EN|RU|UK
 Суспільство
  6527  110

 Розмови про самовизначення для Закарпаття - маргінальний "випендрьож", - голова Київського товариства угорців Томпа

венгрия

Угорська громада Києва виступає проти будь-яких закликів до утворення автономії на Закарпатті та порушення територіальної цілісності України.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це заявив заступник голови Київського товариства угорців Тібор Томпа в ефірі "Еспресо.TV".

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Намір провести в Будапешті акцію про т.зв. "Самовизначення для Закарпаття" - зухвалий і недружній акт проти України, - НФ

Організаторів акції "Самовизначення для Закарпаття", проведення якої заплановано біля українського посольства в Будапешті, він назвав "людьми, які не мають жодного стосунку до переважної більшості жителів Угорщини".

"На жаль, є такі маргінали, які хочуть привернути до себе увагу", - підкреслив він.

Водночас Томпа вважає, що на Закарпатті немає угорського сепаратизму і про нього навіть не може йти мова.

"І я від свого імені приношу вибачення Україні, тому що ні про яку автономізацію, навіть не хочу це слово вимовляти, ні про який сепаратизм мови йти не може. Закарпаття є і буде українським. На жаль, тут є певні непорозуміння, але я вважаю, що українці та угорці можуть спати спокійно. Це не те що загроза, це маргінальний "випендрьож", - запевнив заступник голови Київського товариства угорців.

Відзначимо, 12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати стосовно мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А голова української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку ПАРЄ прийняла резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.


Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Також читайте: Людина, яка закінчує українську школу, має говорити українською мовою, - Порошенко

Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії також виступили проти українського закону про освіту.

28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).


4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".

Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
Сторінка 2 з 2
<<<1 2
Сторінка 2 з 2
<<<1 2
 
 
 
 
 
 вгору