EN|RU|UK
 Політика України, Фоторепортаж, За кордоном
  20807  74

 Без співпраці з Україною Росія втратить перевагу в космічних перегонах, - росЗМІ. ФОТОрепортаж

ракеты космос ракета 1 космонавт пуск minotaur космонавты ракетоноситель

Минулого тижня США запустили ракету Minotaur 4, яка вивела на задану орбіту військовий супутник ORS-5 (Operationally Responsive Space). Носій створено на основі знятої з озброєння американської МБР LGM-118 Peacekeeper. Сьогодні американське законодавство обмежує використання для комерційних пусків знятих з озброєння МБР, однак, судячи з усього, скоро ці обмеження скасують. Зниження ринкової вартості виведення в космос легкого корисного навантаження особливо сильно вдарить по Росії, яка подібні носії створювала разом з Україною.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ. із посиланням на Лента.ру,

Можливі наслідки зміни законодавства перераховані в опублікованому 16 серпня звіті Рахункової палати США. З одного боку, використання двигунів американських міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) для комерційних запусків знизить вартість виведення малого навантаження в космос і підвищить конкурентоспроможність національних компаній на світовому ринку, з іншого - розширить можливості замовників пускових послуг у виборі засобів виведення, обслуговування і графіка стартів.

Зараз у ВПС США близько 720 двигунів, знятих з озброєння МБР. Щорічно на обслуговування (зберігання, підтримання та моніторинг) силових агрегатів Пентагон виділяє близько 17 мільйонів доларів. Всі двигуни зберігаються в Арізоні і Юті, переважно це силові установки знятих з озброєння МБР Minuteman 2 і LGM-118 Peacekeeper.

Без співпраці з Україною Росія втратить перевагу в космічних перегонах, - росЗМІ 01

Пуск LGM-118 Peacekeeper

Сьогодні в США фактично тільки одна компанія, Orbital ATK, займається конверсією МБР у космічні ракети. Носій Minotaur 1, вперше запущений 2000 року, використовує два двигуни від МБР Minuteman 2, на перших трьох ступенях Minotaur 4, вперше стартував у 2010 році, встановлено три адаптовані двигуни МБР LGM-118 Peacekeeper. Усього конверсійні носії Orbital ATK (маються на увазі Minotaur 1, 2, 4, 4 Lite, 4+ і 5) запускалися 26 разів, всі старти визнано успішними.

Останній пуск Minotaur 4 вперше був проведений із комплексу LC-46 бази ВПС США на мисі Канаверал (Флорида). Для того, щоб вивести корисне навантаження на орбіту з нульовим нахилом, носій обладнали додатковим п'ятим ступенем. Раніше Minotaur 4 запускалися з космодромів в Алясці, Каліфорнії і Вірджинії.

Minotaur 4 вивів на екваторіальну орбіту (висотою приблизно 600 кілометрів) супутник ORS-5 масою 113 кілограмів, призначений, згідно з офіційною інформацією, для відстеження космічного сміття. Пентагону роботи щодо ORS-5 обійшлися в 87,5 мільйона доларів, з них 49 мільйонів витратили на створення супутника, 11,3 мільйона - на розгортання наземної інфраструктури. Пускові послуги обійшлися в 27,2 мільйона доларів.

Контракт з Orbital ATK військові уклали ще в 2014 році. Компанія виявилася єдиним учасником тендеру. Спочатку вартість пускових послуг оцінювалася Пентагоном на 7 мільйонів доларів менше. В даний час Orbital ATK допрацьовує носій Minotaur-C (Minotaur Commercial), що представляє собою глибоко модернізовану ракету Taurus. Поки заплановано єдиний пуск носія: він має відбутися 18 жовтня 2017 року з бази Ванденберг ВПС США (Каліфорнія). Замовником старту з шістьма супутниками SkySat виступає приватна компанія Planet.

Без співпраці з Україною Росія втратить перевагу в космічних перегонах, - росЗМІ 02

Циклограма польоту Minotaur 4 з ORS-5.

Попередні версії Minotaur-C запускалися дев'ять разів, три старти були невдалими. Останні дві невдачі, в 2009 і 2011 роках, коли були втрачені супутники НАСА загальною вартістю 700 мільйонів доларів, особливо сильно вдарили по репутації Orbital ATK. З іншого боку, компанія продовжує здешевлювати свої пускові послуги - замість Castor 120 на Minotaur-C в Orbital ATK планують монтувати ступені безпосередньо від LGM-118 Peacekeeper.

Сам Castor 120 є адаптованою версією першого ступеня LGM-118 Peacekeeper, тобто фактично Orbital ATK відмовляється від доопрацювання старого елемента ракети. Тому конкуренти Orbital ATK вважають, що зміна законодавства дозволить компанії продавати конверсійні ракети за дуже низькими цінами.

Рахункова палата США вказує, що єдиним вигодонабувачем від зміни законодавства щодо використання МБР для комерційних запусків стане саме Orbital ATK. Такі компанії, як, наприклад, Virgin Orbit, SpaceX, Blue Origin і ULA, навряд чи зможуть конкурувати на внутрішньому ринку з дешевими конверсійними ракетами, які виводять мале навантаження. Однак це не означає, що застосування двигунів МБР для комерційних запусків може бути економічно доцільне в умовах всієї країни. На відміну від Orbital ATK, яка фактично займається невеликим доопрацюванням старих ракет, SpaceX і Blue Origin створюють не тільки продукти з високою доданою вартістю, а й нові робочі місця.


Без співпраці з Україною Росія втратить перевагу в космічних перегонах, - росЗМІ 03

Пуск Minotaur 4 від 26 серпня 2017 року

В Orbital ATK зазначають, що згодні на індивідуальні умови купівлі двигунів МБР у ВПС США, що не порушують конкурентні умови на ринку комерційних запусків, який формується в США. Про які індивідуальні умови йдеться, не уточнюється. Також в Orbital ATK заявляють, що запуск носія Minotaur-C доцільний, коли як основне навантаження виступає супутник масою близько однієї тонни - тоді головна частина може взяти вторинне навантаження.

Віце-президент з корпоративних комунікацій Orbital ATK Баррон Бенескі як приклад наводить пуск індійської ракети PSLV (Polar Satellite Launch Vehicle), який відбувся в лютому 2017 року, коли було виведено на орбіту рекордну кількість супутників - 104. Водночас як основне навантаження виступило три апарати - один Cartosat-2D (714 кілограмів) і два INS-1 (сумарно 18 кілограмів). На вторинне навантаження, 101 супутник, припало лише 646 кілограмів.

Сьогодні сегмент світового ринку комерційних запусків на конверсійних ракетах фактично вільний. Монополістом на ньому з ракетами "Дніпро" і "Рокот", аж до подій 2014 року на сході України, була Росія. "Дніпро" створений на основі МБР РС-20, серійно виробленої за часів СРСР дніпропетровським "Південмашем", за його систему управління відповідав харківський "Хартрон". З квітня 1999 року по березень 2015 року з космодрому "Байконур" і пускового майданчика "Ясний" було здійснено 22 пуски цих носіїв, з яких тільки один визнаний нештатним.

Без співпраці з Україною Росія втратить перевагу в космічних перегонах, - росЗМІ 04

Головна частина ракети "Дніпро"

У Росії залишилося 11 ракет РС-20Б, які можна використовувати до 2020 року. Після цього не виключена модернізація РС-20В, що випускалися до 1992 року, таких носіїв у Росії - понад 50 одиниць. Для передпускового обслуговування необхідні українські фахівці, перспектива їх заміни російськими інженерами викликає багато питань до безпеки пуску.

Друга ракета, "Рокот", є конверсійною версією МБР РС-18Б, раніше серійно випускалася московським Центром Хрунічева. Носій, що стартує з космодрому в Плесецьку, здатний виводити на низькі навколоземні орбіти вантажі до двох тонн. З травня 2000-го по червень 2016 року здійснено 26 пусків ракет "Рокот", з яких 12 - за комерційними контрактами (в рамках Eurockot Launch Services - спільного підприємства Центру Хрунічева і Airbus) і 14 - за федеральними. Невдалих пусків - два. Проблема з "Рокот" також пов'язана з Україною: на розгінні блоки цих ракет встановлюються системи управління, вироблені "Хартроном". На жовтень 2017 року заплановано комерційний пуск "Рокот", від носія планують відмовлятися.

Старти "Дніпра" і "Рокота", як справедливо зазначається у звіті Рахункової палати США, були найдешевшими серед ракет подібного класу. Втрата Росією можливості запускати ці ракети - прямий збиток від обмеження співпраці з Україною. Легкий "Союз" занадто дорогий, а "Ангари" і "Протона" відповідного класу поки немає, і навіть якщо такі носії з'являться (що малоймовірно), навряд чи вони будуть конкурентоспроможними на світовому ринку. В результаті звільняється місце для легких індійських, європейських, японських, китайських і американських ракет. Конверсійним носіям Orbital ATK особливо пощастило, для них складаються вкрай сприятливі умови.

Дивіться на "Цензор.НЕТ": Ілон Маск: Український "Зеніт" - найкраща ракета після моєї. ВIДЕО


Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору