EN|RU|UK
 Політика України
  9021  21

 НАРДЕП ІЗ "САМОПОМОЧІ" РОМАН СЕМЕНУХА: "ПІДВИЩЕННЯ ЗАРПЛАТИ ДО 3200 МЕНІ НАГАДУЄ КАРТИНУ: У ВОДОЙМІ Є РИБА, А ГРОЙСМАН КИНУВ ТУДИ ДИНАМІТ"

Цього тижня у Верховній Раді буде спекотно: Кабінет Міністрів обіцяє представити пенсійну реформу. Депутати поки не бачили відповідний законопроект, тому перші висновки роблять зі слів урядовців та з Меморандуму із МВФ. Представник фракції "Самопоміч" Роман Семенуха розказав "Цензор.НЕТ" про своє бачення ситуації.

У вівторок після місячної перерви народні депутати повернуться до роботи в пленарному режимі. Питань накопичилося чимало. Нині одним із головних має стати пенсійна реформа. Уряд обіцяє, що спочатку покаже документ представникам Міжнародного валютного фонду, а вже після того з ним зможуть ознайомитися парламентарі. Що про це думають у Верховній Раді, "Цензор.НЕТ" запитав у народного депутата від "Самопомочі" Романа Семенухи.

Нардеп із Самопомочі Роман Семенуха: Підвищення зарплати до 3200 мені нагадує картину: у водоймі є риба, а Гройсман кинув туди динаміт 01

"НА ВИБОРАХ ДО ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗМАГАННЯ НАВІТЬ НЕ ГРЕЧКИ І БАБЛА, А БАБЛА НА БАБЛО"

- Ми з вами зустрічаємося, коли народні депутати мають працювати в комітетах. Причому останніх два тижні. За моїми спостереженнями, засідань особливо не було. Ваш комітет збирався?

- Мій комітет не засідав. Але, наприклад, сьогодні (у четвер. – О.М.) проводив важливу зустріч – в Україну приїхали семеро конгресменів, які зустрічаються із Президентом, прем’єром та головою нашого комітету. Говорили, зокрема, про кібербезпеку. Я, на жаль, там не був, бо три години тому з парламентською делегацією та Андрієм Парубієм прилетів із Норвегії.

Плюс, комітет готує на перший пленарний вівторок три законопроекти: повторне друге читання про електронні довірчі послуги, друге читання про засади кібербезпеки та про посилення кримінальної відповідальності за пошкодження обладнання телекомунікаційних мереж, який я буду доповідати у парламенті.

- Я так ставлю запитання, тому що є багато нарікань на те, що депутати місяць не працюють у пленарному режимі. То робота в комітетах, то в округах. Але де саме він був, простежити складно – чи працює депутат, чи перебував, умовно кажучи, на Мальдівах.

- Погоджуюся, що відсутність роботи у пленарному режимі чотири тижні – це ненормально. Чув сьогодні від Максима Бурбака такий аргумент: "Романе, але ж кількість пленарних днів та сама". От зараз буде два пленарних тижні підряд. Скажу вам: якщо ти ходиш на засідання, готуєшся, виступаєш, буваєш на фракціях, робочих групах, на ефірах, у такій ситуації ефективність другого тижня знижується. Коли є невелика пауза, це краще. І ніхто мене у протилежному не переконає. Ті депутати, які справді працюють, можуть це підтвердити. Але, справді, кількість пленарних днів у нас приблизно та сама. А хто як проводить робочий час поза сесійною залою, потрібно запитувати кожного окремо. Я можу відповідати за себе. За цей час я двічі був у Полтаві, на Чернігівщині, відвідав декілька районів у Харківській області.

- Але люди не рахують та не порівнюють кількість пленарних днів. Вони дивляться: місяць парламент не засідає, а в країні – економічна криза, війна. Це ж ненормально, так?

- Я готовий говорити за себе, максимум - за фракцію "Самопоміч". Ми ходимо на роботу. Єдині, хто не "кнопкодавить"...

- І караєте своїх депутатів, якщо вони себе неправильно поводять.

- Я згадав, що ми були із візитом у Норвегії. Знаєте, це унікальна країна – 203 роки Конституції, жодної війни, окрім німецької окупації. Країна, яка не бачила комунізму, водночас є стратегічним партнером НАТО, США, має найбагатший Пенсійний фонд. Вона надзвичайно успішна – і питання не лише в нафті та газі. Так от ми із норвезькими колегами обговорювали питання партійної дисципліни. І примірявши цю ситуацію на процес виключення із фракції наших п’ятьох народних депутатів (назвемо їх групою Ганни Гопко) під час голосування за зміни до Конституції, ми із Олегом Березюком зрозуміли, що ми були мегаліберальні (посміхається. – О.М.). Це до питання покарання.

Ще у нас в "Самопомочі" точиться дискусія, чи оприлюднювати прізвища тих, хто відвідує засідання фракції. У нас тут думки різняться – дехто вважає, що треба, інші пояснюють, що це наша внутрішня справа. Я запитав про це колишнього прем’єр-міністра Норвегії, який також очолював партію, на що він відповів, що в них теж не оприлюднюють цей список. Як карають? Кара одна – публічність. Якщо ти хочеш зайти в наступну каденцію, люди мають оцінити твої дії.

- Комітет виборців України нещодавно зауважив, що ефективність роботи парламенту за рік знизилася вдвічі. Ви з цим погоджується?

- Дивлячись, які критерії вони брали для оцінки. Але хочу бути об’єктивним – попри всю справедливу критику українського парламенту, я б не хотів, щоб ми його остаточно знецінили. Він мав три історичні події: у 1991 році проголосував за незалежність України, був стабілізатором ситуації після другого туру президентських виборів під час Помаранчевої революції та після втечі у 2014-му Президента та прем’єра.

Чи стала робота Верховної Ради останнім часом менш ефективною? Я вважаю, так. Наприклад, провалили законопроект (ми зараз новий напрацьовуємо) про заборону або системне обмеження вилучення техніки, серверів під час обшуків. Такі документи у перші півроку-рік після зміни влади мали більше шансів на ухвалення. Тепер ні. На те є декілька причин – ще більша недовіра між фракціями та розчарування частини депутатів коаліції, які не ходять до Ради. Через низьку явку ми мало на що здатні.

- Є ще такі депутати, які ходять, але не голосують. Це теж проблема.

- Знову наведу вам норвезький приклад. Там у парламенті дві кнопки – зелена та червона, що стимулює до прийняття рішення. Немає такого – витягнув картку, вийшов в кулуари, "утримався". У них ти займаєш політичну позицію: або "за", або "проти".

- Це логічно. Чому у нас парламент так не працює?

- Конституції Норвегії 203 роки, Мойсей водив людей пустелею 40 років, а нам лише 25 років.

Нардеп із Самопомочі Роман Семенуха: Підвищення зарплати до 3200 мені нагадує картину: у водоймі є риба, а Гройсман кинув туди динаміт 02

- Але чому не змінюватися зараз? Не ставати кращими?

- Я вам скажу так: на моє глибоке переконання, історичним призначенням цієї Верховної Ради є прийняття нового закону про вибори, який прибирає мажоритарку та вводить відкриті партійні списки із регіональними округами на пропорційній основі. Він не буде панацеєю. І до швидких змін не призведе. Але це чи не єдиний еволюційний спосіб поступового оновлення політичного істеблішменту.

- Наскільки я знаю, у Верховній Раді є робоча група по напрацюванню нового законопроекту про вибори. Було кілька варіантів, але до сесійної зали їх не виносять. Чому?

- Ваша правда, сьогодні є робоча група, яку очолює безпосередньо Андрій Парубій. Існує єдина причина, чому так відбувається – Адміністрація Президента не хоче ухвалення цього закону, який, до речі, є базовою вимогою Майдану, обіцянкою Президента та усіх парламентських фракцій. Це навіть було записано у першій коаліційній угоді. Навіть термін поставили – перший квартал 2015 року.

- Термін давно сплив, а рішення досі немає. Судячи із коментарів ваших колег, до виборів його і не планують розглядати.

- Я є оптимістом, тому думаю, буде момент, коли закон приймуть. Будь-які вибори (чергові чи дочасні) без нього є беззмістовними.

Я вам більше скажу – після виборів особливих змін не буде, що показують усі опитування. Зрозуміло, хтось збільшить представництво, хтось зменшить, якась стара партія не пройде. Але глобально розстановка сил не зміниться. Однак найголовніше – з 2014 року люди стали значно біднішими...

- Тому на виборах їх простіше купити...

- Абсолютно правильно. Подивіться, що відбувається на виборах до об’єднаних територіальних громад – відбувається змагання навіть не гречки і бабла, а бабла на бабло. Той, хто якісніше організував скупку голосів, доставку людей до виборчих дільниць та контроль над ними, фактично перемагає.

- За таке є кримінальна відповідальність. Чому цей механізм не працює?

- А чому немає політичної відповідальності за те, що у Дніпрі побили людей 9 травня? Чому Вілкул не відповідає за те, що організував масове підвезення "тітушок" під час Революції гідності?

- Так Вілкула вже, нарешті, почали допитувати.

- Це все цирк! Лише Єфремов у СІЗО. Плюс імітація та театральна вистава заочного засудження Януковича. А "Опозиційний блок" голосує за призначення чотирьох генпрокурорів – про що ми говоримо?!

- Тому ще це люди одного кола.

- Так. Вони разом засновували Партію регіонів та СДПУ(О), виходять-заходять у партії – вони так грають. Існує пул політиків (200-300 чоловік), який періодично оновлюється. Ці люди створюють політичні проекти, заходять в парламент і дурять народ. Згадайте як "Народний фронт", вигравши парламентські вибори у 2014 році, вже через рік не пішов на місцеві, розуміючи, що не має шансів подолати 5-відсотковий бар’єр. Вся ця ситуація не є нормальною.

Нардеп із Самопомочі Роман Семенуха: Підвищення зарплати до 3200 мені нагадує картину: у водоймі є риба, а Гройсман кинув туди динаміт 03

"ЗАРПЛАТА ДЕПУТАТА – 14 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ. НЕ ХОДИШ, А ЦІ ГРОШІ ОТРИМУЄШ. ТА ВОНИ НА КВІТИ БІЛЬШЕ ВИТРАЧАЮТЬ!"

- Ви згадали про те, що деякі депутати не ходять на роботу. Генеральний директор Комітету виборців Олексій Кошель розказав, що за прогули із зарплати депутатів відраховують 1,7 мільйонів гривень. Це допоможе?

- Я знаю депутатів, які живуть на зарплату. Їх небагато. Для них це був би відчутний удар, але вони ходять на роботу (посміхається. – О.М.). А тим, які не відвідують парламент, однаково. Сьогодні зарплата депутата (чистими на руки) – 14 тисяч гривень. Не ходиш, а ці гроші отримуєш. Та вони на квіти більше витрачають!

- Як їх тоді карати та спонукати до роботи?

- Це довгий процес. В один момент все не відбудеться.

- Якщо пекар або лікар не ходитимуть на роботу, їх звільнять. А якщо всі медики не будуть на робочих місцях, помруть пацієнти.

- Я з вами погоджуюся. Що робити? Змінювати культуру. Цього не станеться за день-два. Навіть за каденцію. Є багато складових. Нам потрібен новий закон, щоб політика перестала бути омріяною метою бізнесмена, який хоче захистити свій бізнес чи заробляти тут ще більше. Має з’явитися клас людей, які працюватимуть, ходитимуть і просто будуть хотіти займати цю посаду. Так живе цивілізована Європа. Є люди, які готові працювати. Правда, не за 14 тисяч гривень. Бо з таким рівнем досвіду в приватному секторі вони зароблять набагато більше.

Так, ми маємо ненормальну ситуацію. Але ж депутатів хтось обирає, правильно?! От виходять деякі політики й кричать: "Не дамо продати землю, бо це останнє, що забирають у людей!" А саме вони зацікавлені в тому, щоб був мораторій. Ці заяви розраховані навіть не на тих, хто мають паї, а на тих, хто живуть у містах і до землі мають дуже невелике відношення. Отака політична спекуляція.

Знаєте, у нас є проблема у тому, як створюються політичні проекти, хто їх фінансує, як ці люди поводять себе у парламенті. Я б хотів говорити не про конкретні персони...

- Але саме вони приймають рішення.

- Однак такі принципи приводять до влади постійний клас людей. У тих ситуаціях, в які ми потрапляємо, я не уявляю, щоб у нас, наприклад, були інші президенти – усі п’ятеро.

- Чому?

- Тому що вони є представниками приблизно одного класу. А нам постійно імітують вибори.

- Тут можна довго дискутувати, але час назад уже не повернемо й історію не перепишемо.

- Але від нас залежить те, що буде далі.

Нардеп із Самопомочі Роман Семенуха: Підвищення зарплати до 3200 мені нагадує картину: у водоймі є риба, а Гройсман кинув туди динаміт 04

" ДЛЯ ПОЧАТКУ Я Б СТВОРИВ РОБОЧУ ГРУПУ МІЖ РОЗЕНКОМ ТА РЕВОЮ, БО ВОНИ ГОВОРЯТЬ РІЗНІ РЕЧІ "

- Давайте поговоримо на тему, яка якраз стосується нашого майбутнього. Ви у фракції відповідаєте за пенсійне питання. От нам обіцяють найближчим часом провести пенсійну реформу. 16 травня відповідний законопроект мають показати МВФ...

- (Перебиває. – О.М.) Його взагалі ніхто не бачив. І уряд у тому числі.

- Ви писали, що влада буде імітувати пенсійну реформу. Чому так вважаєте?

- Давайте почнемо з того, як воно мало б бути. Розділимо ситуацію на "до" і "після". У нас про справжню пенсійну реформу почали говорити з часів перебування Тігіпка на посаді міністра економіки (в уряді Віктора Ющенка. – О.М.). Але чому про це усі говорять, але не роблять? Поясню. Кожен чиновник, який сідає в крісло міністра, в той же день думає, як з нього встати. Як правило, це все відбувається значно швидше, аніж він може щось впровадити. А пенсійна реформа – це непопулярна річ. Причому має великі ризики і потребує консолідації суспільства. Політики не бачать себе навіть у середньостроковій перспективі, тому ця тема їм просто нецікава. Чому зараз з’явилися хоч якісь нариси від Гройсмана? Бо є вимога Міжнародного валютного фонду, який переслідує свої комерційні інтереси. Це нормально, бо такі реалії сучасного світу. МВФ цікавлять дві речі: поточне обслуговування кредиту та повернення його через певний час. Вони розуміють, що без реалізації пенсійної реформи ці питання є в зоні ризику. Там чітко знають середній вік українців. А в Меморандумі йдеться про його підвищення – просто у хитрому формулюванні. І усвідомлюють, що в такий спосіб менше людей будуть отримувати пенсії, що дозволить скоротити дефіцит Пенсійного фонду. От така вимога МВФ. З одного боку, до цього треба ставитися позитивно. Тому що сьогодні це "вікно можливостей" для України, а також нашого парламенту та Гройсмана (який, як прем’єр-міністр, напевно, хоче мати політичну перспективу), яке можна використати для того, щоб увійти в історію.

Зараз було б правильним створити робочу групу, куди б обов’язково увійшли представники Міністерства економіки та Міністерства фінансів. Хоча для початку я б створив групу між Розенком та Ревою, бо вони реально говорять різні речі! До цієї роботи потрібно долучати фахівців. Вони в Україні є, я особисто їх знаю. Ще тут мають працювати співробітники Нацбанку та регуляторів на ринку фінансових послуг, а також як мінімум по одному представнику від кожної парламентської фракції. Чому? Бо є поняття компромісу і консенсусу. Пенсійна реформа, на мій погляд, може бути успішною лише за наявності консенсусу. Я цього не бачу. Щось розробляється у Гройсмана, ще щось – у Реви. Дуже прикро, що так відбувається. Тому в мене є побоювання, що це імітація.

Тепер по суті. Згадайте, що ми з вами почули від Володимира Борисовича минулої пленарної п’ятниці, коли він робив вигляд, що звітує – "Ми не будемо збільшувати пенсійний вік"...

- Розенко та Рева теж постійно про це говорять.

- Перше, це заперечує текст Меморандуму з МВФ. Друге, Володимир Борисович – мудрий чоловік, який знає: якщо навіть сьогодні Верховна Рада не приймає жодних змін до закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", то там уже закладений механізм підвищення пенсійного віку для жінок. Можливо, у Гройcмана є пропозиція внести зміни у цей пункт? На жаль, це невідомо. Треба вимагати пояснень.

Ще один момент. Він, правда, не стосується пенсійної реформи, але йдеться про моральний аспект – припинення оподаткування працюючих пенсіонерів. Яценюк нам у першу бюджетну ніч публічно обіцяв, що ці 15 відсотків податку вводяться на рік для стабілізації платіжного балансу, бо казна пуста. Тоді я, молодий та наївний, в тому вбачав логіку. Зараз бачу – їх все влаштовує! Через збільшення мінімальної зарплати до 3200 за даними Мінфіну за перший квартал 2017 року ми маємо приблизно 7 мільярдів гривень доходу за цим показником. Якщо цей тренд збережеться, цифра буде зростати. За рахунок цього ми зможемо отримати мінімум 30 мільярдів гривень. Тобто вже є гроші скасувати цей податок.

Також Гройсман обіцяв, що пенсії будуть суттєво підвищені. Тепер давайте розбиратися. Сьогодні дефіцит Пенсійного фонду – близько 141 мільярд гривень. Збільшення надходження по ЄСВ – орієнтовно складе 30 мільярдів. Нехай ми знайдемо ще якісь інші моменти стимулювання економіки. Але очевидно, що сьогодні 141 мільярд ми не перекриємо. Що це буде означати? Будуть брати із дохідної частини бюджету та виплачувати людям. Мені здається, спочатку потрібно дати відповідь, що робити із дефіцитом Пенсійного фонду. Це перше.

Друге, треба чесно озвучити, що солідарна система (яка зараз працює) не здатна забезпечити гідну мінімальну пенсію.

Третє, уряд має сказати, що таке ця мінімальна пенсія. Є логіка в тому, щоб вона була хоча б 3200?

- Логіка є, а мінімальної пенсії такої немає.

- Так. Середня – 1800 гривень. Нехай пояснюють, чому.

Четверте, суспільству потрібно розказати, що робити із спецпенсіями? Я, справді, вважаю ненормальним, коли у судді Конституційного суду зарплата 230 тисяч гривен. Я не думаю, що вона повинна бути 10 тисяч, однак і не стільки ж!

Переходжу, до того, що робити. Перший блок – питання, пов’язані із дохідною частиною Пенсійного фонду. Наші пропозиції дуже прості: продовжувати детінізацію економіки – там, справді, є багато...

Нардеп із Самопомочі Роман Семенуха: Підвищення зарплати до 3200 мені нагадує картину: у водоймі є риба, а Гройсман кинув туди динаміт 05

- Скільки?

- Цього не знає ніхто. Дивіться, що у нас відбулося із підвищенням мінімальної зарплати до 3200. Ця ситуація мені нагадує таку картину: у водоймі є риба, а Гройсман кинув туди динаміт. От чому саме три двісті, а не чотири чи дві п’ятсот?! Ми пропонували дві більш логічні схеми: піднімати поступово (наприклад, щоквартально) та зробити "сітку". Очевидно, що сьогодні зарплата в Полтаві, Сумах – одна, а в Харкові та Києві – інша. Чому ж тут питання не вирішити?! А у нас побачили: риба є – пішли, "грохнули". Тому частину зловили, інша – "здохла". Бо деякі пішли "в тінь", багато хто позакривався. Так от ми вважаємо, що ЄСВ повинен бути об’єднаний із податком на доходи фізичних осіб, щоб сумарно вони були максимум 27 відсотків. Паралельно потрібно стимулювати бізнес виходити "з тіні".

Далі. Створення робочих місць. Тільки збільшення кількості працюючих людей дасть примноження платників податків. Це питання не можна розглядати у відриві від демографічної ситуації. Сьогодні ми маємо 12,9 мільйонів платників ЄСВ і 12,5 мільйонів пенсіонерів. Я думаю, у нас є декілька мільйонів людей, які регулярно працюють в Україні, але не сплачують нічого. Вони отримують субсидії, виплати по безробіттю (хоч і малі, але все ж). Ми з вами, платники податків, за це платимо.

Ще одна непопулярна тема. Зараз близько 5-6 мільйонів українців постійно працюють за кордоном. Більшість із них сюди надають валюту, і в нас залишається частина цих грошей. Якби держава провела (тільки не поліцейським методом) стимулювання цих людей зі свого заробітку сплачувати хоча б частину ЄСВ, було б добре. Бо треба бути реалістами: вона не зможе за рік створити 5-6 мільйонів робочих місць. Або навіть якщо припустити, що це вдасться, то не факт, що йтиметься про ті професії, за якими ті люди зможуть працювати. Так от порахуйте: сьогодні мінімальний розмір ЄСВ становить 704 гривні. Уявіть, що у нас 5 мільйонів заплатять, наприклад, по 100 гривень. Це 500 мільйонів на місяць.

Нардеп із Самопомочі Роман Семенуха: Підвищення зарплати до 3200 мені нагадує картину: у водоймі є риба, а Гройсман кинув туди динаміт 06

- А я вам скажу, якою буде аргументація цих людей не робити цього: "Чому я повинен тут сплачувати податки, якщо навіть не живу в Україні?!"

- Але коли прийде пенсійний вік, вони захочуть тут мінімальну пенсію. Я розумію, що існує криза довіри до держави. Якби ми мали притомну мінімальну пенсію (ті ж 3200), це було б круто. Пенсіонери б зітхнули із полегшенням. Але ми зараз не маємо можливості для такого підняття.

Так от це ми говорили про дохідну частину. Щодо видаткової – тут має бути проведена верифікація. Тобто ідентифікація того, кому і скільки ми сплачуємо. Розенко і Рева ( останній ще нещодавно сам працював у міській владі) знають, що тут є зловживання. Це питання вирішує ситуацію із "пенсійним туризмом" з окупованих територій. Ви ж знаєте позицію "Самопомочі"? Згідно з Женевською конвенції\єю, соціальні виплати сплачує держава-агресор.

Наступне. Адміністрування Пенсійного фонду сьогодні – три мільярди гривень. Для порівняння: у поліцейській державі Україна адміністрування центрального апарату МВС обходиться в мільярд двісті мільйонів.

Далі. Всі спецпенсії, борги держпідприємств перед працівниками, інші дотації та виплати повністю прибрати з Пенсійного фонду та віднести до бюджету Міністерства соціальної політики. Розумієте, сьогодні немає логіки існування фонду в нинішньому вигляді, бо яка різниця, який у нього дефіцит, все одно "насиплять" із загального держбюджету! А так передбачається, що солідарна система хоча б буде бездефіцитною.

Тепер давайте поговоримо про обов’язковий державний накопичувальний рівень. Нам міністр фінансів говорить: "Рано запроваджувати". Голова місії МВФ в Україні каже, що не готові. Розенко відповідає: "Вони нічого не розуміють, непрофесіонали". Звичайно, куди ж голові місії Міжнародного валютного фонду зрозуміти (всміхається. – О.М.). Однак слова про неготовність є правдою. Давайте розберемося по суті. Будь-яка фінансова система базується, насамперед, на довірі. Сьогодні держава не готова запровадити запобіжники, бо ці відрахування можуть "з’їсти" інфляція та, не дай Боже, девальвація, і тоді ми отримаємо ситуацію на кшталт заощаджень СРСР, це буде катастрофа! Тобто запровадження другого рівня може базуватися лише на гарантії держави. Думаю, перші 10 років це мають бути державні банки.

Іще одне: через націоналізацію "Приватбанку" держава зараз володіє більше, ніж 50 відсотками банківського сектору. Інвестиції сюди не прийдуть, поки вона не позбудеться монопольної частки. В лічені місяці Гройсман із новим (якщо він буде) головою Нацбанку мають дати чіткі сигнали бізнесу та людям, коли буде продана частка чи "Приватбанку", чи "Ощадбанку" (як вони там вирішать). Тобто без стабілізації банківського сектора, позбавлення монополії та унеможливлення виникнення банків, як то "Михайлівський", запроваджувати другий рівень, справді, не можна. Саме сьогодні Україна не готова. Але коли ми говоримо про гідну пенсію, то її не буде без другого рівня. Хіба якщо ми не знайдемо газ і нафту у тих обсягах, які є в Норвегії (посміхається. – О.М.).

- Але як повертати довіру людей до банків?

- Забрати у Коломойського і Боголюбова по "Приватбанку" 50 мільярдів гривень.

- Це хіба спонукає людей в один день понести свої гроші в банки?

- Це я образно висловився. Але ми маємо зрозуміти, що банківська сфера побудована на довірі. Подивіться навіть графіки притоку депозитів уже під час війни. Вони хвилясті. Очевидно, тут не буде одномоментного рішення, після якого всі українці стануть в чергу до банків. Тільки крок за кроком. От, наприклад, буде засуджений власник "Михайлівського", тоді всі побачать, що є відповідальність. Інший спосіб - виплати, які показали, що держава захистила людей, віддавши кошти, хоч і з запізненням...

Нардеп із Самопомочі Роман Семенуха: Підвищення зарплати до 3200 мені нагадує картину: у водоймі є риба, а Гройсман кинув туди динаміт 07

- Після того, як люди вийшли під Верховну Раду та Нацбанк.

- (Киває. – О.М.) А має бути автоматично. Однак і люди мають бути фінансово грамотними. Якщо ви заходите у банк "Михайлівський", а там за столом – представник якоїсь організації, який каже: "Знаєте, ми не банк "Михайлівський", а його друзі. У нас високі відсотки", то треба розуміти, що нічого дешевого не буває.

- Коли люди можуть відчути ефект від другого рівня пенсійного забезпечення у разі його введення?

- Через вісім (плюс) років, але відчують. Бо чим далі ми відкладаємо вирішення цієї проблеми, тим гірше.

- Якби вісім років тому зробили, то сьогодні мали б результат.

- Якби Тігіпко із Ющенком під час його прем’єрства не тільки говорили, але й щось робили, то так. Хоча є питання, чи витримали б ми тоді фінансову кризу.

- Ми з вами поговорили, як треба проводити пенсійну реформу. А як буде насправді?

- Я не Нострадамус (посміхається. – О.М.), не знаю. Зрозуміло, що внесуть якийсь законопроект, далі буде жорстка, але й популістська риторика з більшості сторін. Дай Бог, щоб ми зайшли в конструктивний процес.

Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"

Фото: Наталя Шаромова, "Цензор.НЕТ"


Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору