EN|RU|UK
 Політика України
  12287  46

 "СВОБОДІВЕЦЬ" АНДРІЙ ІЛЛЄНКО: "МОТОРОЛА ТА ГІВІ З МАНДАТАМИ НАРДЕПІВ – НЕ СТРАШИЛКИ, А РЕАЛІЗАЦІЯ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ"

Позафракційний народний депутат, член партії "Свобода" Андрій Іллєнко поділився з "Цензор.НЕТ" своїми думками про перспективи розгляду в суді справ по подіях 31 серпня 2015 року під Верховною Радою, де серед обвинувачуваних – його однопартійці; про можливе об’єднання із націоналістами, зокрема "Азовом", а також про роботу мера Києва Віталія Кличка.

Схоже, скоро ми знову станемо свідками цікавих судових процесів. Цього разу - по подіях 31 серпня минулого року біля Верховної Ради. Тоді, нагадаю, відбулися сутички між правоохоронцями та мітингувальниками, які виступали проти ухвалення в першому читанні змін до Конституції. Ними хотіли легалізувати особливий статус Донбасу. В результаті протистояння мали четверо загиблих нацгвардійців та понад сотню постраждалих. Першими силовики звинуватили "свободівців". Деякі з них вже встигли посидіти, поки справа розслідувалася. В тому числі й колишні народні депутати. Тепер має бути нова хвиля. Як до цього готуються у "Свободі", "Цензор.НЕТ" запитав у нардепа Андрія Іллєнка.

ильенко


"МИ НІКОЛИ НЕ БУЛИ ПАЙ-ХЛОПЧИКАМИ"

- Нацполіція завершила розслідування подій 31 серпня біля Верховної Ради. Кажуть, що серед обвинувачуваних є чотири екс-нардепи зі "Свободи". Юрій Сиротюк вже озвучив, про кого йдеться - про нього, Швайку, Леонова та Сабія. Але стверджує, що на допити в цій справі його не викликають. Ви розбиралися, чому?

- Ця справа з першої хвилини була штучною, політичною, сфальшованою та побудованою на грубих порушеннях Кримінально-процесуального кодексу. На попередніх судових слуханнях, коли йшлося про обрання запобіжного заходу, ми вже викривали, що там брехливі свідки - на кшталт Іванов Іван Іванович, який живе за вигаданою адресою. А вся фабула звинувачення будувалася саме на його свідченнях. Наприклад, у справі Леонова таким був його однофамілець, який у адресі зазначав вулицю, якої взагалі в природі не існує.

Ми пам'ятаємо, з чого все почалося: ще не встиг розвіятися дим біля сходів Верховної Ради, як з'явилася заява міністра внутрішніх справ, в якій він прямо звинуватив "Свободу" та її керівництво (перш за все, Олега Тягнибока) в організації терористичного акту. Звичайно, після такого не доводиться говорити про презумпцію невинуватості та якусь об'єктивність. Тим більше, що перший етап розслідування проводило МВС, а потім уже цим зайнялася прокуратура. Тому ці люди, які ведуть справу, не мають потреби викликати свідків, потерпілих та обвинувачуваних. Насправді у них уже все написано на основі свідчень вигаданих свідків та смішних речей.

15 обвинувачуваних. 45 томів. Це по справі масових заворушень, а також завдання тілесних ушкоджень...

- Колишні депутати проходять по масових заворушеннях.

- Так. Сиротюк, Леонов, Швайка, Сабій. Сиротюк зараз є головою фракції "Свободи" в Київраді, Сабій - в Київській обласній раді.

Цікаво, як технічно організують суд. Буде потрібен якийсь великий спеціальний зал для судових засідань. Бо підозрюваних - 15 осіб, у кожного, як мінімум, по адвокату, а то й по два...

- Ще прокурори, побратими, журналісти.

- Це буде найбільший політичний процес за часів незалежної України. Його можна буде порівняти хіба що з розглядом справи 9 березня 2001 року, коли судили "унсовців".

Думаю, весь цей ідиотизм в суді розвалиться. Але процес буде звучати не тільки в Україні. Ця історія була закручена для того, щоб знищити "Свободу", а також закрити рота та дати кийком по голові будь-кому, хто виступає проти Мінських угод та всього того, що сьогодні проводить українська влада. Перший бліцкриг тоді не вдався. Потім вони з нього пішли в позиційну війну. Але ті, хто починав цей процес, самі можуть дуже пожалкувати.

- Ви на Авакова натякаєте?

- На всіх тих, хто волав, що "Свобода" - терористи. До речі, Тягнибок по цьому питанню виграв у Авакова суд першої інстанції. Але судова тяганина ще продовжується. Однак ті, хто рив яму "Свободі", можуть самі у неї потрапити.

- Які тоді будуть наслідки?

- По-перше, політичні. Хоча вони, великою мірою, уже наступили - просто буде продовження. По-друге, юридичні. Ті, хто займалися фальсифікаціями та безпідставно звинувачували людей, повинні понести відповідальність згідно з чинним законодавством.

- Тепер, коли вляглися емоції, можна більш спокійно проаналізувати ті події. Загинули хлопці. Протистояння мали місце. Вам не здається, що можна було обійтися без сутичок та силових методів?

- Те, що загинули хлопці - це трагедія. Ми із самого початку були найбільш зацікавленими в тому, щоби було об'єктивне розслідування. Смерть людей нічим не може бути виправдана. Ми про це говорили з самого початку. Питання полягало лише в тому, що завідомо ніхто не хотів об'єктивності. Бо можна було вийти на цікаві речі, які хтось би хотів, щоб вони ніколи не вилізли. Наприклад, як починалися сутички та хто їх провокував, а також як так сталося, що бездіяльність тих, хто мав відповідати за безпеку, призвела до цієї трагедії.

Розумієте, "Свобода" не збиралася проводити 31 серпня ніяких силових акцій. Ми планували її, як мирну. Туди приходили без зброї, спецзасобів, бронежилетів. Хоча у нас сотні "свободівців" пройшли війну. Тягнибок взагалі привів під Раду своїх дітей. Хто б так вчинив, якщо б готувалися до заворушень?! Треба шукати тих, кому такий розвиток подій був вигідним. Я зараз нікого не звинувачую, як це любив робити Аваков. Я просто апелюю до розуму - хто потім цю ситуацію використав у своїх інтересах. Хіба таке "Свободі" було вигідно?!

- Напередодні виборів навряд.

- Це невигідно з будь-якої точки зору. "Свобода" існує з 1991 року. Ми проводили безліч акцій по Україні, в тому числі перед Верховною Радою...

- Проблема в тому, що у вас сталий імідж - войовничий та агресивний.

- Ми є партією, яка завжди діяла в конституційних рамках. "Свобода" була активним учасником Революції гідності, протестних акцій проти режиму Януковича і так далі. Але таких речей, як вибухівка, гранати, вогнепальна зброя не використовували. Можна подивитися на всі наші мітинги. Так, мали сутички з "Беркутом" - ніхто ж не каже, що такого не було. На той момент це було виправдано - такий єдиний спосіб зупинити "бульдозер" Партії регіонів, що врешті вдалося зробити. Я не кажу, що лише "Свобода" це зробила. Але те, що ми не прогнулися тоді під них в парламенті, стало однією з причин завалу їхньої влади. Я веду до того, що намагання виставити "Свободу" як екстремістів, неадекватів та людей, які звикли вирішувати будь-який конфлікт виключно зброєю, це стереотип. Його нав'язують наші політичні опоненти, щоб штучно викривити сприйняття. Так, ми ніколи не були пай-хлопчиками. Це правда. Але й не займалися вибухівками на акціях та не збираємося цього робити.

Загалом в цій справі ми будемо використовувати не тільки юридичні, а й політичні методи - апелювати до світової громадськості, українців. Будемо показувати, що насправді відбувається, всі фальсифікації та накручування.

- Будуть мітинги?

- Навіть не сумнівайтесь. Причому великі.

"НАВІЩО НАМ ВЛАДА, ЯКА ПРОСТО ДУБЛЮЄ ТЕ, ЩО ЇЙ ГОВОРЯТЬ ЗА КОРДОНОМ?!"

- Так от до питання проведення акцій. Нещодавно під Раду приходив "Азов", вимагаючи не приймати закон про вибори на Донбасі. Наскільки я знаю, ви підтримуєте таку позицію. Чому тоді на марші не було "Свободи"?

- Тому що це була акція "Азова".

- Вони всіх запрошували.

- Ми вважаємо, що вимоги, які висловив "Азов", повністю співзвучні із тими, які завжди висловлювала "Свобода". Нагадаю, що саме наша фракція у минулому скликанні парламенту не дала жодного голосу за закон про особливості самоврядування в Донецькій та Луганській областях. Ми з першого дня були послідовними противниками Мінських угод. Свою позицію пояснювали публічно. Знову ж таки, можемо згадати протести 31 серпня, коли в першому читанні приймали зміни до Конституції. Тобто нашу партію важко запідозрити у непослідовності в данному питанні. З іншого боку, я не бачу ніякої проблеми в тому, що цього разу це була виключно акція "Азова". Буває, коли проводить мітинг тільки "Свобода" чи "Правий сектор", чи якась інша патріотична організація. Бувають спільні заходи. Не виключаю, що вони будуть в майбутньому.

Я взагалі вважаю, що сьогодні всім патріотичним силам варто об'єднувати та координувати свої зусилля заради, в тому числі, недопущення того сценарію, який сьогодні нав'язують Україні, по виборах на окупованій частині Донбасу. Немає жодних перепон для створення політичної коаліції противників цих процесів. Думаю, цілком природньо, якщо "Азов" буде разом з нами відстоювати ці позиції.

- Білецький заявив, що планує створювати партію на базі "Азова". Об'єднання, про яке ви говорите, може стосуватися й походу на вибори?

- Давайте не будемо забігати аж настільки наперед. "Свобода" завжди була прихильником максимальної консолідації націоналістичних, патріотичних сил. Ми нікоди від цієї позиції не відходили. Завжди відкриті до діалогу. Але поки немає остаточного розуміння, що будуть вибори, я не можу прогнозувати такі серйозні та глобальні питання.

- Його партія увійде в праву нішу. Це ваші прямі конкуренти. Як будете з ними співіснувати?

- Потрібно виходити з того, що в Україні дуже часто на перепоні її розвитку ставали ворожнеча та взаємопоборювання між націоналістичними, патріотичними силами. Якщо проаналізувати, то це є нашою історичною хворобою. Тому нам потрібно навчатися на помилках своїх попередників та не повторювати їх. В даному випадку, коли у нас є такі вороги, як Росія, та наші внутрішні проросійські олігархічні партії, витрачати час на взаємне знищення - контрпродуктивно та безвідповідально по відношенню до української держави. Тому я б виходив з того, що сотні "свободівців", які продовжують воювати на фронті, зокрема пліч-о-пліч із "азовцями", навряд чи будуть з ними ворогувати. Будуть намагатися знайти конструктив. Але, ще раз кажу, давайте не забігати наперед та не робити прогнозів, бо це неправильно та безвідповідально.

"Свобода" завжди була послідовною у стосунках не лише з "Азовом", а з тим же "Правим сектором". Зараз ще створюється рух Дмитра Яроша. Ніколи не було так, щоб на націоналістичному фланзі була тільки одна політична сила. Просто бувають моменти, коли хтось на підйомі. Але партій багато.

До речі, на останніх місцевих виборах члени "Конгресу українських націоналістів" йшли в наших списках, зокрема в Київраду. Тобто ми можемо знаходити спільну мову.

- На тих виборах ви кликали до себе в списки й представників "Правого сектору". Чому не вийшло?

- У будь-якому двосторонньому процесі бере участь не одна сила. Картина буде повною, коли ви запитайте й представників "Правого сектору". Але, зрештою, то їхнє право. Я абсолютно їх не засуджую.

- Вони відмовились?

- Так. Хоча були поодинокі випадки - відбулися домовленості на локальних рівнях. Просто загального рішення по всій Україні не було.

Ми ж знаємо, що у "Правого сектору" восени відбувалися внутрішні процеси. Напевно, вони на цьому більше зосередилися, а не на виборах.

- Перед виборами нам в інтерв'ю Олег Тягнибок розказував, що вони з Ярошем збираються напрацювати "дорожню карту" об'єднання націоналістичного руху в Україні. Але щось не зрослося. В чому причина?

- Думаю, ця пропозиція досі в силі - ніхто її не скасував. Просто треба розуміти, що є багато суб'єктів цих процесів.

- Переговори з цього приводу йдуть чи процес заморожений?

- Переговори є доцільними, коли є предмет обговорення. Зараз актуальне питання - недопущення реалізації проведення виборів на окупованій території Донбасу.

- До речі, навколо цього питання вже дуже багато чуток та припущень. Кажуть, що законопроект готовий, а обмін Надії Савченко відбувся завдяки тому, що Порошенко обіцяв провести такі вибори. В суспільстві немає підтримки цього питання. Знову ж, "Азов" обіцяв вуличне протистояння. Які можливі наслідки?



- Я б тут говорив не про те, які будуть наслідки з точки зору вуличних акцій протесту, хоча це теж важливе питання. Найголовніше, що це загалом буде означати для держави. Тут ми опиняємося в ситуації, коли йдеться про офіційну легітимізацію терористів та їхніх незаконних збройних угруповань. По суті - російського окупаційного режиму. Бо вони, ніби-то, стають депутатами за українським законом. Україна має офіційно їх визнати в цьому статусі. Світ, відповідно, теж. Вони, фактично, стають єдиними легітимними представниками цих територій, з якими треба говорити не як із сепаратистами, бандитами та мародерами, а як із офіційно обраною владою. Це катастрофа, яка не тільки не зупинить війну, а й створить колосальні передумови для політичної кризи всередині України. Бо, отримавши міжнародну легітимність, амністію, формальні права, терористи не тільки не зупиняться, а й будуть далі провокувати та наступати. Ми ж розуміємо, що Путін розпочинав цю війну з однією метою - підкорити собі всю Україну, а не лише Крим чи Донбас. Вона нікуди не зникла. Основне завдання Путіна з точки зору його пропаганди було нав'язати не тільки їхньому електорату (це найпростіше) й західному світу, а, в першу чергу, усій Україні, що ця війна є громадянською. Хоч ми прекрасно розуміємо, що немає ніякого внутрішнього українського конфлікту, бо йдеться про російську агресію. Але Путін маніпулює та змушує нас усіх жити в його реальності.

Давайте одразу говорити: якщо відбуваються місцеві вибори на окупованих територіях, наступним кроком будуть обрання мажоритарників на тих округах, які там зараз вакантні. Далі - повноцінні парламенські вибори, і вся та територія буде обирати ще за партійними списками. Ми розуміємо, що вибори там будуть під російськими автоматами. Тоді вони заводять в парламент, як мінімум, цілу фракцію російських терористів.

- Плюс, "Опозиційний блок".

- Вони можуть навіть разом піти. Захарченко, Плотницький, Моторола, Гіві з мандатами депутатів (спочатку місцевих рад, а потім - Верховної Ради) - це не фантастика і не страшилки, а реалізація Мінських домовленостей. Главою цієї проросійської терористичної партії може бути той же Медведчук, наприклад. Чому ні?! Така ситуція зупинить війну? Ні, вона перенесе її звідти сюди.

- Керівництво держави це усвідомлює?

- Мені важко зрозуміти їхню логіку. Вони з самого початку не були послідовними, є залежними і знаходяться не в українській логіці, а в колії, яка побудована Путіним та західними країнами, такими як Франція та Німеччина. Останні мають свій інтерес, який не пов'язаний із відстоюванням українського. Для них головне - якомога швидше зробити косметичне залагодження цього конфлікту та вирішити для себе "головний біль", який називається "війна на кордонах Євросоюзу".

- Зрозуміло, бо кожен думає про себе.

- Правильно. Але ми обирали собі владу та Президента не для того, щоб вони відштовхувалися від того, що думають Меркель та Олланд, а щоб думали про інтереси України. Навіщо нам влада, яка просто дублює те, що їй говорять за кордоном?! Вона не має ніякої цінності. Навіщо посередники, які ще й до того ж замішані у корупції?! Вони весь час думають, як зберегти не державу, а власні схеми. Однак коли питання постане руба, українському народу знову доведеться сказати своє вирішальне слово.

- Але ми маємо парламентсько-президентську форму правління. Рада теж повинна реагувати.

- Так, але у нас Президент контролює більшість в парламенті.

- Хіба вона існує?

- Корупційна більшість існує. Те, що сьогодні називається коаліцією - це фікція. Бо навіть списку учасників немає. А реальна більшість - БПП, "Народний фронт", "Воля народу", "Відродження" та деякі позафракційні. Є класичні речі - хто голосував за уряд, той представляє владу. Ми бачили, хто призначав Гройсмана та генпрокурора.

ильенко

"ВЕЛИЧЕЗНА КІЛЬКІСТЬ ЛЮДЕЙ ЧЕРНОВЕЦЬКОГО В КИЄВІ ЛИШАЮТЬСЯ "СМОТРЯЩИМИ"

- У минулому скликанні "Свобода" мала свою фракцію. Зараз в парламенті - лише п'ять позафракційних "свободівців". Як працюється?

- Знаєте, в минулому скликанні була підтримка великої команди. Звичайно, робота була іншою. В цьому парламенті спочатку психологічно відчувалася різниця. Потім звикли. Попри те, що нас мало, ми для себе визначили, що працюємо як фракція. Скористалися єдиним правовим форматом і створили міжфракційне об'єднання. Я є його головою. Нас п'ятеро, але ми діємо, як єдиний механізм.

- Нещодавно колишні "сводобівці" Бублик та Рудик увійшли до БПП. Офіційна заява "Свободи" щодо цього була досить стриманою. Але Бублик мені сказав, що отримав багато негативу від вашої партії. Ви особисто з ними спілкувалися?

- Рудик не є членом "Свободи" з березня 2015 року. Бублик - з грудня. Вони вийшли з партії та припинили з нею будь-який зв'язок. На момент, коли вони вступали в БПП, досить тривалий час вже не були "свободівцями".

- Але вони обиралися до парламенту, будучи в "Свободі".

- Рудик ішов, як самовисуванець. Це важливий нюанс. Бублик, дійсно, балотувався як кандидат-мажоритарник, висунутий "Свободою". Але ще раз наголошую, що на момент свого переходу в БПП ніякого стосунку до партії вони вже не мали. Ми свою позицію публічно висловили. Сказали: Нагадуємо, ці люди давно не є "свободівцями", але, звичайно, ми негативно оцінили такий їхній крок. В цілому для себе цю сторінку ми перегорнули.

- Все ж таки, особисту розмову мали?

- З Бубликом. Але лише через кілька тижнів після того, як він вийшов зі "Свободи". Тоді не йшлося про те, що він вступить до БПП. Після того, як він так вчинив, на цю тему розмов не було.

- Є ще одна цікава тема - розподіл влади після Революції гідності. На Майдані було три основні спікери - Яценюк, Кличко, Тягнибок. Арсеній Петрович тільки нещодавно залишив посаду прем'єра, Віталій Володимирович досі керує, а ви якось не при справах. Судячи із заяв ваших колег, "Свобода" ображена на Яценюка та Кличка. Ви вважаєте, що вас кинули?

- Ми не ображені. Просто винесли з цієї ситуації важкі, але необхідні уроки. Теорія їх ніколи не пояснить. Це треба пережити на практиці. Пройшло два з половиною роки. Можливо, тільки зараз ми починаємо розуміти деякі речі, коли ми тоді могли інтуїтивно відчувати, але не були здатні чітко сформулювати...

- Наприклад?

- До "Свободи" можна ставитися по-різному. Але під час Майдану ми думали не про те, які маємо отримати посади, а всі сили кидали на повалення режиму Януковича. Це не порожні слова, а реальність, яка підтверджується нашою гіперактивною участю у всіх тих подіях. Причому не тільки депутатів, а й усіх партійців. Після того, як Янукович втік, у нас почалися проблеми з колишніми союзниками по опозиції, які із самого початку були значно більш цинічними та чітко розставляли свої пріоритети. Це стосується всіх тих, хто в результаті насправді взяв владу в країні. Ми прекрасно розуміємо, що ті, хто дуже часто брав участь у революційних подіях, відходили на другий план. А на перший виходили ті, хто миготів раз на тиждень на віче. Хтось робив революцію для того, щоб змінити країну. Інші брали участь тільки для того, щоб зайняти місце Януковича та його банди й робити схожі речі.

Звичайно, ми були змушені координувати свої дії та співпрацювати, бо ситуація не залишала іншого вибору. Нас шантажували: Ви ж бачите, що відбувається - Крим, Донбас, війна, як все важко, а ви пропонуєте радикальні кроки і виконання вимог революції. А ми настільки були заряджені на те, щоб не допустити дезінтеграції державності, що певний час себе стримували. Коли зрозуміли, що є реальна проблема, а ці люди не налаштовані на зміни та захист національних інтересів, вийшли з коаліції. Тим спровокували дострокові парламентські вибори, які були необхідні для країни. Ми не хотіли, щоб нами прикривалися, та відповідати за те, що не робили. Але, на жаль, лишилися ті люди, які з самого початку мали набір цінностей, відмінний від наших.

- Кличко теж не змінився? Запитую, бо ви як киянин та депутат, який обраний в Києві, маєте слідкувати за його роботою.

- Претензій до нього дуже багато. Бо Київ очікував іншого. Наприклад, для мене, як для людини, яка багато років займається питанням столичної політики, було шоком, що кількість скандалів щодо забудов не просто не зменшилася, а зросла. Сьогоднішнє бізнес-оточення мера якраз і є цими забудовниками. Ми бачимо, що дуже часто міська влада займає їхній бік, а не міської громади. Я не проти, щоб місто будувалося та розвивалося. Але я не хочу, щоб це відбувалося по беззаконню. Кияни протестують проти такого. Їм доводиться протистояти, як в часи Черновецького та Попова, проти рейдерських банд та озброєних "тітушок". Дуже часто міська влада та правоохоронні органи не захищають громадян, або, навпаки, ще й виступають проти них.

Наступний момент - люди Черновецького. Величезна кількість з них лишаються "смотрящими" в Києві. Для мене це неприйнятно, бо вони грабували столицю і продовжують це робити.

Окремі позитиви може і є, але цей негатив їх повністю нівелює.

Зрозуміло, що Віталій Кличко мав президентські амбіції. Навіть публічно про це заявляв. В результаті те, що він пішов не на президента, а на мера Києва...

- Може, на щастя.

- (вперше за годинну розмову посміхається. - О.М.) Цей похід для нього особисто - такий "втішний приз", до якого людина не завжди ставиться як до того, до чого вона себе готувала. Цей нюанс теж треба враховувати.

- Наостанок хочу вас запитати про скандал, в який нещодавно потрапила "Свобода". У соцмеражах пройшов шквал критики на адресу Ірини Фаріон та Ігоря Токовенка, які досить образливо висловилися на адресу Джамали після її перемоги. Я пам'ятаю, як, будучи народним депутатом, Фаріон обізвала журналістів гієнами. Пару років тому Ігор Мірошниченко назвав жидівкою Мілу Куніс. У вас у партії якось дають оцінку такій неетичній поведінці? Вона ж на шкоду.

- Я вам скажу наступну річ: в "Свободі" - десятки тисяч людей. Хочеться комусь чи ні, але ми - реальна політична сила, до якої входять справжні ідейні громадяни. Тисячі з них мають сторінки у Фейсбуці. Якщо взяти інші партії та їхніх членів, то можна знайти безліч дописів, з яких також можливо зробити скандал.

По Джамалі: "Свобода" разом з усією країною святкувала її перемогу. Ми вітаємо її та дякуємо, що вона популяризувала Україну і дала відкоша Москві. Якщо подивитися соцмережі провідних членів партії, того ж Тягнибока, можна це побачити. Я розумію, що дуже часто, коли є бажання не показати реальну позицію "Свободи", а створити штучний скадал, не проблема знайти причину. Ми усвідомлюємо, що до нас таке ставлення - розглядають під мікроскопом. Не жаліємося. Але я закликаю всіх не робити поспішних висновків, а дивитися на офіційну позицію керівництва партії та їхні заяви.

Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"


Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору