EN|RU|UK
 Суспільство
  1  9

 У Дніпрі нагородили "робітників війни" - Народних Героїв України

В.Кіртока,В.Павлушенко, А.Хлистун

Всього вручили 16 орденів: дві нагороди передали родинам загиблих бійців, 12 - героям, які воюють зараз, а ще дві отримали волонтери.

Зал обласної держадміністрації був заповнений. Крім самих героїв, що  з'їхалися звідусіль, їхніх побратимів та друзів, рідних і близьких, на церемонію запросили ліцеїстів, старшокласників, співробітників поліції. Вручення нагород і розповіді про кожного героя - найкращий урок мужності і патріотизму для молоді.
Капелан Дмитро Поворотний привітав усіх молитвою і такими словами: "Ми  дуже раді вітати вас у Дніпрі – місті, яке прославилося звитяжністю і славними героями. Дуже знаково, що ми зустрілись перед початком великого Великоднього тижня. Ті святі події мають нагадати нам про історію, в якій ми живемо. Адже легко не було ніколи, і тяжкі випробування лягли і на наші з вами плечі. Сьогодні ми будемо нагороджувати героїв, що кинули виклик часу. Цей орден - свого роду аванс. Якщо людину нагороджують, значить, впевнені: потрібної миті вона зможе вчинити краще. Хай це орден буде дороговказом, символом служіння Богові і людям".

Нагороди вручав десантник 95-ї бригади Сергій Бабський. У червні 2014 року БТР, в якому він їхав на завдання, потрапив у засідку і був підпалений. Сергій зазнав опіків 35 відсотків поверхні тіла. Оскільки він намагався збити вогонь з себе і своїх побратимів руками, його долоні і пальці обгоріли до кістки. Боєць дивом вижив. Після тривалого лікування і реабілітації він повернувся до роботи в кар'єрі. І переїхав з родиною з Коростеня Житомирської області в Дніпро. "Почесно бути серед вас сьогодні, - сказав Сергій. - Почесно бути часткою сім’ї, якій не байдуже, що з тобою відбувається. Мені теж колись вручали цей орден, і я думаю, що більшого визнання в нашій країні немає. Вічна пам’ять загиблим героям, а живі - керуйтеся совістю".

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 01

Сергій Бабський

Актриса та режисер Катерина Степанкова допомагала Сергію. І налаштувала присутніх на потрібну тональність віршем актора, який рік відслужив у 24-й бригаді та зіграв роль комбата у фільмі "Кіборги", Романа Семисала.  

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 02

 Сергій Федосенко

Заступник командира 25-го батальйону Сергій Федосенко відзначився в бою під Дебальцевим. Головний редактор інтернет-видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов представляв бійця: "Цей бій увійде в історію як зразок контратаки. Його вже вивчають у військових академіях". Сергій приїхав на нагородження безпосередньо зі Світлодарської дуги і після церемонії повернувся назад. До сих пір військовий не має жодної державної нагороди.

Максим Ридзанич пішов у 90-й батальйон 81-ої окремої аеромобільної бригади добровольцем у вересні 2014 року. В січні його з іншими бійцями відправили тримати оборону пожежної вежі у Донецькому аеропорту. 23 січня він виводив у тил поранених. І зазнав смертельного поранення. "Чоловік сам мені подзвонив і сказав: мене поранили, - сказала на сцені дружина Максима. – Я б дуже хотіла, щоб усі знали, що оборона аеропорту тривала не 242 дні, як це прийнято вважати, а 244. Це я знаю від свого чоловіка"…

У Максима залишилось троє дітей. Дружина Ірина з дочкою Кариною приїхала на нагородження з Бучі з-під Києва, а з Коцюбинського приїхала мама Максима. Орден вручили доньці десантника. Дівчинка витирала сльози, слухаючи, як про її батька говорить колишній командир 90-го батальйону Віталій Баранов. А мама бійця, Світлана Адамівна, сказала: "Син прожив прекрасні 37 років. Має трьох чудових дітей. Дякую комбату і товаришам Максима за підтримку". 

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 03

Світлана Адамівна


У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 04
Донька Максима Ридзанича

Представляючи танкіста Олексія Чабана, Юрій Бутусов пожартував: "Захоплений у ворога танк цей боєць вивів з місця подій у Кривий Ріг. Одразу видно, що людина не тільки бойова, а й хазяйновита". На що сам герой відповів так: "Приймаю цю нагороду як аванс. Запевняю: якщо знову доведеться взяти зброю, червоніти за мене не доведеться".

 У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 05

Олексій Чабан

Олександр Колодяжний, розвідник 74-го розвідбатальйону, разом із своїми побратимами, ризикуючи життям,  встановлював український прапор в Донецькому аеропорту восени 2014 року. "Ми всі вважаємо його "совістю підрозділу", - сказав про Олександра командир роти Олександр Старина. А доброволець Володимир Регеша, позивний Санта, додав: "Хтось "воює" у Фейсбуці, а хтось бере і робить свою справу. Колись бойовики показали по ТБ, що знищили групу офіцера Колодяжного. Просто знайшли документи Олександра, які знаходилися у рюкзаку, який злетій з броні. По них поїздили танком, щоб зробити старішими та побитішими, і показали журналістам. Вони самі настілки повірили в цю брехню, що через рік відзначили ще й річницю знищення. І, до речі, коли будете чути, що хтось там перший заходив на промку, то знайте: саме Колодяжний і був тим першим бійцем, що розвідував та закріплювався на промці". Олександр  був поранений, але після лікування і відновлення повернувся на війну. "Дякую моїм побратимам, - сказав Колодяжний, приймаючи нагороду. - Всі нагороди без вас - ніщо".

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 06

Олександр Колодяжний

Як відомо, існує два різновиди ордену. З чорно-червоною колодкою - для людей, які тримають зброю у руках, та з жовто-блакитною колодкою - для лікарів, журналістів, громадських діячів, які допомагають військовим наблизити нашу перемогу. Волонтерську нагороду отримала громадська організація "Схід та Захід єдині". Декілька людей об’єднали країну, продумавши логістичні шляхи доставки необхідного військовим з будь-якої точки країни з мінімальними витратами коштів, розвозячи потім безпосередньо по передньому краю досить часто з великим ризиком для себе. Роботу цієї організації знають і шанують на фронті. Декілька слів про це сказав начальник розвідки 93-ої бригади Ігор Єгоров: "Можна мати найгероїчніші професійно підготовлені війська, але поки у тебе немає ось такого тилу, розраховувати на перемогу не можна".

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 07

Є на війні такі люди, про яких говорять обережно, не називаючи їхні прізвища, підрозділ, та не розповідаючи в деталях, що саме робить такий боєць, аби про це не дізнався і ворог. Неодноразово під час різних церемоній нагородження організатори просять телевізійників не знімати обличчя героїв, аби не розсекретити їх. Так і цього разу ми не називаємо прізвище добровольця Тенгіза, де саме він знаходиться. Але представляли його і вітали люди з різних підрозділів. Герой України, боєць 72-ої бригади Василь Тарасюк сказав так: "Під час лютневих подій 2017 року в Авдіївці без допомоги і роботи Тенгіза, думаю, нам би не вдалося ані розробити операцію по захопленню ворожих позицій, ані втримати їх. Знаю по собі: коли чуєш в рації голос Тенгіза, значить, все під контролем".

Володимир Регеша, друг Санта, додав: "Як мені здається, війна йому не подобається. Але він робить свою роботу, іноді брудну, іноді важку, так, щоб ми тільки перемагали".

"Обіцяю бути людиною, гідною такої честі - звання Народний Герой України", - сказав доброволець.

"За моєю спиною стоять всі народні Герої", - сказав Юрій Бутусов, представляючи бійців батальйону "Кривбас" Юрія Брехарю та Олександра Борисова. Група цих бійців під Дебальцевим воювала мужньо і потужно, знищуючи техніку ворога та живу силу. "Бій за опорний пункт "Зеніт" – зразок роботи піхоти в обороні", - вважає журналіст. А Юрій Брехаря додав: "Росіян можна бити. Але робити це можна без героїзму і загиблих. Потрібна підготовка, професіоналізм армії і достатнє технічне забезпечення. Ніхто не знає, як це – битися до останнього патрону в прямому сенсі цього слова. 52 бійці нашого батальйону загинули, вони на небі. І про це ми вже ніколи не забудемо".

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 08

Привітати свого побратима Валерія Сарбаша, друга Дельфіна, з нагородженням приїхала вся штурмова рота 5-го батальйону Української добровольчої армії. Також у залі була присутня родина цього бійця: мама, дружина та діти. Санта розказав навіть про кумедні моменти свого спілкування с Дельфіном: "У Пісках його позицію всі називали Дельфінарієм. А на авдіївській промці він методично, день у день довбав дорогу, по якій неможливо було ні пройти, ні проїхати. І зрештою домігся того, що можна було пройти вперед, робити нові позиції, закріплятися краще. Дельфін з тих людей, які ніде не світяться, але день у день важко працюють, не чекаючи жодних нагород".

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 09

Валерій Сарбаш і Катерина Степанкова

Валерій Сарбаш, як і інші герої, від таких слів ніяковів: "Важко говорити - легше зробити. Хочеться, щоб всі хлопці повернулися з війни додому. Справжні герої ті, хто віддали свої життя. А ми нагороди отримуємо авансом ".

Робота зв'язківців на фронті практично не помітна. Але коли зникає мобільний зв'язок, коли пошкоджені дроти і підрозділ не може зв'язатися з командуванням, доповісти про стан справ і отримати накази, головною людиною раптово виявляється той, хто може налагодити роботу всіх видів рацій, хто підключить телефонний кабель ... Іван Калашников, зв'язківець 2 -го батальйону 95-ї десантно-штурмової бригади робив не тільки це. Представляючи його, командир батальйону Павло Розлач сказав: "Робота зв'язківця монотонна, але дуже важлива. Уявіть на секунду, що ви залишилися без своїх Лайф, Київстар та МТСів, а інформацію необхідно передати. Ваня -  людина, яка піднімалася на найвищі точки, незважаючи на обстріл і роботу снайперів, ризикуючи своїм життям, щоб ми в бою не залишалися без наказів. І не раз робив це безпосередньо під час бою ". А начальник штабу Борис Рябуха додав: "Саме такі люди, що знаходяться на своїх місцях, які досконало знають свою справу, і доводять її до ідеальності, і є героями". Тримаючи нагороду в руках, Іван сказав: "Бережіть себе та будьте на зв’язку".

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 10

Іван Калашников

Роман Жованик працював охоронцем в банку, коли почалася війна. Чоловік одразу пішов до військкомату. Він пройшов підготовку і зі 128-ю бригадою опинився відразу в пеклі. Де зміг не тільки вижити, а й показати себе як справжній воїн. Юрій Бутусов розповів про Романа: "Таких людей називають "робочими війни". У першому ж у своєму житті бою Роман підбив ворожий танк. А взагалі під командуванням Романа Жованика на опорному пункті "Олексій" під селом Санжарівка в січні 2015 роки українці розгромили колону 4-ї мотострілецької бригади 2-го армійського корпусу російської армії. І при цьому жодної нагороди від держави Роман Жованик досі не отримав.

 У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 11

Роман Жованик

Своїми піснями порадував присутніх лідер гурту "Широкий Лан" Святослав Бойко. Він виконав дві свої пісні, присвячені загиблим героям цієї війни та тим, хто продовжує боронити Україну, та продемонстрував власну версію пісні на вірші Тараса Шеченка "Заповіт".

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 12

Святослав Бойко

Чемпіон світу з пауерліфтінгу Артем Гурічев міг би не йти на фронт, а продовжувати прославляти Україну у світі спорту. Але він вирішив для себе інакше і оформився в 57-у бригаду. Під Горлівкою він разом із побратимами знешкодив не одну ворожу позицію, неодноразово очолював розвідувальні групи. І з одного такого виходу не повернувся… Йому було всього  23 роки… Нагороду приїхав отримати батько Артема. Йому і дотепер важко говорити про сина, сльози відразу накочуються на очі.

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 13

Батько Артема Гурічева. Фото: Ірина Хорошаєва

Також у залі були присутні мама і донька раніше удостоєного звання Народного героя України танкіста Олександра Лавренка. Екіпаж його танка підбив декілька ворожих машин в Пісках під Донецьком, але українських танкістів підпалили… Аби не потрапити в полон, Лавренко підірвав себе гранатою…

Олег Копичинський приїхав у Дніпро із Мар’їнки, де зараз перебуває його підрозділ на бойовому чергуванні. "Війна дуже змінює людей, - сказав прес-офіцер 30-ої бригади Ваан Бург. - Є люди, які перед боєм були джекі чанами, а під час бою чомусь здались. Олег навпаки розкрився на війні з найкращої сторони. 22 травня в бою за Рубіжне його навідник був поранений, але Олег вів бій і йшов вперед до тих пір, поки не отримав прикладом по голові… Його взяли в полон, привезли в Луганськ… В полоні він тримався мужньо, а повернувшись, продовжив службу. Він досі немає жодної державної нагороди, і я дуже гордий, що народ України прийняв його за свого героя. Надзвичайно важливо, що такі, як Олег, знаходяться на своєму місці".

 У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 14

Олег Копичинський

Волонтера Тетяну Губу, яка з 2014 року займається евакуацією поранених та налагодженням допомоги у військових шпиталях безпосередньо в зоні АТО, зал зустрічав оплесками стоячи. Представили Тетяну Губу медики: відома "Госпітальєрка" Яна Зінкевич та хірург 25-ої десантної бригади Олександр Зеленюк. А розвідники 25-ої бригади Олексій Юрченко та Юрій Гороховець несподівано призналися, що бійці між собою називають її мамою і вирішили, що у янгола-охоронця є ім’я – Тетяна. Відеовітання Тетяні Губі записала улюблена артистка Ада Роговцева, яку рік тому саме в Дніпрі, за участі цієї волонтерки, врятували від запущеного запалення легенів.

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 15

Тетяна Губа і Яна Зінкевич

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 16

Хірург Олександр Зеленюк

Про особисту допомогу Тетяни Губи в його рятуванні розказав чоловік, який піднявся на сцену для нагородження наступним. Колишнього телеоператора Олександра Терещенка, який пішов добровольцем у 79-у бригаду і втратив у Донецькому аеропорту обидві руки, зал вітав стоячи. "Не знаю, яким дивом у той час вдалося організувати гелікоптер, щоб забрати мене, пораненого, стікаючого кров’ю, майже з передової, - сказав Олександр. – І коли мене привезли в Дніпро, місто, яке я вважаю місцем свого другого народження, першим, кого я побачив, була Тетяна Петрівна. Вона разом з лікарями зустрічала мене". Зараз чоловік займається підготовкою поліцейських, саме тому він піднявся на сцену у чорній формі. "Олександр – зразок мужності і стійкості. Він сам не тільки не втратив силу духа, а й підтримує багатьох поранених", - сказав Юрій Бутусов, передаючи Олександру нагороду. В цей час на екрані показували фотографії, зроблені у тирі, на яких Олександр, попри те, що користується протезами, стріляє з рушниці. "І жодного разу не влучаю в "молоко", - усміхається чоловік. – І якщо буде треба, то я зможу спинити ворога, не сумнівайтеся, я не промажу!"

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 17

Олександр Терещенко

"Нагородження "Народним героєм", мабуть, єдиний приклад того, як організаторам вдається об’єднати добровольців різних підрозділів, представників Збройних сил України та й взагалі всіх, хто працює на фронті, - сказав заступник командира 8-го батальйону Української добровольчої армії Андрій Копичин, друг Марадона. – Ми представляємо один одного, з захопленням слухаємо про приклади героїзму. І ніхто не міряється, хто більше навоював, бо ми ж робимо одну справу – захищаємо Батьківщину". Доброволець представляв командира батальйну 36-ої бригади морської піхоти Віктора Сікозу, який залишився вірним присязі у 2014 році і вийшов з Криму, боронить Україну під Маріуполем та особисто брав у полон групу російських військових. "Рідко буває, щоб бійці так стояли за командира, а командир – за бійців", - сказав Андрій Копичин. А Віктор, отримавши нагороду, в першу чергу сказав слова вдячності своїй дружині.

У Дніпрі нагородили робітників війни - Народних Героїв України 18

Віктор Сікоза

"Сьогодні ми побачили справжніх людей, почули про справжні події. Дякуючи саме таким героям ми і переможемо", - сказав заступник голови Дніпровської облдержадміністрації Володимир Юрченко.

Після вручення нагород всі Герої пішли на Алею Слави вшанувати пам’ять загиблих героїв.

 

Віолетта Кіртока, "Цензор.НЕТ", Валентина Павлушенко, Анна Хлистун, для "Цензор.НЕТ" 

Источник: https://ua.censor.net.ua/r3059101
VEhrdlVYTTVRekV3V1VSUmRuUkROV1pPUTFNd1dtSlJkblJETnpCTVdGSm5kRWRETUV4Qlp6QktjbEpzZEVkQk1GbE1VWFowUXpZd1RFRjJURGxET1RCTVJGRnpPVU1yTUZsRVVYWjBRekF3VEVJNE1FcFVVWFprUjFjd1RDOVNaMDVES3pCTUwxRjBaRWRETUZsRVVYWjBRM2t3V1VoU2FrNUROZz09
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору