EN|RU|UK
 Здоров'я, Політика України
  8939  29

 Заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський: "Студенти складатимуть ті самі медичні тести, але англійською"

Т.Галковська

"У тебе є хороший хірург/офтальмолог/лор-лікар"? - з таким запитанням нерідко звертаються до мене знайомі. Дійсно, сьогодні українець у пошуках лікаря дещо нагадує давньогрецького Діогена, який мешкав у бочці і серед білого дня з ліхтарем шукав людину. Причому це стосується не тільки звичайних громадян, але й самих лікарів, які здебільшогоі не довіряють своїм колегам, бо добре знають, як навчають у сучасних медуніверситетах.

Нещодавно МОЗ анонсував зміни в системі оцінювання студентів медичних вузів та отриманні ними дипломів лікарів. Звичайно, є великі сумніви щодо реальних змін у вищій освіті, бо інших викладачів та нових навчальних програм у нас немає і найближчим часом не очікується. Призведуть ці зміни до формування того хорошого лікаря, якого ми всі шукаємо, чи навпаки остаточно зруйнують те, що ще якось існує зараз, невідомо. Але на перший погляд усі пропоновані зміни здаються цілком логічними і розумними.

Про те, які саме зміни пропонує МОЗ, ми попросили розповісти заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського.

Заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський: Студенти складатимуть ті самі медичні тести, але англійською 01

 Фото: Укрінформ

- Сьогодні ми добре розуміємо, що без критичної маси носіїв нових цінностей от тих хороших лікарів, до яких хотілось би звернутись, не буде. Де їх взяти? Як регулятор ми повинні створити правила, за якими от ті хороші і сумлінні прогресуватимуть, щоб "болото" їх не засмоктувало.  

Тому, перше – прохідний бал на лікарські спеціальності за результатами ЗНО не менше 150. Необхідно "на вході" відсікати слабеньких, немотивованих. У всьому світі так є. Такі студенти гірше навчаються, гірше складають екзамени. Це вже доведено, крапка. Читав цитату когось з вищих командирів американської морської піхоти: жодний тренінг не компенсує недоліків відбору. Якщо ми беремо немотивовану людину, того, хто не хоче понад усе, ми ніколи його не навчимо.

- 150 – це тільки для бюджетників?

- Для всіх абітурієнтів. Ми кажемо: брак знань і мотивації не можна компенсувати грішми. На кожній формі навчання студент повинен показувати найкращий результат. Коли ми відсікаємо слабеньких, що йдуть на контракт, у сильних дітей, які не мають грошей, з’являється більше шансів вступити до університету.

Друге – широкий конкурс.

- Чим він відрізняється від звичайного?

- Вперше його впровадила заступник екс-міністра освіти Квіта, а тепер радник МОЗ Інна Совсун. Це механізм, за яким здібний студент отримує шанс вступити до вишу своєї мрії. Студент вказує декілька закладів вищої освіти, у які він хотів би вступити. У тебе є високий бал - і ти виставляєш свої пріоритети. Наприклад, хочу навчатися в Тернопільському, потім у Буковинському, а потім у Львівському. Система порівнює, в кого є найвищі бали, і якщо в тебе найвищі, то ти отримуєш місце в Тернопільському, - тобто, в університеті своєї мрії. Так це працює.

Такий конкурс також, підтримує сильні університети, куди подаються абітурієнти з сильним балом. Маємо, припустимо, Тернопільський університет – за широким конкурсом туди подаються найбільш сильні студенти, тож автоматично там збільшується кількість місць державного замовлення. Раніше кількість місць бюджету була фіксована, а тепер, якщо побачимо, що багато сильних абітурієнтів ідуть, скажімо, в певний університет, то кількість у ньому буде збільшена.

- Це робиться через загальну базу?

- Так, це МОНівська база, просто раніше медики до неї не були підключені. А зараз перший рік, як широкий конкурс запрацював і в медичних вишах. Ми створюємо, таким чином, конкурентне середовище серед університетів. Тепер вони будуть змагатися за студента. Бо ми будемо давати держзамовлення і гроші в ті заклади освіти, які "заманять" кращих. Тобто, не хто більше заманить, а хто більше заманить кращих абітурієнтів.

А третя річ – єдиний державний кваліфікаційний іспит.

- Держава буде більш жорстко контролювати навчання?

- Цілком підтримуючи університетську автономію, але для регульованих професій важливий державний контроль.  Ми не кажемо, як викладати, яких викладачів запрошувати. Ми, як держава, кажемо, що нам потрібен ось такий освічений лікар, як і в Європі, і встановлюємо планку. Хто цю планку не перестрибнув, лікарем не стає. Ця планка піднімається передусім для університетів. Ми не можемо стояти над кожним викладачем, присилати комісії, перевірки навчального процесу. Це не працює, бо легко можна обійти. Ми кажемо – якщо хочете готувати лікарів, то вони мають сягати ось цієї планки.

- Це, мабуть, принципова зміна…

- Врешті-решт, скільки лікарю не плати, він має читати, їздити на курси та конференції, має вчитись відповідати певним вимогам. Від того, що ми зараз заплатимо багато, він не призначить кращу таблетку. Він помиляється, він лікує не так, як хотілося б через хибну мотивацію та низький рівень освіти. Ми цей рівень поступово починаємо піднімати.

- За допомогою іспиту?

- Так. Єдиний державний кваліфікаційний іспит складається з чотирьох компонентів. Перший – звичайний наш екзамен "Крок". Це тестовий екзамен, який складається в усіх університетах. На відміну від попередніх років ми передбачаємо фінансування розробки цих тестів. Раніше вони робились тяп-ляп, і було багато закидів щодо їхньої некоректності. Несумлінні, немотивовані викладачі продукували некоректні запитання.

Другий іспит - міжнародні основи медицини (IFOM). Він використовується в багатьох країнах світу. В якихось повністю перейшли на нього, якісь застосовують його паралельно з іншим іспитом чи лише для моніторингу.

- Це той же "Крок", тільки інтернаціональний?

- Так, тести в цьому іспиті позбавлені будь-якої національної специфіки. Якщо його складає іспанський лікар, польський чи шведський, то чому український лікар не може його здати? Медицина ж однакова? Хворіємо всі однаково, то давайте і тести будемо складати однаково. Серед його особливостей цікавим є те, що він пишеться за кордоном один для всього світу. Там його перекладають різними мовами світу, пересилається до різних країн, студенти його пишуть, а далі цей буклет повертається назад, там перевіряється і виставляється оцінка. Не можна буде ніколи купити екзамен. Як вам такий хід?

- Цікавий! А ми є членом цієї спільноти? Готові їхні викладачі приймати іспити у наших студентів?

- Звичайно. У тестовому режимі ми проводили його минулого року, а цього сподіваємось провести моніторингове дослідження. Уявляєте, який це супер-стимул для університетів? Це така тверда, жорстка, болюча палка. На жаль. Але ми вже казали, що викладачам не хочеться мінятись, вони з року в рік читають одне й те саме, а тут треба самому читати, цікавитись, дивитись. Бо студент не складе іспити. Йому однієї книжки мало – треба з інтернету не вилазити, багато читати, бо наука не стоїть на місці. І вас у кінці чекатиме іспит, який ви, якщо не будете вчитись, не складете і не отримаєте диплом. Причому, перескласти такий іспит можна лише 1 раз.

Але цього хочете від нас, від МОЗу ви, пацієнти. Ви хочете від нас якісного лікаря і на це основна надія, що, може, колись суспільство зрозуміє, що це треба захищати. Все можна провалити, але це треба захистити. Бо це якість нашого лікаря.

Третє – об’єктивний структурований клінічний іспит.

- Як на Заході?

- Абсолютно. Ми тепер будемо перевіряти практичні навички, як на Заході. Теж дуже цікавий іспит. Кожен викладач оцінює якусь частину практичної роботи, наприклад, з манекеном, а оцінка потім виставляється спільна. І це студент здає не одному викладачу, який може за "гарні очі" поставити п’ятірку. Оцінка буде залежати від цілого колективу екзаменаторів, причому розраховується оцінка за спеціальним механізмом. Це об’єктивний структурований клінічний іспит.

І, нарешті, англійська мова професійного спрямування. Сьогодні треба визнати – медична наука не пишеться кирилицею. Помінялась історія. Тому студенти будуть складати ті самі медичні тести, але англійською. Бо якщо лікар не читає англійською, він може читати наукові статті щонайменше 7-8-річної давності. Так сьогодні не можна.

- Не потребують ці зміни формування нових учбових програм? Чи це вже прерогатива самих вишів?

- Університети сьогодні автономними у формуванні своїх навчальних програм. Ми лише встановлюємо стандарт, вимоги до результатів навчання. Яким чином готувати студентів до професійної діяльності і до єдиного державного кваліфікаційного іспиту цілком залежить від університетів. Державні механізми – це стимул для зростання й підвищення якості освіти

І ще одна цікава річ в формуванні лікаря – безперервний професійний розвиток.

- Післядипломна освіта?

Так, але сьогодні вона дуже формальна. Слабких лікарів вона не вчить, а сильних, навпаки, трохи пригнічує. Прийнята постанова про безперервний професійний розвиток створює конкурентне середовище провайдерів освітніх послуг. Ми кажемо, що тепер ми зараховуємо навчання за кордоном.  Якщо якась закордонна асоціація приїжджає сюди і тут проводить курси, ми їх зараховуємо. Якщо Британський науковий журнал, наприклад проводить онлайн-навчання і є відкриті квоти тисячі українських лікарів, ми визнаємо й підтримаємо таке навчання. Певним чином рахуються бали. Кожен рік потрібно буде набирати певну кількість балів. Не можна буде один рік нічого не читати, не навчатись, а потім наздогнати.

Заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський: Студенти складатимуть ті самі медичні тести, але англійською 02

- Ви вважаєте, що це все змінить нашу медицину?

- Сподіваюсь. Дивіться, як простежується через всі ці чотири кроки критична маса лікарів - носіїв сучасних знань. Ми кажемо: ти здібний школяр – будь ласка, ти наш. Здібний абітурієнт – обирай будь-який університет. Єдиний кваліфікаційний державний іспит: є в тебе гроші чи нема, на контракті ти чи на бюджеті – значення мають лише реальні знання. За гроші скласти іспити не вийде. Тобто є стимул для здібних. Нам потрібні здібні та мотивовані. У плані підтримки здібних лікарів в безперервному професійному розвитку плануємо ще й гроші за це виплачувати. Будемо закріпляти ці гроші за курсантами і вони будуть іти на те навчання, яке курсант обрав для себе. Усіма цими заходами ми набираємо критичну масу тих, кого пацієнти називають хорошими лікарями. Ми намагаємось їх підтримати, щоб хороших лікарів було більше, сформувати нову медичну культуру. Без нормального професійного середовища країна приречена. Освіта вирішує все.

 Тетяна Галковська, "Цензор.НЕТ"

Источник: https://ua.censor.net.ua/r3063222
VEhrdlVXczVRM2N3VEhaUmRYUkRLekJNVEZKblpFZE5NRXh5VVhORFJGRnZkRU14TUZsTVVtbzVRemt3VEVGMlREbERPREJNV0ZGMFRrTTBNRmxpVVhWT1F6a3dURUk0TUZsRVVYUmtSMFV3VERkU1owNURPREJNWnowPQ==
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору