EN|RU|UK
 Політика України
  901  17
Матеріали за темою:

 Міносвіти повідомило Раді Європи про намір передати на експертизу до Венеціанської комісії мовну статтю закону "Про освіту"

совет европы

Міністерство освіти і науки України направило до Ради Європи лист, де заявило про намір відправити на експертизу до Європейської комісії за демократію через право ("Венеціанська комісія") статтю про мову навчання закону "Про освіту".

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.

"Міносвіти направило листа генеральному секретарю Ради Європи, де офіційно висловило намір направити ст.7 закону про освіту на експертизу "Венеціанської комісії", - повідомили агентству в прес-службі міністерства в середу.

6 жовтня відбудеться зустріч генсека Ради Європи Турб'єрна Ягланда та міністра освіти і науки України Лілії Гриневич у Страсбурзі (Франція) з цього питання

Читайте також: РФ має право апелювати до договору про дружбу і партнерство з Україною, оскільки де-юре він діє, - Пєсков стосовно заяви Держдуми щодо закону "Про освіту"

Також тривають процедури подачі статті 7 закону на експертизу, в рамках чого Міносвіти вже надало для цього відповідні документи Міністерству закордонних справ, а МЗС спрямовуватиме документ на експертизу "Венеціанської комісії".

Як повідомлялося, в середу опублікований і 28 жовтня набуде чинності закон "Про освіту".

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами - державною, англійською, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжують його отримають за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Також читайте: "Істеричні заяви Угорщини пов'язані з виборами", - АП про реакцію Будапешта на освітній закон

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть у школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладів дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжують його отримають за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою. Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість прийнятим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені.Глава Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті.

Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору