EN|RU|UK
 Суспільство, Політика України
  8321  1

 Найважливіші судові процеси травня

І.Салій

Справа Мартиненка, суд над Януковичем, призабуті "діамантові прокурори" і "податківці" Клименка - підсумки основних судових процесів травня.

Уже кілька місяців поспіль судові процеси задають порядок денний. Втім, особливість таких подій у тому, що за яскравим спалахом наступає тиша. Слідство ведеться не один місяць, а справи слухаються в судах не один рік. Суспільство стомлюється стежити за резонансними процесами і перестає їх розуміти. Відтак ми започаткуємо своєрідний дайджест судових засідань за місяць, в якому будемо нагадувати і роз’яснювати, що важливого відбувається в українських судах.

Перший огляд буде присвячено судовим засіданням травня.


ДЕРЖАВНА ЗРАДА ЯНУКОВИЧА

4 травня в Оболонському суді Києва стартувало слухання у справі Януковича про державну зраду.

Екс-президента судять заочно. За наполяганням захисту суд дозволив йому брати участь у процесі в режимі відеоконференцзв’язку. Однак в останньому засіданні, 29 травня, Янукович так і не включився. Адвокати зачитали заяву, в якій той стверджує, що йому не забезпечили відеозв’язку з судом. Янукович запропонував, щоб українська прокуратура звернулась до Міністерства закордонних справ РФ з приводу його офіційного допиту.

Найважливіші судові процеси травня 01

Наразі в суді ще навіть не зачитали обвинувальний акт. Натомість були заслухані численні клопотання, яких сторона захисту підготувала понад 200. Адвокат Ігор Федоренко уже заявив, що справу треба повертати на дорозслідування. Інший адвокат Віталій Сердюк назвав справу пустою, а матеріали – макулатурою.

Серед доказів обвинувачення – заява Віктора Януковича від 1 березня 2014, в якій він просить президента Росії Володимира Путіна ввести війська на територію України. Прокурори вимагають для екс-президента довічного позбавлення волі.

За останньою інформацією ГПУ, Янукович фігурує щонайменше у 8 кримінальних провадженнях. Справа про держзраду – поки що єдина, розслідування якої завершено з передачею до суду. Інші справи – це злочини проти активістів Євромайдану, заволодіння майном Межигір’я і лісовими угіддями Сухолуччя, приватизація "Укртелекому", незаконне позбавлення волі митрополита Олександра Драбинка, фальсифікація результатів голосування за "диктаторські закони", отримання хабара під виглядом гонорара за книжку.

СПРАВА МАРТИНЕНКА

12 травня суд з другої спроби розглянув апеляцію Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на запобіжний захід Миколі Мартиненку і залишив рішення без змін.

Раніше, суд першої інстанції відпустив Мартиненка на поруки народних депутатів від "Народного фронту" і міністра молоді і спорту Ігоря Жданова, а також зобов’язав здати документи для виїзду за кордон, повідомляти про зміну проживання, з’являтися на виклики слідчого і утриматися від спілкування з деякими особами.

Найважливіші судові процеси травня 02

Такий запобіжний захід діятиме до 20 червня.

У прокуратурі вважають, що особистої поруки низки депутатів замало, щоб запобігти ризикам. Йдеться про можливість впливу Мартиненка на інших фігурантів справи, його зв’язки в правоохоронних органах і політикумі.

Прокурори намагались переконати Апеляційний суд, що підозрюваний порушує покладені на нього обов’язки. Зокрема, стверджувалось, що Мартиненко не мав права давати інтерв’ю, в якому говорив про свою непричетність до Steuermann та ще низки компаній. Дійсно, в ухвалі про обрання запобіжного заходу суд зобов’язав Мартиненка утриматися від спілкування з ким-небудь про діяльність компаній, що фігурують у справі. Разом з тим, така вимога не є звичною практикою. Як правило, підозрюваного обмежують у спілкуванні зі свідками та іншими фігурантами справи. Умова ж не обговорювати діяльність компаній фактично позбавляла Мартиненка можливості спілкуватися з пресою. У підсумку, суд претензії прокурорів не врахував і запобіжний захід для Мартиненка не змінив.

Нагадаємо, 20 квітня НАБУ затримало екс-депутата Мартиненка і пред’явило підозру у справі "СхідГЗК" про розтрату 17,3 млн доларів на закупівлі уранового концентрату. Мартиненку інкримінують створення злочинної організації, привласнення майна, вчинення злочину злочинною організацією.

У парламенті Микола Мартиненко очолював комітет з питань паливно-енергетичного комплексу і був одним із лідерів фракції "Народний фронт". Він склав депутатський мандат у грудні 2015, коли стало відомо, що проти нього відкрито карну справу у Швейцарії щодо контрактів "Енергоатому" з компанією " Skoda JS ".

Наразі Мартиненко фігурує щонайменше у трьох кримінальних провадженнях, які розслідуються НАБУ. Це згадана справа "Енергоатому" про можливе отримання представниками української влади у 2009-2015 рр. хабара в сумі 30 млн франків при закупівлі НАЕК "Енергоатом" обладнання у чеської компанії " Skoda JS ". Третя справа стосується контрактів "Об’єднаної гірничо-збагачувальної компанії", де фігурують ті самі посередницькі фірми, що й у закупівлях "СхідГЗК".

"ДІАМАНТОВІ ПРОКУРОРИ"

Історію про "діамантових прокурорів", що так гучно почалась два роки тому, сьогодні згадують рідко. І то тільки, щоб запитати, чим усе закінчилось і чи справу ще не закрили.

Насправді, розслідування завершене і вже понад рік справа слухається в суді. Точніше, мала б слухатися.

Від початку справу в суді мала представляти група прокурорів на чолі з Давідом Сакварелідзе. Однак у березні 2016 Сакварелідзе був звільнений. При цьому він повідомив, що у прокуратурі тривають звільнення співробітників, які займались "діамантовими прокурорами".

За інформацією УП, при обшуку правоохоронці знайшли вдома у Корнійця особисті документи генпрокурора Віктора Шокіна і з’ясували, що дружина Корнійця звязувалась з цивільною дружиною Шокіна Оксаною Гриневич. Сакварелідзе заявив, що Корнієць був пов'язаний з Шокіним і назвав його "керуючим справами генпрокурора".

Найважливіші судові процеси травня 03
Олександр Корнієць і Володимир Шапакін

І хоча Генпрокурором в Україні вже понад рік є не Шокін, а Луценко, але справа від цього швидше рухатись не стала. З одного боку, слідство завершено і тепер усе в руках суду. Але водночас і прокуратура не завжди може забезпечити явку свідків і, головне, потрібних свідків.

Так, останнє засідання по "діамантових прокурорах" відбулося в лютому 2017-го, коли допитувався як свідок обвинувачення співробітник ГПУ Дмитро Макаров. Щоправда, корисність його показів була сумнівною, оскільки вони не стосувалися подій навколо Корнійця і Шапакіна. Принаймні, прокурорам не вдалося переконати в цьому суд. "Сподіваюся, що наступний свідок розповість про події, повязані з обвинуваченням", - іронічно зазначив суддя Дмитро Валігура, закриваючи засідання.

Надалі всі засідання переносились, оскільки суддям не вдавалось зібратися. Весь цей час екс-прокурори Олександр Корнієць і Володимир Шапакін перебувають на свободі, оскільки за них внесено заставу.

Нагадаємо, що перший заступник начальника Головного слідчого управління ГПУ Володимир Шапакін і заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць були затримані 5 липня 2015 року. Їх обвинувачують в одержанні хабара в сумі понад 3 млн грн. Під час обшуків у Шапакіна було вилучено $400 тис., а у Корнійця – ювелірні вироби, 65 діамантів і автомат Калашникова.


"ПОДАТКІВЦІ" КЛИМЕНКА

24 травня Департамент захисту економіки Нацполіції і військова прокуратура затримали 23 колишніх співробітників Міністерства доходів і зборів часів. У списку – екс-керівники обласних і районних підрозділів податкової часів Олександра Клименка (міністра епохи Януковича). Екс-чиновників помпезно доставляли до Києва вертольотами, де їм вручались підозри, а суд мав обрати запобіжні заходи.

Найважливіші судові процеси травня 04

Засідання по екс-податківцях проходили у Печерському суді Києва. Клопотання про запобіжний захід слухались паралельно протягом трьох днів.

У підсумку 4 особи були відпущені під особисте зобов’язання.

Ще 12 осіб було заарештовано з правом виходу під заставу. Найбільші застави по 100 млн грн були призначені екс-керівникам податкової Харківської і Дніпропетровської областей – Станіславу Денисюку і Сергію Шинкаренку.

Звільнені з-під варти з умовою внесення застави 7 осіб. Найбільшу суму застави в 15 млн грн призначили екс-керівнику Міндходів Луганської області Олександру Антіпову. Згодом стало відомо, що Антіпов гроші не вніс, а прокуратура оголосила йому нову підозру в легалізації доходів і буде вимагати зміни запобіжного заходу.

Генпрокурор Юрій Луценко вже пообіцяв, що деякі рішення судів будуть оскражуватися.

За версією правоохоронців, екс-керівники регіональних підрозділів Міндоходів, виконуючи волю екс-президента Януковича і екс-міністра Клименка, організували роботу "податкових ям". За попередніми оцінками, державі завдано суму збитків на 96 млрд грн.

Як відомо, у справі фігурував як свідок деякий Аркадій Сидорчук, а також є анонімні звернення громадян. У судовому засіданні прокурори зазначили, що Сидорчук – це вигадане ім’я свідка, справжні дані якого приховуються з метою безпеки.

Однак інтрига тривала недовго. Бо ще в день затримання екс-податківців в ійськовий прокурор Анатолій Матіос розповів, що допомогу слідству надавав арештований глава ДФС Роман Насіров.

Такі заяви Матіоса уже тлумачать як спробу врятувати Насірова, котрий сам є підозрюваним у "газовій справі" Онищенка. Водночас є підстави сумніватися у тому, чи справді Насіров може бути корисним свідком. Адже в часи Клименка і Януковича Насіров у податковій не працював і очолив ДФС тільки у 2015 році. Крім того, за цікавим збігом, прокурора Матіоса бачили у лікарні "Феофанія", коли туди в день вручення підозри ліг Роман Насіров. Пізніше дружина Матіоса заявила, що прокурор начебто відвідував там свою сестру-нардепа Марію Матіос, яка лежала у сусідній з Насіровим палаті.

***


Хай там як, а нам залишається сподіватися, що заяви прокурорів і адвокатів отримають належну оцінку в судах і що вертольоти літали не даремно.



Ірина Салій, "Цензор.НЕТ"

Источник: https://ua.censor.net.ua/r442550
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору