EN|RU|UK
 Фоторепортаж
  15241  57

 "Сімейний підряд" російських окупантів: полковник Штонденко і його син старший лейтенант беруть участь у агресії проти України і Грузії. ФОТОрепортаж

У новому матеріалі волонтерів InformNapalm представлено російську офіцерську династію: батько - полковник Юрій Штонденко, "ветеран" російського вторгнення у Грузію у 2008 році, син - старший лейтенант Володимир Штонденко, військовослужбовець російської окупаційної військової бази в Абхазії.

Про це мова в OSINT-розслідуванні міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm, передає Цензор.НЕТ.

армия рф оккупанты

Полковник Юрій Володимирович Штонденко, 1964 р.н. Родом із пос. Тужанський Кемеровської обл. Освіта: Омське вище загальновійськове командне училище. Профілі в соціальних мережах 1, 2. Послужний список: 1987-1988 - командир десантно-штурмової роти в Афганістані; 1991 - офіцер МСБ 68-го мотострілецького полку; 1995 - командир МСБ 167-й ОМСБр; 2000 - слухач військової академії, командного факультету, ОВА ВС РФ, Москва; 2002 - командир БТГр 205-й ОМСБр (Ставрополь); 2005 - командир 135-го МСП 42-ї мотострілецької дивізії, начальник Прохладненського гарнізону (КБР); 2008 - заступник командира 42-ї мотострілецької дивізії (Владикавказ). Учасник вторгнення в Грузію в серпні 2008 року. Певний час виконував обов'язки командира 4-ї російської окупаційної військової бази в місті Цхінвалі. З 2012 року - командир 25-го полку спеціального призначення ГРУ (Ставрополь). У липні 2015-го фігурує як начальник 333-го центру бойової підготовки Західного військового округу в Муліно (Нижегородська область).

армия рф оккупанты


Також читайте: ОБСЄ на замітку: виставковий центр "ЕкспоДонбас" у Донецьку перетворили на військову базу російських окупантів. ФОТОрепортаж

армия рф оккупанты

"Постараємося пояснити, чому полковник Штонденко став об'єктом нашого інтересу. Якщо врахувати його послужний список і чималий бойовий досвід, включаючи службу в гарячих точках - в Афганістані та на Північному Кавказі, стає очевидним, що його призначення в 42-у дивізію, представлену МО РФ як "миротворчу", було невипадковим. З початком 2000-х, коли Грузія змінила свій вектор розвитку з російського на західний і, за підтримки Європи і США, змусила Росію вивести зі своєї території військові бази, Кремль усіляко прагнув знайти привід для повернути загублені позиції. Єдиним видом військової присутності РФ у Грузії були нечисленні "миротворчі сили" в сепаратистських регіонах - Абхазії і Самачабло (т. зв. Південна Осетія). Але вже тоді, задовго до подій серпня 2008 року, Росія почала готувати ґрунт для військової агресії. Наприклад, коли один із батальйонів 42-ї дивізії на постійній ротаційній основі як "МС" перебував у Цхінвальському регіоні, представники російських спецслужб вели активну роботу серед місцевих сепаратистів, озброюючи і готуючи їх до майбутніх провокацій. Поряд з т. зв. миротворцями в цей регіон Грузії систематично направляли розвідпідрозділи ГРУ, які знайомилися з місцевістю і проводили рекогносціювання. Росія таємно, порушуючи всі домовленості, почала будівництво військової бази в непідконтрольній для грузинських і міжнародних спостерігачів зоні - у селі Джава, накопичуючи там озброєння і техніку, а також тренуючи місцевих "ополченців". Усьому цьому і був свідком заступник командира 42-ї дивізії полковник Штонденко, який часто їздив з Владикавказа в Цхінвалі з перевірками. Вибравши зручний момент, який дивним чином збігся зі стратегічними навчаннями "Кавказ-2008" і Олімпіадою в Пекіні, які були у полі зору світової спільноти, Росія руками своїх васальних сепаратистів спровокувала новий виток конфлікту в регіоні, що згодом переросло в пряму військову агресію проти Грузії, цинічно названу "операцією з примусу до миру". В авангарді російського вторгнення стояла 42-а дивізія, тактичною групою якої командував полковник Штонденко. Багато хто пам'ятає телевізійні кадри, зняті в ті серпневі дні, коли російські військові вже після підписання угоди про припинення вогню, замість відводу військ на вихідні позиції, продовжували свої безчинства, таранячи грузинський поліцейський пост бойовими машинами піхоти (посилання на відео, хронометраж 0:25-0:30 хв). Серед цієї банди вандалів, які протистоять мирному населенню і грузинським поліцейським, можна впізнати і полковника Юрія Штонденка", - зазначають автори розслідування.

армия рф оккупанты

"Далі доля була прихильною до полковника: недовго побувавши командувачем окупаційним контингентом в Цхінвалі, його знову перевели в Росію. У 2012 році полковника Штонденка призначили на посаду щойно сформованого 25-го окремого полку ГРУ, дислокованого в Ставрополі, створення якого в Кремлі мотивували "гарантуванням безпеки Олімпіади в Сочі в 2014 році". Цікаво, але серед завдань, поставлених перед полком, було і така, як "відпрацювання і впровадження диверсійно-партизанської тактики, зокрема організація та підтримка дій повстанських рухів". Нагадуємо, що 25-й ОПСпн ГРУ в поле зору InformNapalm потрапив у квітні 2014 року, ще на початковому етапі конфлікту на Донбасі, коли ми намагалися визначити, які саме російські сили таємно включилися в неоголошену війну, розв'язану Росією проти України. Згодом 25-й полк, поряд з іншими військовими частинами ГРУ РФ, неодноразово з'являвся в повідомленнях низки ЗМІ в контексті подій на Донбасі. Внесок полковника Штонденка в формування і бойову підготовку 25-го полку ГРУ, який успішно діяв згодом на Донбасі, оцінило командування ЗС РФ досить високо: з 2015 року у відкритих джерелах Штонденко фігурує в ранзі начальника 333-го центру бойової підготовки Західного військового округу в селищі Муліно Нижегородської області", - йдеться в публікації.

Дивіться також: У морській економічній зоні України виявлені самопідйомні бурові платформи під прапором РФ, - Держприкордонслужба. ВIДЕО

Історія центру бере початок у 2011 році, коли між німецькою Rheinmetall Defence Electronics і ВАТ "Рособоронсервіс" МО РФ було укладено контракт на його будівництво. Хоча у зв'язку з санкціями 2014 року реалізувати проект повністю не вдалося, вирішили відкрити центр для навчання особового складу з паралельною добудовою необхідної інфраструктури і доведенням на базі вітчизняного обладнання. За деякими даними, центр готуватиме лише ті бригади, які перебувають на території ЗВО. Раніше передбачалося, що подібні центри бойової підготовки створять у кожному військовому окрузі, але проблеми, зумовлені санкціями, призвели до того, що поки вирішено будувати тільки два центри: у Муліно (ЗВО) і на Ашулуку (ПВО). Щодо центру бойової підготовки ПВО відомо, що багато батальйонно-тактичних груп (БТГр) ПВО ЗС РФ, які залучають до "ростовсько-українських" відряджень, бойову підготовку та злагодження проходили саме на Ашулуку. Наприклад, навесні і на початку літа 2014 року склад БТГр 7-ї в/бази (в/ч 09332, окупована Абхазія, Грузія) проходив предукраїнську підготовку на полігоні Ашулук в Астраханській області, звідки в другій половині літа підрозділ було перекинуто на Донбас. У зв'язку з цим резонно припустити, що БТГр зі складу ЗВО, які залучають до українських відряджень, бойову підготовку проходять у центрі бойової підготовки у Муліно, тим більше що підрозділи Західного округу, як і Південного, неодноразово були помічені в "українських відрядженнях". Але, повернімося до династії військових злочинців Штонденків. Унаслідок проведеного OSINT-розслідування вдалося встановити, що старший син полковника, Володимир, також є офіцером ЗС РФ і зараз служить у складі 7-ї російської окупаційної військової бази, дислокованої в м. Гудаута (окупована Абхазія, Грузія)", - повідомляють автори розслідування.

армия рф оккупанты

Також читайте: Бойовики готуються до активізації бойових дій на донецькому і слов'янському напрямках, - ГУР Міноборони

армия рф оккупанты

Старший лейтенант Володимир Юрійович Штонденко, народився 1 травня 1989 р. Профіль, фотоальбом і контакти в соціальних мережах. Освіта: 2010 рік - Московське вище військове командне училище, після закінчення якого був розподілений на 7-у військову базу, де служить досі, імовірно, на посаді командира взводу 8-ї роти 3-го мотострілецького батальйону.

За деякими даними, саме 3-й батальйон Гудаутської військової бази входить у БТГр, яку залучають до "ростовсько-українських відряджень".

армия рф оккупанты

Дивіться: Російські бойовики тренуються форсувати водні перешкоди в Успенці Луганської області. ФОТОрепортаж

армия рф оккупанты

армия рф оккупанты

Нагадуємо, що 7-а російська військова база, розгорнута в окупованій Абхазії (Грузія), неодноразово згадувалася в контексті українських, а також сирійських відряджень. У 17 епізодах, висвітлених у публікаціях волонтерів, відображено факти злочинної діяльності цього військового з'єднання ЗС РФ. Одним із останніх фігурантів наших розслідувань був контрактник Іван Іванов, нагороджений медаллю Жукова за Донбас, а згодом відправлений у Сирію.

Це не перше викриття російських військових, які брали участь в агресії як проти Грузії, так і проти України. Дивіться попередні публікації:
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору