EN|RU|UK
 Політика України, Суспільство
  2657  160

 Гриневич: "Новий закон "Про освіту" розширює можливості українських дітей, які належать до нацменшин"

гриневич

Мовна стаття Закону "Про освіту" усуває існуючу дискримінацію національних меншин у частині доступу до вищої освіти і забезпечує рівні умови для них у здобутті повної загальної середньої освіти.

Як передає Цензор.НЕТ із посиланням на Урядовий портал, про це йшлося під час зустрічі міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з представниками дипломатичних місій 11 країн, Ради Європи, ОБСЄ щодо статті 7 нового Закону "Про освіту".

Згідно з офіційною статистикою, в Україні навчається близько 400 тисяч дітей національних меншин у 735 навчальних закладах. З них молдовською навчається 2 693 учні, польською - 1 785 учнів, 355 тис. 955 учнів навчається російською. Близько 16 тис. дітей румунської та ще 16 тис. дітей угорської громад також навчаються рідною мовою. У цих школах навчання здійснюється винятково мовою національних меншин, при цьому українську вивчають як предмет, на що відводиться 2 години на тиждень", - розповіла Лілія Гриневич.

Вона наголосила, що ситуація, яка склалася, "робить заручниками дітей цих мовних меншин та ізолює їх в межах громади".

Читайте також: У жодній з країн, які стурбовані новим законом про освіту, немає української школи, - Гриневич

Так, за офіційною статистикою українського центру оцінювання якості освіти, в 2016 році понад 36% випускників Закарпаття здали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. 60,1% школярів, що належать до угорської та румунської меншини і, відповідно, складали ЗНО з математики та історії України однією із цих мов, взагалі не подолали поріг склав/не склав з тестування з української мови.

"Це означає, що ці діти стають заручниками свого мовного середовища, що не притаманне переважній більшості території України. Вони не можуть потрапити на державну службу чи обіймати інші важливі посади в органах місцевого самоврядування та органах державної влади. Такі тенденції є вкрай тривожними і Україна не може не реагувати на них, адже йдеться про освітні шанси дітей, які є громадянами нашої держави, а також про забезпечення їхнього конституційного права на працю, закріпленого у статті 43 Конституції України", - пояснила міністр.

Також читайте: Гриневич обговорила новий закон про освіту з послами країн ЄС: "Домовилися про співпрацю в питанні імплементації"

Вирішити проблему з низьким оволодінням державною мовою у дітей, що є представниками нацменшин в Україні, можливо лише через збільшення частки викладання предметів українською мовою.

"Діти, що належать до нацменшин, які проживають компактно та, навіть є носіями мови зовсім іншої мовної групи, як, наприклад, румунська чи угорська, не мають відповідних умов для вільного оволодіння державною. Вони проживають у місцевостях, де нема повноцінної мовної практики українською мовою, в результаті вони навіть не володіють термінологією на достатньому рівні", - додала Лілія Гриневич.

Для вирішення цієї проблеми новий Закон "Про освіту" передбачає, що у дитсадках та початковій школі діти з національних меншин зможуть навчатися рідною мовою. При цьому поруч вони почнуть вивчати державну. Це допоможе без зайвого стресу перейти далі у базову та старшу школу, де мовою навчання буде українська.

Діти громад, мови яких належать до мов Європейського Союзу, також зможуть вивчати деякі предмети рідною мовою у базовій та старшій школі, а також у професійно-технічних НЗ.

Частка предметів, що вивчатиметься мовами Європейського Союзу, регулюватиметься іншими законодавчими актами, підзаконними актами та двосторонніми угодами.

Міністерство освіти і науки України готове до створення консультативної робочої групи з представників зацікавлених посольств та міжнародних організацій для спільного вироблення механізму імплементації нового Закону України "Про освіту".

"Закон "Про освіту" відповідає усім нашим міжнародним та внутрішнім зобов'язанням. Ми поважаємо наших міжнародних партнерів і готові працювати разом із ними. Однак найпершим пріоритетом для нас завжди залишатиметься успіх та захист прав українських громадян. Новий Закон "Про освіту" розширює можливості українських дітей, які належать до нацменшин, для отримання освіти та сприяє реалізації їхніх Конституційних прав. Українські діти, які належать до нацменшин, є нашими українськими громадянами і їхні інтереси, права і свободи залишатимуться для нас головним пріоритетом", - підкреслила міністр.
Нагадуємо, що 5 вересня 2017 Верховна Рада України 255 голосами ухвалила новий Закон України "Про освіту", включно зі статтею 7, яка регулює питання мови освіти.
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
Сторінка 2 з 2
<<<1 2
Сторінка 2 з 2
<<<1 2
 
 
 
 
 
 вгору