EN|RU|UK
 За кордоном
  10831  30

 Акція протесту проти прем'єра Орбана відбулась у Будапешті, учасники вимагали чесних виборів. ФОТО

Протестувальники обурені тим, що партія правоконсервативного прем'єр-міністра Угорщини набрала близько 50 відсотків голосів. Вони хочуть перерахувати голоси та змінити виборчу систему.

Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на DW, на акцію протесту в Будапешті 14 квітня вийшли близько 100 тисяч осіб, її організували громадські активісти.

Протестувальники обурені тим, що партія правоконсервативного прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана набрала близько 50 відсотків голосів, однак у коаліції з Християнсько-демократичною народною партією вона отримує 133 місця з 199 в Державних зборах.

Як пише ВВС, кількість людей, які вийшли на акцію в Будапешті, місцеві журналісти оцінюють у 10 тисяч осіб.

Протести проти законопроекту, набутя чиності якого поставить під загрозу існування заснованого філантропом Джорджем Соросом Центрально-Європейського університету, вілдбуваються в Будапешті вже кілька тижнів поспіль.

Закон зобов'язує іноземні навчальні заклади мати навчальні майданчики в країні їхньої реєстрації, тоді як Центрально-Європейський університет зареєстрований в США, але не має там навчального закладу.

Акція протесту проти премєра Орбана відбулась у Будапешті, учасники вимагали чесних виборів 01

Акція протесту проти премєра Орбана відбулась у Будапешті, учасники вимагали чесних виборів 03

Нагадаємо, парламентські вибори в Угорщині відбулися 8 квітня. Орбан вчетверте очолить угорський уряд. Свою кампанію політик побудував на націоналістичній риториці, виступаючи захисником іудейсько-християнської культури "старої" Європи і лякаючи виборців жахами поширення ісламу.

Опозиція звинувачує Орбана в ксенофобії, расизмі, в тиску на громадянське суспільство, маніпуляціях із виборчою системою і встановленні контролю над судовою владою країни й угорськими ЗМІ. Також протестувальників турбує можливе швидке прийняття закону, що зобов'язує закордонні НКО реєструватися як "організації із закордонним фінансуванням". У Росії подібний закон діє вже кілька років.

Нагадаємо, відносини Угорщини та України ускладнилися на тлі мовного питання. 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.

 Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети мають викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд із українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Застереження проти закону висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Читайте також: Вибори в Угорщині відбулися в атмосфері залякування, ксенофобської риторики і нерівних можливостей політсил, - спостерігач ОБСЄ Вейк

Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії також виступили проти українського закону про освіту.

28 вересня набув чинності закон "Про освіту".

 Міністр освіти України Лілія Гриневич за результатами переговорів із міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом заявила: "Україна не змінюватиме моделі навчання в угорських школах до отримання висновків Венеціанської комісії щодо закону про освіту". А глава МЗС України Павло Клімкін після переговорів зазначив: "Україна і Угорщина спільно працюватимуть над механізмом імплементації закону про освіту".

Зазначимо, 12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А голова української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку ПАРЄ прийняла резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.

 11 грудня Венеціанська комісія офіційно оприлюднила рекомендації Україні згідно із законом про освіту в частині навчання мовами національних меншин.  

Источник: https://ua.censor.net.ua/p3061357
VEhrNGRrdzVReTh3V1VSUmRuUkhRekJNV0ZKblpFZERaazVEYWpCTVVGRjJkRWRCTUZsdVVYVk9Remt3VEVFOQ==
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору