EN|RU|UK
 Політика України
  1804  53

 Усі президенти, з якими зустрічався Порошенко, сприйняли з позитивом позицію влади щодо закону про освіту, - Ірина Геращенко

геращенко даллеман

Президент України Петро Порошенко під час двосторонніх зустрічей у Нью-Йорку в рамках поїздки на сесію Генасамблеї ООН доносив позицію влади країни щодо закону про освіту, і його візаві поставилися до неї з розумінням.

Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна, про це заявляє перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко.

"Він чітко наголосив, що це обов'язок Української держави і української влади - захищати українську мову, надати право кожному громадянину опанувати рідну мову, щоб продовжити навчання у вищих навчальних закладах і мати змогу працювати", - сказала вона на брифінгу в парламенті в четвер у Києві.

Геращенко зазначила, що Порошенко, розповідаючи на двосторонніх зустрічах про реформи в Україні, особливу увагу приділяв закону про освіту.


"Усі президенти, з якими у Петра Порошенка були зустрічі і розмови - це і президент Болгарії, і Польщі, і Словаччини, й інші - сприйняли з позитивом і розумінням цю позицію", - запевнила перший віце-спікер.

Вона вважає за доцільне запросити парламентарі зацікавлених країн в Україну, щоб вони могли ознайомитися, як нацменшини здобувають освіту в країні.

"Своєю чергою, ми готові поїхати в Угорщину і подивитися, чи є там хоч одна українська школа, як там працюють українські класи. І на цьому треба будувати базу наших взаємних угод", - додала політик.

Нагадаємо, Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови в галузі освіти. 19 вересня його підписав голова Верховної Ради Андрій Парубій.

Також читайте: Клімкін готовий зустрітися з парламентарями Угорщини, які засудили закон про освіту

Серед іншого, закон передбачає перехідний період для дітей, які розпочали навчання 1 вересня 2018 року і зараз здобувають освіту мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти здобуватимуть мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.

З 5 класу діти національних меншин вчитимуться вже державною мовою, а мову нацменшини вивчатимуть як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи декількох дисциплін.

Водночас офіційні органи низки країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест із приводу ухвалення цього закону.
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору