EN|RU|UK
 Політика України
  2718  24

 Парубій - Венеціанській комісії: дискусія навколо закону "Про освіту" має більше політичні, ніж правові підстави

парубий

Голова Верховної Ради Андрій Парубій переконаний, що дискусії навколо закону "Про освіту" викликані більше політичними, аніж правовими підставами, й наполягає на тому, щоб документ залишався у тому вигляді, в якому був проголосований парламентом.

Про це він заявив під час зустрічі з делегацією Венеціанської комісії Ради Європи на чолі з Томасом Маркертом, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.

"Для України вкрай важливо, не применшуючи можливості вивчення національними меншинами своїх мов, забезпечити, як це і зазначено в українській Конституції, вивчення державної мови всіма громадянами України. Я переконаний, що ця дискусія, яка здійнялася навколо закону "Про освіту", навколо сьомої статті, має більше політичні, аніж правові підстави", - підкреслив спікер.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Гриневич: Єдина межа, яку Україна не переступить, - це навчання дітей вільно говорити державною мовою

Він висловив сподівання, що після аналізу Венеціанською комісією закон про освіту, у тому числі й стаття 7, залишиться в тому вигляді, у якому був прийнятий парламентом.

"Я дуже розраховую, що і в результаті сьогоднішньої дискусії, і в результаті детального вивчення й аналізу ми дійдемо спільного розуміння, що український закон про освіту відповідає і міжнародним зобов'язанням України, і Конституції України, й отримаємо загальну позицію, що ми можемо розвивати цю дискусію в наступних законодавчих актах, які розглядатиме ВР, зокрема у законі про середню освіту. Але закон про освіту, зокрема стаття 7, я переконаний, має залишитися в тому ж вигляді, в якому буде знайдено компроміс у ВР", - звернувся Парубій до делегації Венеціанської комісії.

Також читайте: Висновки Венеціанської комісії щодо закону про освіту очікуються 11 грудня - Гриневич

Водночас він нагадав, що стаття 7 закону "Про освіту" передбачає, що мовою навчання в українських навчальних закладах є державна мова, але водночас забезпечується вивчення рідної мови національними меншинами, корінними народами, які проживають на території України.

Голова ВР наголосив, що вивчення української мови всіма громадянами України є також питанням національної безпеки, і навів приклад того, що військовослужбовці в армії повинні розуміти накази, які віддаються державною мовою, а також те, що кожен громадянин не маэ бути обмежений у доступі до посад держслужби та держуправління, яке здійснюється державною мовою.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Згодом
у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії такожвиступили проти українського закону про освіту.
28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту"
на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).

28 вересня набув чинності закон "Про освіту".

4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".

Водночас голова МЗС Угорщини відмовився зустрічатися з Клімкіним під час свого візиту на Закарпаття, а 9 жовтня він заявив: "Угорщина зажадає переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС у найближчий понеділок".

12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А голова української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку ПАРЄ прийняла резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.

Источник: https://ua.censor.net.ua/n461178
VEhrdlVXNDVRM2N3V1VSU1p6bERlREJhWWxGMVV6aDJNRXczVW1ka1Eza3dXbUpTWjNSRGQyWk9Remd3VERkUmMzUkRkMlpPUXprd1RFUlNhSFJET0RCTVdGRjJaRWRKTUV4cVVYWmtRelJtVGtOVE1FeFlVWFprUXpFd1dXSlNiSFJEZHpCTU0xSm5aRWROTUV4eVVYTkRSRkYxZEVNck1FeDZVbXgwUjBJd1dtSlNhbmM5UFE9PQ==
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору