EN|RU|UK
 Політика України
  2282  87
Матеріали за темою:

 Гриневич у штаб-квартирі НАТО розповіла дипломатам про український закон про освіту

гриневич

Міністр освіти й науки України Лілія Гриневич у понеділок у Брюсселі в штаб-квартирі НАТО розповіла послам країн-членів Альянсу про особливості українського закону про освіту.

Про це чиновниця повідомила на своїй сторінці у Фейсбук, передає Цензор.НЕТ.

"Щойно завершилася зустріч у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, де я розповідала про закон про освіту послам країн-членів Альянсу. Не часто міністр освіти й науки має можливість виступити перед такою аудиторією, але оскільки мовна стаття нашого закону залишається популярною темою, запит на роз'яснення був", - написала Гриневич.

"Головне те, що закон "Про освіту" - це ключовий законодавчий акт системної освітньої реформи, від якої залежить європейське майбутнє України", - зазначила міністр.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Міністри освіти України і Болгарії обговорили можливість навчання болгарською мовою

Гриневич пояснила дипломатам, що закон не обмежує конституційних прав громадян України і передбачає більш широкі можливості для того, щоб представники меншин користувалися своїм законним правом на рівний доступ до якісної освіти, роботи та розвитку в межах всієї країни.

"Ми європейська країна, тому ми говоримо з нашими партнерами, готові до консультацій і переговорів. Однак кожна українська дитина повинна мати умови, щоб якісно опанувати державну мову - це межа компромісу, за яку ми не переступимо", - додала голова Міносвіти, висловивши задоволення тим, що "нас почули і підтримали нашу відкритість та чесність у власній позиції".

Також читайте: Висновки Венеціанської комісії щодо закону про освіту очікуються 11 грудня - Гриневич

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Згодом
у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії такожвиступили проти українського закону про освіту.
28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту"
на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).

28 вересня набув чинності закон "Про освіту".

4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".

Водночас голова МЗС Угорщини відмовився зустрічатися з Клімкіним під час свого візиту на Закарпаття, а 9 жовтня він заявив: "Угорщина зажадає переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС у найближчий понеділок".

12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А голова української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку ПАРЄ прийняла резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.

Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору