EN|RU|UK
 Політика України, Економіка
  7059  4

 ТАРАС КУТОВИЙ: "У НАС БУЛО БАГАТО ДЕРЖПІДТРИМКИ, ПЕРЕВАЖНО, НА КОРУПЦІЙНІЙ БАЗІ. ЗА РАХУНОК ЦИХ МІЛЬЯРДІВ ПОБУДОВАНІ ДЕЯКІ ВЕЛИКІ КОМПАНІЇ"

Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий розповів, що робить міністерство для створення додаткової вартості української агропродукції, як житимуть далі розграбовані держкомпанії, чи запрацює ринок землі та чи потрібна підтримка українським фермерам.

Міністерство аграрної політики та продовольства розробило три законопроекти, які можуть кардинально змінити аграрну галузь.

Перший - щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Цей законопроект передбачає продаж прав оренди землі, а не прямий її продаж, як планувалося раніше. Передбачається, що продаж прав оренди землі сформує ціну на українські гектари і зруйнує міфи депутатів-популістів: "Вашу землю заберуть за безцінь".

Другий законопроект - про державну підтримку малих та середніх фермерів. Згідно з ним, об'єднання ефективних фермерів можуть отримати від держави декілька мільйонів на розбудову інфраструктури.

Третій - про продаж ДП "Укрспирт". Виробництво спирту контролюється державою і сьогодні - це "дійна корова" української корупції. Минулого року тіньовий обіг спирту перевищив 6 мільярдів гривень. Це майже стільки, скільки держава отримала в бюджет від легального спирту.

Законопроектом передбачається, що заводи будуть продані виробникам алкогольних напоїв, які п'ять років матимуть ексклюзивне право виробляти спирт. Заводи, які не зацікавлять інвесторів, будуть запропоновані виробникам альтернативного пального або як майданчики для іншого виробництва.

Про ці напрямки реформування галузі, корупцію в держкомпаніях та багато іншого "Цензор.НЕТ"поговорив з міністром аграрної політики Тарасом Кутовим.

До роботи в міністерстві Кутовий був народним депутатом від БПП та очолював аграрний комітет. Вперше пройшов до парламенту в 2012 році за списками УДАРу Віталія Кличка.

В політику прийшов з аграрного бізнесу. У 2011 році був керуючим директором представництва "А1 Глобал Холдінгс Лімітед" - інвестиційного підрозділу московської "Альфа-груп" в Україні. У 2010 році - президентом компанії "Райз", яка увійшла в UkrLandFarming Олега Бахматюка. У 2004-2009 роках обіймав посаду фінансового директора девелоперської компанії "XXI століття".

кутовой

У ДАНІЇ 2,2 МІЛЬЙОНИ ГЕКТАРІВ ЗЕМЛІ В ОБРОБЦІ, А У НАС ПОНАД 30 МЛН ГА. ДАНІЯ ЗАРОБЛЯЄ НА НІЙ 24 МЛРД ЄВРО, А МИ 14,6 МЛРД ЄВРО

- Скажіть, яка у вас стратегія реформування галузі? Які плани і пріоритети вашої роботи?

- Пріоритети дуже чітко визначені, навіть з цифрами. Стратегія має назву "3+5". Тобто є три ключових пріоритети: поступ в земельній реформі; зміна форми державної підтримки; підвищення ефективності державних підприємств переважно шляхом їх приватизації.

До них є п'ять додаткових. Перше - органічне виробництво як компонент, який пов'язаний з держпідтримкою, оскільки підтримку ми плануємо для малих і середніх фермерів, а вони, щоб бути прибутковими, повинні бути в маржинальній зоні. Органіка - це маржинальна зона.

Друге - зрошення. Велика частина України має можливість розвивати напрямок зрошення полів. Сьогодні ця галузь у нас випадає з елемента господарювання.

Далі - нові ринки збуту. Це забезпечення діяльності Дежпродспоживслужби, оскільки ми зробили велику дерегуляцію, прибрали Сільгоспінспекцію, але дуже багато функцій залишились фактично незакритими - сертифікація насіння, грунтовтома і так далі.

Останнє - це розвиток сільських територій, які так само зав'язуються на держпідтримку, на малих та середніх фермерів. Моє розуміння - без малих та середніх фермерів у нас ні сільських територій, ні взагалі ґрунтовного зростання і в експортному потенціалі, і в валовому не відбудеться.

- Поясніть, чому так?

- Великі гравці вже знаходяться на грані своєї виробничої потужності в контексті урожайності без зміни переходу на гібриди, якісь генетично модифіковані речі.

В принципі, великі агрокорпорації мають вже досить нормальний рівень розвитку. А що стосується середніх та малих, то у них урожайність десь удвічі менша, ніж у тих, хто технологічно підкований. От за рахунок малих та середніх в майбутньому буде зростати вал.

Хоча вважаю, що вал виробництва - це не є показник. Так, про нього треба говорити, але важливо, скільки ми заробляємо на цьому валі - це перше. Друге: цей заробіток на валі - питання того, що ми змогли зробити з точки зору доданої вартості.

У нас у великих холдингів додана вартість пішла у "крашенг". Тобто давлять олію і експортують її.

Додана вартість на етапі поланкового виробництва і дистрибуції - сири, молоко, мед. У нас цього немає, на жаль. Весь аграрний ринок зараз має вигляд "commodities market" ( ринок сировинних товарів. - Цензор.НЕТ ).

Для розуміння: у Данії 2,2 мільйони гектарів землі в обробці, а у нас понад 30 млн га. Данія заробляє на ній 24 млрд євро, а ми 14,6 млрд євро.

- За рахунок чого у них така ефективність?

- Додана вартість. Ми, наприклад, купуємо у них спермо-дози свиней і, в контексті вирощеного м'яса, віддаємо половину свині за гарну генетику.

Ми ж продаємо просто зерно. Тобто оці 38 мільйонів тонн експортної перевалки - це наш основний потенціал.

Тому, коли ми відкриваємо європейський ринок, чи інший, то по зерну вони в нас працюють. Що стосується нашого експорту м'яса, яйця, це вже трохи вищий рівень розвитку, але це точно не той рівень до якого треба прагнути.

Ми маємо прагнути до нових продуктів, розвивати маркетингове просування. Для зерна маркетингового просування не потрібно. Є Чиказька біржа - маркер для визначення цін на сировинні товари АПК. На ній є всі ціни. І тобі потрібно тільки знайти відповідний ринок, де ти зможеш продати свій товар за найбільш привабливою ціною.

От в напрямку розвитку доданої вартості в АПК я хотів би рухатися. Розумію, що швидко ми не змінимо ситуацію. Але є певні кроки, які дадуть можливість нам це зробити.

У нас завжди держпідтримки було багато для всіх. І, переважно, на корупційній базі. За рахунок державної підтримки, яка сягала мільярдів, у нас побудовані деякі великі компанії. А всі малі фермери, які отримували допомогу, отримували мізер.

Наприклад, у нас сьогодні поріг підтримки через Фонд фермерства - 250 гривень. Що може фермер змінити за 250 гривень? Нічого.

- А які ви підходи пропонуєте? Що хочете змінити?

- По-перше, фінансовий поріг треба суттєво збільшувати. По-друге, надавати фінансову допомогу ефективним господарствам, які показують результат.

Рішення про підтримку повинне прийматися не представниками держадміністрації. Мають бути регіональні фермерські конференції, і за рахунок дискусій, планового проекту вони між собою будуть вирішувати, кому і скільки надати допомоги.

Потрібне збільшення підтримки від держави, і не тільки грошима. Основні затрати - це техніка.

По техніці ми зараз ведемо переговори з корейцями і японцями, щоб через лізингові схеми допомагати фермерам технікою.

- А чому українська техніка не підходить? Чи вона не виробляється у нас у достатній кількості?

- Всі пам'ятають комбайни "Полісся". Але термін життя цього комбайна максимум два роки. І підтримка саме на нього йшла. Треба, щоб з підтримкою фермер визначився сам.

Якщо підтримка буде стабільна і будуть програми, і будуть купувати українське, то тоді це не зробиться за один рік. Якщо ми поставимо собі мету за два роки все це підняти, то ми просто туди увіллєм гроші ( у виробництво вітчизняної техніки. - Ред.). Але виробництво від цього не виросте.

Інвестиція у виробництво іде від стабільності попиту. В нас сьогодні попит колосальний. Але більшість техніки, яка представлена на ринку, - це техніка для великих виробників.

Для фермера немає сегменту, тому що він не такий популярний. У великих виробників теж є техніка для фермерів, але вони її сюди не дуже охоче везуть, тому що у фермерів грошей нема. Це незайнята ніша. Я не кажу, що ми раз - і зробили колосальний технологічний прорив. Але у того ж підприємства "Червона зірка" до нашої ґрунтообробної техніки - черга.

Тому перше, що пропоную - збільшення фінансових лімітів, друге - польський підхід: на одноосібника не видаємо, а видаємо на об'єднання.

От в одній географічній зоні знаходиться 5-7 фермерів. Кожен отримав по мільйону гривень. За ці гроші 5-7 фермерів повинні побудувати інфраструктуру, яка зробить їх конкурентноздатними. Цю модель об'єднання можна назвати також кооперативами.

Якщо ці фермери в п'ятьох-сімох зібралися, поставили собі сушку, перевалку зерна на вагони, то матимуть вже додатково умовних 150 грн на тонні. Коли їх буде декілька таких, то Державна продовольча зернова корпорація може експортувати їхній товар і повернути їм ПДВ.

Тобто, потрібно на кожному етапі дати фермерам ресурс, щоб вони збільшили свою додану вартість.

кутовой

НЕ БАЧУ МОЖЛИВОСТІ ЦИМ ПАРЛАМЕНТОМ ПРОГОЛОСУВАТИ ПРЯМИЙ ПРОДАЖ ЗЕМЛІ ЧЕРЕЗ ПОПУЛІЗМ ДЕПУТАТІВ

- Хто фінансуватиме Фонд підтримки фермерства? Держава чи донори?

- Держава. Донори уже роблять свою роботу. Наприклад, корпорація Nestle на півдні будує завод по сушці овочів. Залучається 7 млн євро. Корпорація Danone інвестує в ферми, оскільки їй якісне молоко потрібне.

Тобто донори роблять свою роботу. Потрібно, щоб ще держава допомагала. Чому?

От 26 млрд грн злетіло зі спецрежиму по поверненню ПДВ аграріям. Це те, що держава реально поставила собі в плюс.

За ці кошти потрібно підтримувати тих, хто знаходиться в переробці продукції. Де є додана вартість. У першу чергу - малих та середніх. Я на засіданні Кабміну просив виділити на цю підтримку 1% від валового виробництва АПК-продукції. Це приблизно 5 млрд грн.

- І що вам сказали на Кабміні?

- Зараз Мінфін повинен довести ліміти кожному міністерству. От я хотів би, щоб ці 5 млрд грн були вписані в бюджет на 2017 рік.

Щодо підтримки фермерів ми уже підготували відповідний законопроект. Також є законопроекти по земельній реформі і по приватизації ДП "Укрспирт" ( монополіст з виробництва спирту. -Цензор.НЕТ ). Тобто на кожен з трьох пріоритетів формули 3+5 у нас уже є підготовлені законопроекти.

- А чому приватизацію "Укрспирту" виділили в окремий законопроект? Є ж інші держпідприємства АПК, які давно пора продати.

- В мене є занепокоєння, що коли "Укрспирт" буде знаходитись у загальному великому списку підприємств на приватизацію, то є шанс, що закон не буде проголосовано. Тому приватизацію спиртової галузі ми виділили в окремий сегмент. Нехай це вже буде на совісті народних депутатів, як вони за це голосують.

- Давайте перейдемо до земельної реформи. Яка модель ринку землі чекає Україну?

- Моя позиція відображена в проекті закону про обіг сільськогосподарської землі.

Я не бачу можливості цим парламентом проголосувати прямий продаж землі через популізм депутатів. Сьогодні це не популярно, оскільки популісти, в очікуванні наступних виборів, обов'язково візьмуть тему продажу землі на озброєння і лякатимуть населення страшилками - "Вашу землю хочуть забрати за $50 ". Тому я пропоную впровадити продаж прав оренди на землю.

- Як це буде на практиці?

- Припустимо, один з вас власник землі, а другий обробляє землю. Між вами підписаний договір на 25 років. От той, хто обробляє землю, втомився цим займатися і перепродає третій особі. Тобто, коли ви інвестуєте, будуєте ферму, і коли виходите з цього бізнесу, то продаєте не тільки тваринні комплекси, а й продаєте право оренди на землю. Оскільки сама ферма без землі нікому не потрібна.

Друге, поруч з можливістю продажу прав оренди буде можливість застави цих прав. Чому у нас сьогодні кредитують дорого і, в основному, великих? Бо у великих є інша застава - це техніка, будівлі, інші активи.

З банками як роблять зараз? От є у підприємства 4000 га землі в оренді. Підприємство банкрут. І що робить власник? Швидко перепідписує договори з власниками землі на нову компанію. Приходить банк стягувати заставу, а йому кажуть: "Ось корівники, їх і забирай, а землі немає".

Переуступка прав оренди і так сьогодні працює тільки через продаж корпоративних прав (продається компанія, яка орендує землю за договорами. - Цензор.НЕТ ). Тільки от маленькі фермери до цього доступу не мають.

Малий фермер міг би назбирати в оренду 300 га, піти в банк, під заставу прав оренди взяти кредит на оборотні кошти. Банк боятися не буде, бо якщо фермер прогорить, то він тут же його конкуренту запропонує оренду цієї землі.

- Тобто, можна сказати так: якби були створенні умови до рівної конкуренції малих та середніх господарств, то у села був би стимул підтримати земельну реформу. Зараз виявляється, що малі та середні фермери працювати не можуть, а селяни не зацікавлені змінювати земельні відносини. Вони не є суб'єктами цих відносин. Тому і сама ідея непопулярна. Люди бояться, що в них заберуть землю.

- Давайте сухо скажу про страшилки, якими лякають власників землі: "От у мене сьогодні є земля, а завтра великі заберуть її за безцінь".

Для цього нашим законом ми показуємо, що якщо є обіг прав оренди і він сьогодні коштує $1000 або $2000 за гектар, то вже коню зрозуміло, що право власності дешевше коштувати не буде. Ми цим законом вибиваємо найбільш популістський лозунг: "Вашу землю заберуть за безцінь".

Якщо ми запустимо цей ринок, то говоримо, що договір на 25 років в Черкаській області котирується по такій ціні, а договір на 45 років котирується дорожче. Ми хочемо зробити це відкрито, щоб фермер і власник землі бачили, за які ціни котируються договори прав оренди в їхній області.

І людина буде розуміти, що коли відомі політики будуть з трибуни говорити, що завтра вам за землю дадуть по $50, то це брехня, бо договори прав оренди будуть торгуватися по реальних цінах.

кутовой

- МВФ наполягав на продажу землі, а ви пропонуєте продаж прав оренди.

- Я відбив цю історію. Особисто спілкувався з МВФ, який погодився на такий варіант. Я їм пояснив, що краще зробити один метровий крок, ніж замахнутися на триметровий і залишитися без результату.

- А коли Україна буде готова до продажу землі?

- Коли закон про продаж прав оренди запрацює, то багато питань зніметься, спаде популістська піна.

200 МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ФЕРМЕРІВ МОЖУТЬ ЗАКРИТИ ВЕСЬ ПОПИТ НА ГРЕЧКУ

- Чи можлива поява такої схеми: людина буде скуповувати права оренди землі, формувати великі банки і здавати в оренду за більші гроші?

- Суборенда не передбачена. А в законопроекті ми передбачили: коли ти перепродаєш, то власник паю отримує для себе 10% зверху.

А другий етап - ми дозволяємо одній фізособі продавати другій фізособі... 30 гектарів, наприклад.

Тоді ми відкриваєм прямий ринок продажу, але ми не відкриваємо його компаніям і холдингам. Якщо у мене є 4 га, то я можу докупити ще 20 га. Масова приватизація землі, яка відбулася, - це і був той робочий капітал, який повинен був стати каталізатором для розвитку.

Але якби відкрили ринок тоді, точно все б загребли. Коли говорять, що великі холдинги стоять на позиції продажу землі, то це брехня. Вони навпаки не хочуть продажу землі, бо немає жодного холдингу, який покладе копійку, щоб викупити масиви по 100-200-300 га.

Вони не зможуть конкурувати з іноземними стратегами, які можуть скупити все як інвестицію. Ті ж самі китайці. Приїдуть і скажуть: 10 млрд доларів на скупку землі в Україні. І холдинги не вистоять.

- Я багато спілкувався з виробниками і ніколи не чув, щоб вони просили від держави підтримку. Навпаки, для тих, хто працює на землі, "державна підтримка" це - корупція і нерівна конкуренція. Вони виступають за те, щоб ні в кого не було державної підтримки. Бо раніше як було: минулі міністри будували за рахунок держави свої свиноферми. Держава зарегулювала доступ до ринків. Люди не можуть працювати самі, без втручання державних органів. Скаржаться на обмежений доступ до переробки, до зберігання, якщо говоримо про зерно, до морської перевалки, де стоять силовики і збивають "податки" з експортерів. І третє, це те що в структурі Мінагрополітики існують штучні органи для концентрації корупційних потоків: "Укрспирт", "Державно-продовольча зернова корпорація" (ДПЗКУ), Аграрний фонд. Вони фактично є учасниками ринку, але з державними дотаціями. І останнє: якщо ти хочеш експортувати зерно, то повернення ПДВ в уряді або Адміністрації президента продається не менше, ніж за 20% відкату. Ось це проблеми. І ніхто з виробників не каже: дайте мені інвестиції. Вони хочуть рівних умов.

- Що стосується підтримки. Абсолютно чітко зрозуміло, що підтримка малим та середнім виробникам потрібна. І вони про це говорять на кожній зустрічі, перекривають дороги і так далі.

Вони без підтримки не виживуть. Малий підприємець ніколи технологічно не буде неконкурентоздатний, порівняно з великим. Малий фермер ніколи не дасть собівартість по зерну таку, яку покаже агрохолдниг. Тому що в малого сівалка три метри, а у великого - 12 метрів.

- Навіщо їм конкурувати? Малий виробник може освоювати те, що не освоїли великі холдинги.

- Насправді це не так. Нішевість є, специфіка є. Саме про це ми говоримо в розрізі органіки і в розрізі нішевих культур. Так, за рахунок цього фермер може виживати. Може виживати за рахунок гречки.

Якщо ви проаналізуєте, то великі агрохолдинги в плані землі орендують не так багато. Все інше орендують малі та середні виробники. Наприклад, 200 малих та середніх фермерів можуть закрити весь попит по гречці. Великі не займаються гречкою. Малим 100% потрібна допомога і це факт.

Якщо я сьогодні кажу, що даю підтримку тому, хто обробляє менше 500 гектарів, то раніше програми прописувалися в зворотному напрямку - до великих виробників: "Не менше певної кількості гектарів". Тобто малі були викинуті з програми.

- Що це буде за допомога? Це будуть кредити?

- Так. Фермерський фонд дає кредити на зворотній основі, але по низькій ставці. Інший спосіб, який себе зарекомендував, - це відшкодування процентної ставки за кредитами.

- А в цю допомогу входить проект Європейського інвестиційного банку на 400 млн євро?

- Так. Але це не з держбюджету, а окремо. 12 років, 4 роки - пільговий період, але кредити йдуть через комерційні банки і розподіляються між фермерами.

А тепер розкажу про доступ до елеваторів. Часи змінилися і сьогодні елеваторщики бігають за малими виробниками, щоб вони їм завезли зерно. З точки зору дерегуляції зроблено реально настільки багато, що ми забігли далі, ніж хотіли.

На сьогодні ми скасували ветеринарну міліцію. В нас африканська чума свиней, а ми на подвір'я зайти не маємо права, бо людина каже: "Міліція, ордер і тоді будеш заходити до моїх свиней, а зараз - до побачення".

Цю проблему ми недооцінюємо. Якщо людина захворіла і пішла в лікарню, то свиня в лікарню не піде і вам нічого не скаже.

З точки зору дерегуляції і переміщення зерна з області в область, то всі сертифікати зняті, сертифікація елеваторів повністю знята. А раніше з кожної тони зберігання брали…

Щодо терміналів, то переважна більшість перевалки сьогодні в приватних руках. У нас в державі два портових елеватора, їхня потужність менше 10% ринку.

СЬОГОДНІ НА ДПЗКУ ВИСИТЬ $ 1,5 МЛРД КИТАЙСЬКОГО КРЕДИТУ.

- Агрохолдинги, як і інший великий бізнес, постійно скаржаться на проблеми з поверненням ПДВ. Це питання якось вирішується?

- Щодо повернення ПДВ аграріям. ПДВ - це історія великих гравців. Фермер ніколи нікому не платив ніяких відкатів, бо ніхто з ним за 30 тисяч гривень бавитися не буде.

Що стосується сьогоднішнього часу, то у нас була зустріч у Демчини ( Павло Демчина - заступник голови СБУ, голова управління по боротьбі з корупцією. - Цензор.НЕТ). Що відбулося по операціях минулого року? Тоді всі виробники, розуміючи, що злітає спецрежим оподаткування, продали зерно на свої "торгові будинки", поставили собі податковий кредит.

Минув рік, і весь цей податковий кредит вони поставили собі до відшкодування. Від року до року обсяг до відшкодування - понад 7 млрд грн. Держава напружилася і постало питання: давайте скасуємо мораторій на перевірки і подивимось, що там відбувається.

Я сказав: ви мораторій скасуєте, але постраждає від цього малий і середній виробник, бо вони продають зерно з поля. Всі великі відсидяться, пройдуть цю історію і продадуть зерно по експортних контрактах.

Тільки заява про скасування мораторію відбулася, ціна на зерно відразу "просіла". Якщо не буде відшкодування, то трейдери відразу зменшать ціну закупки на зерно.

Конкуренція між трейдерами сьогодні на ринку така, що фактично 17-18% від ПДВ йде в ціну для малого виробника.

Моя основна позиція - захистити фермерів. Якби ми сьогодні запустили перевірки, то було б "заморожено" відшкодування ПДВ.

- Яка ситуація зараз у держкомпанії ДПЗКУ, яка перманентно знаходиться на вістрі корупційних скандалів?

- Сьогодні на ДПЗКУ висить $1,5 млрд китайського кредиту. Державних грошей в корпорації немає.

Проблема для держави якраз полягає в межах цього китайського кредиту. Яким чином компанія поверне 1,5 млрд, зважаючи на те, що приблизно $ 230 млн було вкрадено. Кораблі відправили товар на прокладку, яка отримала від першокласної компаній гроші за товар, а в Україну нічого не повернулось.

Це було в період вже після революції. Кораблі пішли, грошей немає, заведено 113 кримінальних справ з приводу цих грошей. Це компетенція правоохоронних органів. Всі матеріали є, все зрозуміло.

Що є проблемою для ДПЗКУ? Неповернення валютної виручки. Їм нараховують штрафи, пеню. Тому ДПЗКУ сьогодні знаходиться в орбіті проблем, пов'язаних з китайським кредитом.

- А яка ситуація з виконанням товарної частини цього кредиту?

- З китайцями це так: кредитний договір, який підписав Присяжнюк (Микола Присяжнюк, міністр АПК часів Януковича. - Цензор.НЕТ) гарантує ексклюзивність відносин.

Тобто, кожна тонна, яка продається, повинна йти через китайців. Це раз. Друге - з кожної тонни передбачена комісія. Що робить ДПЗКУ? Не платить цю комісію. Чому? Тому що китайці подали на нас в Лондонський суд і кажуть, що ми зобов'язані платити комісію.

- Але ж такі умови прописані в контракті.

- Так. Але господарська позиція каже - ми повинні платити комісію з кожної тонни, яка продана вам. ДПЗКУ на кожний обсяг продажу кидають мейл китайцям: "У нас такий обсяг кукурудзи, така ціна - купуєте? Не купуєте, ми продаємо в іншу країну. І оскільки ми (ДПЗКУ) проторгували цей обсяг не через вас, то і комісію платити не повинні".

Таким чином, із очікуваних обсягів в 5 млн тонн, які мали б бути продані китайцям, поставлено 600 тис. тонн.

- Чому Китай не купує кукурудзу за договором?

- Тому що на момент підписання контракту ціна у китайців на кукурудзу була на 60% більша, ніж у нас. Перехідні залишки китайців по кукурудзі зараз перевищують їхній річний обсяг споживання.

ДПЗКУ зробила аудит. Вона прибуткова, але, на жаль, весь її прибуток йде на погашення відсотків по кредиту. Із $1,5 млрд кредиту - 1,05 млрд знаходяться в Укрексімбанку на депозиті, 250 млн було вкрадено, а ще 250 млн - оборотний капітал компанії.

Що робити з компанією? Є два варіанти: складний і простий. Перший - оскільки на цьому кредиті висить державна гарантія, то держава може випустити свій борг, перезакрити борг ДПЗКУ перед китайцями, і тоді втрачається ексклюзивність умов контракту. Далі компанію можна продавати.

Якщо цього не робити, то компанію так само можна виводити на приватизацію, але треба розуміти, що в цій історії китайці - претенденти №1, щоб забрати її, оскільки з 2018 році наступає щорічне погашення тіла кредиту в $150 млн. Компанія цього точно не потягне.

- Тобто з боргом ДПЗКУ продавати немає смислу, бо китайці матимуть першочергове право на її викуп?

- Суть цього контракту полягає в тому, що нічого відчужувати з компанії ми не можемо. Контракт підписаний повністю на сторону китайців. Він не в наших інтересах. Ми ні реструктурувати її не можемо, ні активи вивести, ні продати комусь іншому, окрім самих китайців.

кутовой

- А яка історія з Аграрним фондом?

- В законопроекті про державну підтримку я вказав, що Аграрний фонд має бути ліквідований.

- Який з двох Аграрних фондів?

- У нас є ПАТ "Аграрний фонд" і спеціалізована бюджетна установа "Аграрний фонд", яка торгує цукром. Я вважаю, що вся ця історія не потрібна і корупційна.

Проголосують депутати - я буду тільки радий. У мене там досить напружені стосунки (в Аграрному фонді. - Цензор.НЕТ), оскільки бюджетну установу може тільки Кабмін скасувати, але інтервенційну політику Кабмін скасувати не може.

- А скільки сьогодні в Аграрному фонді цукру?

- Зараз - 67 тис. тонн цукру. Кабмін може прийняти рішення про інтервенційну ціну на цукор. Тобто - зменшення ціни. І ми вкидаємо його на ринок. Це двояка історія. Перша - є цукровики, які кажуть: "Ми вкалуємо, а потім виходить Аграрний фонд, скидає цукор за ціною на 20% нижчою від ринкової, і вся наша економіка іде коту під хвіст".

В результаті, ми бачимо коливання на ринку, але АФ ніколи ситуацію не вирівнює своїми інтервенціями. Як це було: комусь продається все задешево, далі цукор перепродавався по ринковій ціні, і прибуток ділився між ними всіма.

Я вже не говорю про крадіжки цього цукру. Була така схема "дзеркалочка". Цукор складався в пірамідку, а всередині вона була пуста. При інвентаризації цукор по штабелях рахували, а всередині було пусто.

А тепер поставимо собі питання про інтервенційну політику. Наприклад, інтервенційна ціна на пшеницю. Україна експортує 38 млн тонн. Скільки треба викупити, щоб повалити ринкову ціну? Це нереально. Можна локально в якийсь піковий період збивати ціну на певні сорти, але на ринкову ціну воно не впливає.


МОНОПОЛІЯ НА ВИРОБНИЦТВО СПИРТУ ПІСЛЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ ЗНИКНЕ САМА ПО СОБІ

- Чому Кабмін ніяк не може обрати гендиректора "Укрспирту" без приставки в.о.?

- Про "Укрспирт" мені взагалі важко говорити. Три місяці ми йшли на нового виконуючого обов'язки директора. На паперах в "Укрспирті" все зроблено красиво. Тільки коли ти дивишся по обсягах - скільки було вироблено горілки, і дивишся, скільки офіційно вироблено спирту, то виходить, що офіційно тільки того спирту, з якого повинна вироблятися горілка, втричі менше, ніж реально продано горілки в мережах.

Тобто якщо перерахувати оці дві треті на акциз, у нас виходить приблизно 6 млрд грн. Оце обсяг "чорного ринку спирту".

Тепер друге. Ми підняли акциз з 35 до 70 грн за літр, зараз підняли вище 100 грн. Що у нас відбувається? А чи виросли у нас надходження акцизу в бюджет? Ні, у нас в гривнях акциз скільки був, стільки й залишився.

- Скільки бюджет отримав від надходження акцизу зі спирту?

- Акциз на спирт + ПДВ - 6,5 млрд грн в 2015 році надійшло в бюджет. Якщо виводити з тіні, то бюджет отримає десь 13 млрд грн.

Проблема полягає в том що на ринок вилітає чорний спирт. Через що він вилітає? Через велику маржинальність цього бізнесу. Собівартість виробництва літра спирту 20 гривень, акциз - понад 100 гривень. Тобто, навіщо купувати дорого? Чорнухи "набадяжили". Всі виробники горілки цим займаються.

Як змінити ситуацію? Перший момент - охорона заводів. Приватні охоронні фірми треба вигнати. Якщо є відповідальність, то нехай це буде відповідальність державних охоронних структур. Це на період, поки "Укрспирт" не буде приватизовано.

Друге - контроль. Хто може контролювати виробництво спирту? ДФС. Фактичне переміщення вантажівок зі спиртом повинна контролювати поліція. Вважаю, що до кінця року "Укрспирт" потрібно передати у Фонд державного майна. На приватизацію.

Треба розуміти, що на ДП "Укрспирт" зайшла несуттєва частина заводів. В самому ДП порядку набагато більше, ніж в концерні "Укрспирт". Що відбулося? Була постанова, згідно з якою всі заводи мали зайти в ДП. Частина зайшла, а частина ще знаходиться в "Концерні "Укрспирт", плаває в ліквідаційній комісії. І реально ось ця чорна історія (виробництво нелегального спирту. - Цензор.НЕТ ) робиться на "концернівських" заводах.

- Чому держава тримається за монополію на виробництво спирту? Адже це не стратегічний продукт.

- Україна - це одна з двох країн у світі, у якої є спиртова монополія, разом з Білоруссю.

Що ми хочемо в рамках приватизації "Укрспирту"? Всі заводи ми пропонуємо до приватизації. Їхній загальний обсяг виробництва харчового спирту, наприклад, сягає 14 млн дал.

Ми говоримо - ось всі заводи, купуй будь-який. Протягом певного періоду часу - 5 років - всі приватизовані заводи отримають право виробляти спирт в межах виробничих потужностей. Є 21-23 заводи, які привабливі для виробників горілки. Таким чином вони на аукціоні платять за право виробництва потужності одного літру.

В результаті, 20 заводів викупили. Все, ліміт закрився. Після чого ми їм кажемо: ви 5 років виробляєте харчовий спирт без можливості збільшення обсягів. Через 5 років, після інвестицій в модернізацію, настає ринок. Бо якщо ми скажемо, що ринок настає завтра, то побудують три заводи, які перекриють всі потреби України в спирті.

Буду відвертим - всі заводи, що є в системі "Укрспирту" - хлам.

- Так, можливо, не треба зволікати з цим? Україні непотрібна така кількість спиртових заводів.

- Всі інші заводи, що залишаться, будуть запропоновані інвесторам для виробництва біоетанолу, або як логістичні майданчики з комунікаціями для якогось іншого виробництва. Монополія на виробництво спирту, після приватизації, зникне сама по собі.

- Коли законопроект буде внесено в Верховну Раду?

- Я думаю, що у вересні пройде перше читання, після комітетів.

Детальніше про приватизацію "Укрспирту" читайте на БізнесЦензор

- По Держлісгоспу хотилося б спитати. Жахлива картина вирубки в Карпатах. І це триває. Як навести лад? Є у вас стратегія? Бо це вже навіть не бізнес, а знищення власної природи.

- Проблема не в централізації лісгоспу - там її, якраз, немає. Кожне ДП, а їх понад 400 - є суб'єктами господарювання. На експорт напряму відправляють суб'єкти господарювання. З однієї сторони, якщо вся ця історія консолідується, це буде такий монстр.

З іншої - сьогодні немає достатнього ресурсу, щоб керувати всіма підприємствами. З боку міністерства ми запропонували зміни правил рубок. Заборонити суцільні рубки.

В Європі немає таких пенькових полів, як у нас, бо в них всі дерева інвентаризовані. Дерево підійшло до свого часу - спеціальна техніка заїхала і конкретне дерево розпиляла. У нас немає такої техніки. Друге - логістика. У нас багато реально хворого лісу на горах, але туди добратися неможливо.

У нас було очікування, що всі ці ДП об'єднаються в одне, буде централізоване фінансування. І відповідно до цього було закладене фінансування на 2016 рік. Цього не сталося. І сьогодні у нас лісова охорона з березня місяця без зарплати. А це не тільки людина не оплачується, не оплачується бензин, транспорт.

Крім того, потрібно зробити чіпування дерев. В кожне дерево поставити чіп, і ми його відслідковуємо. У нас на цей час інвентаризації лісу немає.

- А на посаду голови Держлісагентства є кандидат?

- У нас конкурс. Я проводив зустрічі з іноземцями, є багато організацій, які нам готові допомагати. Європа зацікавлена в тому, щоб у нас цей ринок був цивілізований. Але Європа проти мораторію на експорт кругляка.

Тому, що якщо ми приймаємо на себе якісь зобов'язання, то ми повинні їх виконувати. І Європа права, а нам так само треба розуміти що галузь приносить гроші і 75% прибутків ми забираємо на дивіденди державі.

- Коли ми побачимо по лісу кроки? Відсутність контролю помітна кожному, хто їздить по лісових районах.

- Чесно кажучи, процеси дуже сильно призупинились.

- Я був у Карпатах - машини їдуть.

- Їдуть, адже це велика галузь - вона не зупиняється. В нас є мораторій на тверді породи, але експорт іде, вагони ідуть, приходять прибутки, підприємства працюють. Ми ж не можемо зупинити цілу галузь.

- А яка статистика стосовно обсягів вирубки лісу і масштабів відновлювання?

- Коли подивимось статистику, то здивуємось, оскільки висаджують більше, ніж вирубують. Просто те, що висаджено, візуально непомітно. А те, що вирубано, дуже добре помітно. Виробничий цикл в цій галузі під 100 років. Але санітарні рубки треба робити, тому що ліс реально хворіє, сохне. Але треба робити цивілізовано.

- Питання про Держспоживслужбу. Легальні експортери горіхів розповідають, що фірми-однорічки отримують сертифікати на експорт. Цей сертифікат засвідчує наявність експортних потужностей, яких у них немає. Але сертифікати вони отримали. В кінці вересня починається новий сезон експорту горіхів і знов почнеться така історія.

- Сертифікат "Євро-1", про який ви говорите, видається не Держспоживслужбою, а Державною фіскальною службою. Держспоживслужбою видається фітосанітарний сертифікат, який говорить тільки про одне - заражений цей горіх, чи не заражений.

У сертифікаті "Євро-1" вся проблема в походженні горіхів і сплаті податку на доходи фізичних осіб, у яких цей горіх скуповується. Переважна більшість горіху іде від фізиків. Компанії, які скуповують горіх, на якомусь етапі мають все це легалізувати. В тому числі і походження горіхів.

Так, щоб не заморочуватись… От приніс ти дядьку мішок з горіхами, а він каже: "Ні, я купувати в тебе не буду. Ти мені довідку 3ДФ з сільради принеси". А ти кажеш йому: "Так я краще Петру продам. Він без довідок приймає".

У них конкуренція. Тому це питання до ДФС. Це не питання Держспоживслужби. До неї питання виникають, коли горіх приїхав в Австрію, а австрійці нам рекламацію, що ми їм заражений горіх поставили.

- Після того, як будуть ліквідовані найбільш одіозні корупційні схеми, проведено приватизацію, чи буде потрібно міністерство аграрної політики та продовольства?

- Безумовно. В нас надлишкове виробництво ресурсів. А приїжджають до нас люди і кажуть: "Для вас це контракт, а для нас це питання безпеки. Якщо ми його не підпишемо, то через три тижні у нас у країні буде голод".

А ми спокійно знаємо, що в нас завжди хліб є. Але, що я вам хочу сказати, у нас зони кліматичні дуже змінюються. В нас Полтавщина сьогодні - зона ризикового землеробства. З точки зору опадів там вже дуже недобре і ситуація в горизонті 15-20 років може дуже сильно змінитися.

Тому треба займатися політикою в контексті того, кого ми повинні розвивати, на яких продуктах повинні зосередитись? Де в нас додана вартість? Така політика дає нам спокійно дихати і знати, що всі люди нагодовані.


Юрій Бутусов, Юрій Віннічук, "Цензор.НЕТ"
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору