EN|RU|UK
 Суспільство
  1432  26
Матеріали за темою:

 Гриневич провела зустріч із депутатами Європарламенту від Європейської народної партії з приводу "мовного закону"

гриневич

Сьогодні, 7 листопада, в Брюсселі міністр освіти й науки України Лілія Гриневич провела зустріч із депутатами Європарламенту від Європейської народної партії. Причина зустрічі - український Закон "Про освіту".

Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на прес-службу МОН.

Основні питання депутатів ЄП були спрямовані на хід переговорів щодо імплементації статті 7 нового Закону "Про освіту" з представниками національних меншин в Україні.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Гриневич у штаб-квартирі НАТО розповіла дипломатам про український закон про освіту

"Ми серйозно стурбовані ситуацією в районах компактного проживання національних меншин. Там діти ростуть в закритому мовному середовищі, де державна мова використовується дуже рідко. Згідно з нашими офіційними даними, 55% школярів зі шкіл у румунських громадах та 62% школярів з шкіл в угорських громадах не подолали поріг склав/не склав із зовнішнього незалежного оцінювання з української мови. Це серйозна перешкода для освіти та професійної кар'єри в Україні. Нездатність використовувати державну мову також позбавляє дітей можливості отримати роботу на державній службі, в органах місцевого самоврядування, зайняти найвищі посади в країні. Усе це призводить до фрагментації українського суспільства, що є неприйнятно", - пояснила Лілія Гриневич.

Вона також підкреслила, що мовна стаття Закону "Про освіту" повністю відповідає практикам країн Європейського Союзу, а також не порушує ні українське законодавство, ні міжнародні домовленості з іншими країнами.

Депутат Європарламенту від Чехії підтримав Закон "Про освіту". Він зазначив, що напади на Україну з приводу мовної статті є частиною гібридної війни Росії.

Депутат від Румунії додав, що Україна мала б проводити консультації до прийняття Закону. На це було зазначено, що проводились широкі консультації з представниками національних меншин в Україні - єдиною зацікавленою стороною, перед якою Україна відповідає як перед своїми громадянами. Однак редакція статті була дещо змінена під час розгляду Закону в Верховній раді у день прийняття документу, що повністю відповідає діючому регламенту ВРУ.

Також Лілія Гриневич зустрілася з послами держав-членів ЄС при КОРЕПЕР (Комітет постійних представників), яким теж пояснила всі тонкощі мовного питання у Законі "Про освіту".

Також читайте: Міністри освіти України і Болгарії обговорили можливість навчання болгарською мовою

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Згодом
у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії такожвиступили проти українського закону про освіту.
28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту"
на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).

28 вересня набув чинності закон "Про освіту".

4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".

Водночас голова МЗС Угорщини відмовився зустрічатися з Клімкіним під час свого візиту на Закарпаття, а 9 жовтня він заявив: "Угорщина зажадає переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС у найближчий понеділок".

12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А голова української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку ПАРЄ прийняла резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.

Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору