EN|RU|UK
 Політика України
  3860  15

 Україна та Польща повинні бути готові до застосування принципу "згоди на незгоду", - заява Групи українсько-польського діалогу

украина польша

Історичні проблеми, через які Україна і Польща не можуть знайти порозуміння, не повинні блокувати майбутнього розвитку відносин між країнами.

Як передає Цензор.НЕТ, про це йдеться в заяві Групи українсько-польського діалогу.

"Упродовж кількох тижнів між Україною і Польщею загострюється конфлікт щодо історичної пам'яті. Спірні питання трактування минулого майже повністю опанували відносини між нашими країнами. Вважаємо, що українсько-польські стосунки не повинні стати заручником історії. Хоча про складне минуле треба пам'ятати, дуже важливо, щоб з обох боків було прагнення до взаєморозуміння, діалогу і протидії конфронтації й націоналізму. Історичні проблеми, щодо яких ми не можемо знайти порозуміння, не повинні блокувати майбутнього розвитку стосунків між сучасною Україною та Польщею. У питаннях, що стосуються минулого, Україна й Польща повинні бути готові до застосування принципу "згоди на незгоду". Сьогодні ми наполегливо повторюємо ті рекомендації, які були детально викладені у спільно підготовленому тексті "Пріоритетне Партнерство. Спільне бачення польсько-українських відносин". Добра співпраця між нашими країнами - це ключовий чинник безпеки і стабільності регіону та добробуту наших суспільств", - йдеться в заяві Групи.

Дивіться також на "Цензор.НЕТ": Карати, забороняючи в'їзд, - це рудимент комуністичних режимів, - Гопко про відносини України з Польщею. ВIДЕО

Нагадаємо, на початку листопада відносини України і Польщі знову загострилися у зв'язку з історичними спорами. Глава міністерства закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" під час свого офіційного візиту до Львова. 3 листопада Польща заявила, що запускає процедури, які не дозволять налаштованим проти цієї країни перетнути її кордон. За словами глави польського МЗС Вітольда Ващиковського, обмеження також торкнуться людей, які використовують адміністративні інструменти, не дозволяючи продовжувати ексгумацію, оновлювати місця польського богослужіння тощо.

Через кілька днів підключився і Дуда, який закликав президента Петра Порошенка і прем'єра Володимира Гройсмана не призначати на керівні посади людей з антипольськими поглядами. У відповідь на заяву польського президента в МЗС відповіли, що в Україні немає політиків з антипольськими поглядами.

9 листопада стало відомо, що Міністерство закордонних справ Польщі готує список українців, яким буде заборонений в'їзд у країну. За неофіційними даними відомо, що в цьому списку буде і голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

У зв'язку заявами польських політиків і нової напруженістю у відносинах України і Польщі президент Петро Порошенко ініціював засідання консультаційного комітету президентів двох країн.

Цього ж дня польське видання Dziennik Gazeta Prawna з посиланням на свої неофіційні джерела, голові УІНП В'ятровичу заборонили в'їзд до Польщі. Посольство України таку інформацію офіційно не може підтвердити. Сам В'ятрович вже встиг прокоментувати інформацію про заборону в'їзду.

Крім цього, 3 жовтня Польська селянська партія запропонувала ввести кримінальну відповідальність за пропаганду ОУН-УПА. Це один з елементів законопроекту про встановлення 11 липня "Національним днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої, здійсненого в 1943-1945 роках" і внесення поправок до деяких чинних законів.







Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору