EN|RU|UK
 Суспільство, Фоторепортаж
  6143  53

 Сім'я бронзової чемпіонки Європи серед паралімпійців Андріїшеної просить про допомогу з ремонтом квартири. ФОТО

Вікторія Андріїшена і Євген Аведов прийшли в цей світ з важкими діагнозами. У обох - дитячий церебральний параліч. У Харкові вони зустрілися і створили родину, а минулого року стали батьками. Вікторія завоювала дві бронзові медалі на Чемпіонаті Європи 2014 року для паралімпійців. Вони змогли придбати квартиру через програму молодіжного кредитування, але їм не вистачає грошей на ремонт і меблі - близько 170 000 гривен. Вони просять українців про допомогу.

Видання Kharkiv Today у березні цього року опублікувало історію Вікторії Андріїшеної і Євгена Аведова, які попри свої важкі діагнози усіма силами намагаються жити нормальним життям і виховувати свою дочку, однак молодій сім'ї потрібна допомога в ремонті житла, яке вони змогли придбати через програму молодіжного кредитування. Збір коштів триває, судячи з коментарів до статті, вже зібрано половину необхідної суми, передає Цензор.НЕТ.

Британія, Чемпіонат Європи 2014 року для паралімпійців. Забиті трибуни стежать за виступами спортсменок на дистанції 100 метрів. Третя бігова доріжка. Важко справляється з емоціями представниця України Вікторія Андріїшена. Фальстарт, ще один. Третя спроба - дівчина в жовто-синій формі приходить третя. До Харкова Віка повернулася з двома бронзовими медалями - поки це вершина спортивної кар'єри багаторазової чемпіонки України з легкої атлетики.

Сімя бронзової чемпіонки Європи серед паралімпійців Андріїшеної просить про допомогу з ремонтом квартири 01

"Вікторія Андріїшена народилася в 1992 році в Києві, куди її маму відправили херсонські лікарі (через цукровий діабет). Що сталося під час пологів, толком ніхто не зміг пояснити. Крім ДЦП, в картці у Вікторії Андріїшеної - десятки складних діагнозів: спастичний тетрапарез , грубий гіперкинетичний синдром, нейроциркуляторна дистонія за змішаним типом, відкритий аортальний порок, диспластична кардіопатія, амбліопатія високого ступеня обох очей, зниження слуху з недорозвиненням усного мовлення та ін. Мама не опустила рук. В Херсонській області за Віку боролися кращі реабілітологи, в 4 роки вона пішла в спеціалізований садок. Про інклюзивну освіту в ті роки не знали або не хотіли знати, в загальноосвітній школі відмовилися приймати дитину з таким діагнозом. До навчання в спецінтернаті в 2005 році додався спорт. Спочатку це було рішення мами, потім Віка втягнулася і не уявляла свого життя без легкої атлетики: спартакіади, збори, Чемпіонати України не залишали часу на те, щоб жаліти себе або скаржитися на життя. У 2010 році почалася нова сторінка в житті Вікторії - вона переїжджає до Харкова, щоб вчитися в обліково-економічному технікумі ім. Ананченка, а в 2013 році вступає до Харківського національного університету ім. Каразіна на спеціальність "здоров'я людини"", - пише видання, зазначаючи, що на Чемпіонаті Європи 2014 року для паралімпійців Вікторія завоювала дві бронзові медалі.

"Мені мама вселила, що я не гірше за інших, я не відчуваю себе гірше за інших. Я все можу", - говорить Вікторія.

"Євген Аведов народився в Росії. У нього, як і у Вікторії, важкі пологові травми, ДЦП. Завдяки постійним заняттям з реабілітологами хлопчик почав ходити. Коли прийшов час йти в перший клас, питання про спецінтернат навіть не стояло - мама відвела Женю в загальноосвітню школу. Напевно, це бажання бути такими, як усі, об'єднує Віку і Женю: вони хотіли отримати освіту і почати самостійне життя, "відмежовуватися" від батьків і стати фінансово незалежними. Це бажання загострилося, коли вони познайомилися. На той час Євген Аведов був студентом Донського технічного університету в Ростові-на Дону. Він обрав спеціальність "інформаційна безпека телекомунікаційних систем" і вже почав заробляти гроші на фрілансі в IT-компанії. У 2014 році, коли Вікторія вирушила до Британії, Женя стає її головним вболівальником і спонсором. Він дзвонить їй і вітає з кожною перемогою. А потім вирішує допомагати на відстані. А далі почалися труднощі з боку, звідки не чекали: сім'я Вікторії була проти Жені, мама Євгенія теж не вітала їхні стосунки. Але вони не переймалися. Новий 2015 рік Віка і Женя зустріли разом, а потім було рішення створити сім'ю тут, у Харкові. Громадянин Росії Євген Аведов переїжджає в Україну, оформляє дозвіл на проживання, вони з Вікою орендують квартиру. А у вересні 2017 року у пари народилася Катруся - здорова дитина", - розповідає видання.

"Дитину ми дуже хотіли. Я знала, що питати у медиків дозвіл сенсу не мало - навряд чи вони дозволили б. Тому, коли завагітніла, не відразу пішла в жіночу консультацію. Я відчувала, що дитина розвивається добре. Потім, звичайно, мені не раз доводилося чути: "Як ти з твоїм букетом болячок виносиш дитину"? Мене поклали на збереження, але ставлення лікарів було паршиве, я пішла з лікарні на третій день і до самих пологів вела активний спосіб життя. Я розуміла, що здоров'я дитини в моїх руках", - розповідає Віка.

"Віці і Жені ніхто не допомагає з близьких: бабусі далеко. Вони розуміють один одного навіть не з півслова, а з півпогляду. Їхнє мовлення важко зрозуміти з першої миті, але потім звикаєш. Усміхнені. Добрі і відкриті, вони постійно цілуються і тримаються за руки. Маленька Катруся жваво реагує на маму, лепече, придивляється і тягне ручки до тата. У їхній родині відсутнє поняття "головного" - всі рішення приймаються обопільно. Кожен день - як день будь-якої сім'ї з дитиною грудного віку. Після народження Катеринки Женя зрозумів, що левову частину сімейного бюджету "з'їдає" орендна плата за квартиру (близько 3000 гривень без урахування комунальних рахунків). Сім'я вирішила купити свою квартиру. Вони дізналися все про програму молодіжного кредитування, прорахували суму першого внеску і почали відкладати гроші. Жити спокійно і не боятися, що господарі можуть "попросити" з квартири - єдина мрія цих сильних людей. Це перший раз, коли Вікторія і Євген попросили допомоги. За попередніми підрахунками, сім'ї потрібно зібрати близько 170 000 гривен, щоб зробити ремонт і купити меблі", - зазначає видання.

"Відсутність власного житла - напевно, найбільша проблема. Я до всього пристосована з дитинства. Жені складніше. Він звик жити з мамою. На вулиці, в міському транспорті йому не вистачає уважності та обережності. З народженням Катеринки наше життя набуло сенсу. Хочемо показати доньці, що ми з татом змогли всього досягти, щоб їй не було соромно в шкільному віці, що у неї батьки ... ось такі ось. Якщо у вас є можливість допомогти - гривнею або десятьма - зробіть це, будь ласка", - просить Вікторія Андріїшена.

Номер картки 5168 7573 5608 7256

Андріїшена Вікторія Григорівна

Источник: https://ua.censor.net.ua/p3065495
VEhrNGRrdzVRM2d3VEhaUmMwNURlakJNTjFGMFRrZFhNRXh1VVhaa1IxY3dXVWhTWjNSSFRXWk9SMWN3VEROUmMzUkRkekJNZGxKc2RFTXdNRXhvT0RCTVZGRjJkRU12TUV3M1VYWk9ReXN3VEZCUmMwaDZVbWRrUXk4d1REZFNaMDVIUTJaT1Eyd3dURVJTWjA1RE5qQmFZbEZ6WnowOQ==
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору