічних подій на Волині та Східній Галичині 1943-1944 рр. в Україні та Польщі є різне ставлення. У кінці 1990-х років була створена спільна комісія польських та українських істориків для роботи з вивчення цих подій. Робота спільної комісії показала наявність очевидних відмінностей у трактуванні подій польськими істориками та низкою українських - уродженців місць подій. Українські дослідники зазначають, що Волинська трагедія була наслідком війни Армії Крайової з УПА, в якій брало участь і цивільне населення. При цьому польська сторона також вдавалася до репресій проти цивільного українського населення - число жертв з українського боку оцінюється у 10-20 тиcяч людей.

Читайте також: Необхідно знайти концепцію, яка влаштує обидві країни, - Порошенко про Волинську трагедію

У грудні 2014 року Президент України Петро Порошенко під час свого виступу перед депутатами парламенту Польщі вибачився за події на Волині, але не давав якоїсь характеристики їм. Він закликав "не будувати політику на могилах".

14 липня 2013 року в Луцьку після молебню за загиблими під час Волинський трагедії в Президента Польщі Броніслава Коморовського кинули яйцем.

У 2013 році польський Сейм прийняв стриману версію "Волинської резолюції", з формулюванням "етнічна чистка з ознаками геноциду".
Джерело:/n400473
22 липня 2016 Сейм Польщі прийняв постанову, якою визнав події, що розгорнулися на Волині в 1943-45 роках, "геноцидом, здійсненим українськими націоналістами проти жителів ІІ Речі Посполитої". Також Сейм проголосив 11 липня національним днем ​​пам'яті жертв цього "геноциду". Багато українських політиків, а також Президент Петро Порошенко висловили глибоке розчарування цим рішенням польського Сейму.
Депутат Верховної Ради Олег Мусій (позафракційний) запропонував парламенту встановити 24 березня Днем пам'яті про українців-жертв геноциду, вчиненого Польщею в 1919-1951 роках. Спікер польського Сенату Станіслав Карчевський виступив проти визнання Верховною Радою геноциду українців владою Польщі в 1919-1951 роках.
Джерело: /n406043

Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору