EN|RU|UK
 Політика України
  3370  51

 З квітня по червень 2017-го на арсеналі в Калинівці було чотири перевірки АП, Міноборони та Центрального ракетно-артилерійського управління, - журналіст

калиновка

З квітня по червень 2017-го було здійснено чотири перевірки арсеналу в Калинівці Вінницької області комісіями Адміністрації Президента, Головною інспекцією Міністерства оборони і Центрального ракетно-артилерійського управління.

Про це у статті "Катастрофа в Калинівці: вибух, якого чекали" для ZN.UA пише головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.

"Після катастрофи в Балаклії було очевидно, що наступний підрив може статися саме в Калинівці, адже тут більшість місць зберігання, як і в Балаклії, розташовані відкрито (на землі) і максимально вразливі. Після знищення арсеналу в Балаклії Калинівка стала найбільшим арсеналом зберігання. І всім військовим фахівцям було зрозуміло, що арсенал може стати привабливою мішенню для російських диверсій", - пише Бутусов, зазначаючи, що тому на арсеналі почалися перевірки, і глибину проблем було розкрито ще до вибуху.

Дивіться також: Сапери ЗСУ продовжують розмінування периметра арсеналу поблизу Калинівки. ВІДЕО+ФОТОрепортаж

Як йдеться у статті, з квітня по червень 2017-го було здійснено чотири перевірки 48-го арсеналу в Калинівці комісіями Адміністрації Президента, Головною інспекцією Міністерства оборони і Центрального ракетно-артилерійського управління.

Бутусов наводить факти про стан арсеналу, згідно з офіційними документами.

"Загальна площа території 48-го арсеналу - близько 1200 га. Снаряди розташовувалися на території всередині периметра протяжністю 10 км 450 м. Арсенал перебуває в густонаселеному районі, і ефективно контролювати пересування людей навколо бази та в разі проникнення їх усередину периметра було неможливо. Однак "периметр" - досить умовна назва. Згідно з офіційними висновками, навіть мінімальні умови безпеки арсеналу не були забезпечені", - пише журналіст.

Дивіться також: Військовий арсенал у Калинівці охороняється в посиленому режимі, - Міноборони. ФОТОрепортаж

У статті наводиться список ключових недоліків, що "наочно демонструє, наскільки жалюгідним був стан безпеки і охорони арсеналу, встановлений перевірками:

1. Боєприпаси розміщувалися на 174 об'єктах зберігання. З них 141 місце зберігання потребувало проведення робіт з обвалування та дообвалування. Тобто більшість боєприпасів зберігалися на відкритих наземних майданчиках, погано захищених від детонації і розльоту боєприпасів. Особливу загрозу становило розміщення боєприпасів на відкритих майданчиках зберігання, 59 таких майданчиків взагалі не мали жодного захисту, саме вони здетонували під час вибухів насамперед.

2. Комісія Адміністрації Президента вказала на особливу уразливість шести майданчиків відкритого зберігання, які впритул прилягали до периметра охорони, не мали обвалування, добре проглядалися й легко могли бути обстріляні та знищені з-за меж периметра.

3. Найбільшою загрозою комісії назвали умови зберігання 122-мм реактивних снарядів БМ-21 "Град" із маршовими двигунами, які на випадок вибуху дають найбільший розліт і викликають детонацію та ураження прилеглих територій. Розташування боєприпасів на технічній території було оцінене як безсистемне. Укриті аркові сховища використовувалися нераціонально - для зберігання боєприпасів, які становлять меншу загрозу ніж "Гради". Були виявлені порожні обваловані майданчики, тоді як ракети "Градів" розміщувалися на відкритих майданчиках.

4.73 відкриті майданчики зберігання не мали дашків й укриття від атаки безпілотників згори.

5. Більша частина території арсеналу розташовувалася в лісі. Технічна територія і 50-метрова зона контролю, що прилягала до периметра охорони, заросли чагарником, деревами, буреломом і практично не проглядалися й не контролювалися. Як наслідок, до периметра було легко непомітно наблизитися, пройти через нього, використовуючи дерева й чагарник. Що й траплялося досить часто.

6. Зовнішня огорожа (там, де вона була) не мала дашка й легко долалася в будь-якому місці. Близько 5 км "периметра" взагалі не огорожені, а решта мала досить умовну огорожу, яку неодноразово розривали дикі тварини, що живуть у лісі навколо бази. На базі часто можна було зустріти кабана або лося.

7. Системи відеоспостереження і раннього виявлення надзвичайних ситуацій немає.

8. Сигнальної апаратури вздовж охоронного периметра, яка б вказувала на місце прориву порушників, немає.

9. На всіх 185 об'єктах бази не було системи пожежної сигналізації.

10. Спостережна вишка була в абсолютно непридатному стані й закрита для експлуатації. Нову вишку встановити не встигли. Її тільки привезли й забетонували фундамент.

11. 80% ящиків, у яких зберігалися танкові й артилерійські снаряди, прогнили і "втратили механічну міцність", оскільки впродовж багатьох років перебували на відкритих майданчиках, ніяк не захищених від впливу снігу та дощів.

Читайте також: НС на складах у Калинівці: доказів, що був безпілотний апарат, немає, але є всі факти про ймовірно закладений детонатор, - Луценко

Нагадаємо, 26 вересня близько 22:00 у ДСНС надійшла інформація про вибухи боєприпасів на військових складах Міністерства оборони біля селища Калинівка.

Станом на 10:00 середи, 27 вересня, евакуйовано понад 30 тисяч осіб. За даними рятувальників, травмовано 2 людей, які госпіталізовані до медичних установ.


Військова прокуратура розслідує пожежу на артскладах ЗСУ в Калинівці за статтею "диверсія".

У зв'язку з НС Президент України Петро Порошенко 27 вересня скликав військовий кабінет, під час засідання якого він звернувся до керівників Генпрокуратури, СБУ, Нацполіції з вимогою знайти і притягнути до відповідальності винних у трагедії в Калинівці.

29 вересня Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що до вибухів у Калинівці міг призвести закладений детонатор.
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору