EN|RU|UK
 Політика України
  13843  172

 ОЛЕГ ТЯГНИБОК: "ЯК МОЖНА НЕ СПРИЙМАТИ РОСІЙСЬКЕ – І ПРИ ТОМУ НЕ СПРИЙМАТИ БАНДЕРУ?"

Про звинувачення на адресу "Свободи" в антисемітизмі, ксенофобії і гомофобії. Про Генпрокурора Махніцького, усміхнене фото з Марін Ле Пен і чистки у партії. А також про ймовірність спільної з "Правим сектором" і "Національним корпусом" участі у виборах – у важкому інтерв'ю для "Цензор.НЕТ".

З Олегом Тягнибоком ми зустрілися в одній з кав’ярень на Подолі. Потиснувши журналістові руку, лідер ВО "Свобода" відразу дістав стос документів і зазирнув у деякі з них. Стало зрозуміло: політик добре підготувався до інтерв’ю. Тим паче, що деякі питання були йому відомі заздалегідь: добою раніше його співрозмовник з "Цензор.НЕТ" запропонував своїм підписувачам у Фейсбуці "ставити питання для Тягнибока".

І все ж таки найгостріші питання були саме від "Цензора"…


"СПІВПРАЦЯ З "ПРАВИМ СЕКТОРОМ" І "НАЦІОНАЛЬНИМ КОРПУСОМ"? НЕ ВИКЛЮЧАЮ ТОГО, ЩО ЯКЩО ТАКИМИ ТЕМПАМИ І РИТМАМИ ПРОДОВЖУВАТИМЕТЬСЯ ЦЯ СПІВПРАЦЯ, МИ У ВИПАДКУ ОГОЛОШЕННЯ ВИБОРІВ МОЖЕМО І СПІЛЬНО ЙТИ НА ВИБОРИ"

- Прес-секретар "Правого сектору" Артем Скоропадський цікавиться перспективами співробітництва "Правого сектору", "Свободи" та "Національного корпусу" в рамках Національного маніфесту.

- (Посміхається) Ну, Артем добре про це знає. Ми підписали спільний Меморандум – напевно ж ми ці перспективи бачили.

- Співпрацею з ПС і "Національним корпусом" задоволені?

- Як голова партії я задоволений. По-перше, наша співпраця має ідеологічне підґрунтя. Ми скоординували свої дії на основі тих 20 пунктів. Це є дуже важливо. Тому що, якщо порівнювати цю нашу співпрацю з співпрацею з тими ж Кличком і Яценюком, то там у нас не було ідеологічності. Був тактичний союз з метою побороти Януковича. А в цьому випадку у нас ідеологічні моменти збіглися. Більше того, за цей час ми провели кілька десятків досить успішних акцій. Наприклад, нам спільно вдалося протягнути рішення чотирьох обласних рад (Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської і Дніпропетровської), які підтримали цей Національний маніфест . І ці ради, за нашим наполяганням висловили вимогу до Президента України підписати закон про амністію для добровольців.

Ще раз: я задоволений цією співпрацею. Вона не відбувається так бурхливо і швидко, а потім спадає (як це буває у нашій українській політиці). Ні, ми працюємо планомірно, адаптуємося один до одного. Це є різні мікросередовища. І ми розуміємо: для того, щоб ці мікросередовища завтра працювали як єдине ціле, треба притиратися. Наразі діалог, який ведеться між керівництвом цих політичних сил, є позитивний. Якщо навіть і є якісь непорозуміння, ми їх на найвищому рівні дуже швидко згладжуємо.

- А які типові непорозуміння можуть бути?

- Типові – це, наприклад, позиція у якихось регіонах з приводу місцевих питань. "Свобода" могла займати одну позицію, "Правий сектор" чи "Національний корпус" - іншу. Але ми швидко знаходимо спільну позицію.

І я не виключаю того, що якщо такими темпами і ритмами продовжуватиметься ця співпраця, ми у випадку оголошення виборів можемо і спільно йти на вибори.

- Цікаво. От якраз зі світу політичних інтриг та принагідно до виборів – питання від колеги, журналіста Дмитра Качури: "Пусть расскажет о взаимоотношениях с Билецким (народний депутат, лідер "Національного корпусу", - ред.). Правда ли, что эта дружба по расчету - Тягнибоку выгодно, чтобы его не критиковал Билецкий, а Билецкий не прочь, в случае чего, получить свою квоту в списке "Свободы"".

- (Посміхається) Я бачу, людина, яка ставить питання, декларує, що він більше знає, ніж ми. Насправді ми про вибори і про квоти взагалі ще не говорили.

- Не вірю. Це топ-політика і про такі речі домовляються ще "на березі".

- Я ще раз повторюю: не говорили. Ми реально і правдиво об’єдналися навколо ідеологій. Але те, що ця розмова назріває, це правда. І я не виключаю, що ми спільно можемо піти на вибори. Бо ми маємо порозуміння по багатьох питаннях. Наші зустрічі проходять продуктивно, якщо так можна сказати. Ми навіть один одному сказали, що ми подорослішали; ми дозріли до того, що ми можемо координувати свої дії і співпрацювати. І це – не по розрахунку.

- Геннадій Миропольський з міста Сум питає: "Чому досі не розроблена українська операційна комп’ютерна система (це у будь-якому разі було у програмі партії)?"

- Чому? (знизує плечима) Тому що ми не при владі. Хоча це дійсно є в програмі партії. Але для того потрібно ухвалювати необхідні закони.

- А хоча б почати технічну роботу?

- Ну, ви ж розумієте: щоб розробити таку систему, потрібні серйозні капіталовкладення. Це ж не сяду я собі і навіть той, хто розуміється в комп’ютерній справі – і це зроблять. Це держава повинна робити…

- Але ж у вас велика партія. Скільки членів вона зараз налічує?

- Понад 20 тисяч.

- І що – невже серед них не знайдеться кілька десятків просунутих світлих голів, які могли б серйозно зайнятися тією справою?

- Такі світлі голови є. Але, по-перше, наша партія – ідеологічна; тобто у нас людей на зарплаті немає. І кожен з тих людей, про яких ви кажете, має свою роботу. От якщо ми стаємо владою, я не виключаю, що ми тих людей залучимо до розробки такої системи.

- Як це – у вас немає людей на зарплаті? А штатні партійці – скільки вони отримують? Хіба партія не видає їм зарплату?

- Зарплату отримує голова партії. І ще декілька чоловік, які обслуговують офіс.

- А на що ж тоді живуть решта партійної еліти? Чи вони як активісти грошей не отримують?

- Так і живуть. (Вказує на прес-секретаря Христину Равлюк) От Христина – мій прес-секретар. Я їй не плачу гроші.

До бесіди приєднується Христина Равлюк.

- Але я є помічником народного депутата, - посміхається вона.

– І кожен депутат має по чотири помічника - продовжує Тягнибок. – Тобто кожен депутат має чотирьох людей, які є на зарплатах, І частина людей допомагає депутатам, виконуючи поза тим і партійну роботу.

Олег Тягнибок: Як можна не сприймати російське – і при тому не сприймати Бандеру? 01

От може хтось вірити або не вірити – але ж, власне, в тому і є суть ідеологічної партії.

- Хто відігравав головну роль у фінансуванні "Свободи" протягом останнього року? Три-чотири імені можете назвати?

- У нас є створена Економічна рада. Це важливо, тому що після виборів 2006 року, коли ми набрали 0,37%, ми в червні створили Економічну раду. Спочатку вона стартувала не дуже вдало, але ідея була така: Економічна рада – це є певний клуб за інтересами. Вона складається з підприємців, які є свободівцями і нашими прихильниками. На сьогоднішній день керівником Економічної ради є мій заступник Ігор Кривецький, який і забезпечує, скажімо так, процес мінімального існування організації. Тобто він організовує зустрічі з нашими партійцями, які є підприємцями. Зазвичай, це дрібний і середній бізнес. Осередки Економічної ради створені у нас і в областях. Ну, і хтось допомагає фінансами; хтось надає офіс або автомобіль. Хтось ділиться талонами на пальне. Кожен – потрошку.

- У багатьох моїх колег після імені Ігоря Кривецького прийнято у дужках писати прізвисько "Пупс". Вас і його не дратує, що людина, яка очолює цю Економічну раду, має таку репутацію у ЗМІ?

- Розумієте, це вигадана репутація. З нього намалювали чорта з рогами – хоча ті, хто з ним спілкується (в тому числі з вашої журналістської братії), різко змінюють думку про нього і відкидують всі ці намальовані страшні стереотипи по відношенню до Кривецького.

Це – людина, яка має дві вищі освіти. Людина, яка жодного разу не притягувалась до кримінальної відповідальності і навіть не залучалась як свідок. Навіть за порушення правил дорожнього руху!

Я вважаю, що це просто такий створений медійний образ. Хоча він є відкритий до спілкування: якщо потрібно, завжди дає інтерв’ю чи коментарі. І ще: Кривецький, будучи народним депутатом України, не пропустив за два з копійками роки жодного пленарного засідання Верховної Ради України!

- Виходить, був рекордсменом?

- Так у нас і вся така фракція була!

"АГРЕСІЯ ДО ЗАХОДІВ ЛГБТ? ДЕ ВИ ЧУЛИ, ЩОБ БУЛА ЯКАСЬ ЗАЯВА "СВОБОДИ", ЩО МИ БЕРЕМО УЧАСТЬ У ТИХ ЗАХОДАХ?"

- Видається, що у "Свободи" якесь особливе почуття до ЛГБТ- спільноти і взагалі – до будь-якої практики статевих відношень, що не вписується до вашої картини світу. Оці погрозливі заяви перед КиївПрайдом, бурхлива реакція щодо спроби тимчасово перефарбувати у веселку відому всім стелу у центрі Києва. Оці напади на виставки і лекторій Sex Education. Скажіть, воно вас обходить? Ніхто не заважає вам жити у своєму світі давніх традицій і цноти, як ви її собі розумієте…

- За своїми поглядами та ідеологією ми є традиціоналістична політична сила. Відповідно, ми відстоюємо традиційні цінності – і тому не можна вважати за агресію відстоювання своїх цінностей. Ми не є проти того, хто для себе яку визначає сексуальну направленість; ми є проти того, що нам не дають можливості відстоювати свої інтереси і називати речі своїми іменами.

Ми ж не беремо участі у всіх тих заходах, які ви перерахували. Де ви чули, щоб була якась заява нашої політичної партії про нашу участь? Але якщо якісь окремі члени нашої партії, виходячи зі своєї громадянської позиції, беруть участь у подібних заходах, - то це їхня справа. І ми не можемо їм цього заборонити.

- Олеже, але ж це так, як ви кажете, давно вже не працює. І якщо багато членів вашої партії поодинці приходять на ці акції у футболках чи з символікою "Свободи"…

- …(перебиває) Де ви бачили символіку чи футболки? Сумніваюсь. Тобто партія як офіційна організація участі у тих заходах не бере. Тим більше, що ви, напевно знаєте ми є відкрита політична сила і завжди декларуємо участь у  будь-яких акціях чесно, відкрито і нетаємно. Якщо ми щось робимо, ми попередньо це анонсуємо. І я сумніваюся, що ви зможете навести приклад того, що "Свобода" як політична сила брала участь у таких заходах.

Олег Тягнибок: Як можна не сприймати російське – і при тому не сприймати Бандеру? 02

- Інший випадок – коли у Могилянці викладач-"свободівець" написав пост: мовляв, на заліку були дівчата з короткими спідницями, і я на них не реагував, а от була одна з тату – ото воно!

- Ви Курінного маєте на увазі? Курінний не є "свободівцем". Що, хіба Курінний член нашої партії?

- Ну, вся Могилянка вважає, що так, "свободівець".

- Ну, може, вона вважає, але Курінний не є членом "Свободи". (Звертається до прес-секретаря "Свободи" Христини Равлюк: "Набери канцелярію, зараз з’ясуємо" ). Але от бачите, яка ситуація. Можливо, для тих організацій, аби "пробити" собі якісь гранти, потрібно роздмухувати якісь скандали?

- Але, наскільки мені відомо, коли на акцію протесту з приводу висловлювань пана Курінного у Могилянці вийшли дівчата, то з’явилися "свободівці". Так, вони дарували дівчатам квіти – але це було дуже зверхньо, щось на зразок кепкування. І учасниці протесту казали, що почули багато неприємного на свою адресу.

- (Іронічно) То якщо хтось дарує квіти, то щось не так?

(Христина Равлюк передає свій телефон Тягнибоку. У слухавці чути голос заступника голови партії Андрія Мохника. Тягнибок питає: "Андрію, а що, Курінний, той викладач з Могилянки, – член "Свободи"? Добре, деталі з’ясуй і передзвони Христині". Наприкінці нашої бесіди Тягнибок отримав довідку з партійної канцелярії. Згідно з нею, пан Курінний таки був членом ВО "Свобода", але після Революції Гідності написав заяву про вихід з партії за власним бажанням. - Ред.).

- Олеже, уявіть собі класичну "свободівську" родину: тато і мама – "свободівці", у них багато дітей; всі виховані на традиційних цінностях. І ось у 16 років син приходить до батьків і каже: "Вибачте, я вам про це раніше не казав, але в мене є хлопець, ми кохаємо один одного".

Як, на вашу думку, мають поводитися у такій ситуації батьки-"свободівці"?

- Ви говорите про якусь фантастику: "Уявіть собі "свободівську" сім’ю…" А чого "свободівську" сім’ю? Я, наприклад, у  своїй родині такого собі не уявляю. З однієї простої причини: я в іншому дусі – українському національному і християнському традиційному – виховував своїх дітей. І, відповідно, я собі цього не уявляю. Я розумію, що вже зараз можна підключати якісь фантазії і пропрацьовувати якісь варіанти того, що це десь якось має відбутися. Але давайте говорити реаліями, як воно є насправді. Якщо виникне така ситуація, тоді, може, і поговоримо про це.

- Але ж, це питання не ідеології, а людської природи…

- (Обурено) Ну, якої людської природи?! Взагалі, я б зараз не хотів би залазити у цю тему: говорити, чи це є людська природа; чи це є хвороба. Різні люди різне про це говорять. І науковці так само про це говорять. Але для мене є важливим інше – щоб критична маса людей, які мають якісь інші погляди, зберігали б їх при собі і не нав’язували їх нам. Важливо, щоб критична маса людей з, так би мовити, нетрадиційними поглядами не зібралася і не почала впроваджувати свою ідеологію, нав’язуючи це суспільству і, зокрема, порушуючи тим самим мої права і руйнуючи мої цінності.

От я навмисно взяв на це інтерв’ю цитату однієї з активісток міжнародного гомосексуального лоббі Маші Гессен. Яка сказала чітко, ось коротка цитата: "Інститут сім’ї очікують зміни. І він повинен змінитися. І я повторюю ще раз: він повинен перестати існувати".

Тобто це – один з лідерів гомосексуального лоббі. До речі, у минулому – співвітчизниця з Одеси. Вона зараз – активістка у Сполучених Штатах Америки. І от таке каже: нас не треба захищати, ми самі себе захистимо!

- І які висновки ви робите з наведеної вами цитати Гессе?

- Якщо я розумію, що це є загроза тим поглядам і цінностям, які я сповідаю, очевидно, що я маю реагувати. Зараз я розумію, що є певна істерія навколо цієї теми, яка може призвести до такої загрози. І от коли така загроза буде вже наявна (а воно все підходить до того), тоді і політична партія буде робити відповідні кроки. Тобто я до чого веду: ми не є проти когось чи чогось; але хай вони собі це розвивають і тішаться собою, не нав’язуючи це комусь іншому. Зокрема, нам.

- А що ви вважаєте нав’язуванням вам їхньої ідеології? Наприклад, КиївПрайд – то було нав’язування?

- (Розмірковує ) Наприклад, я би не хотів, щоб це поширювалось в засобах масової інформації, культивувалось, та ще й за сприяння держави. Це є певна субкультура. Ну, добре, між собою збирайтеся – але не рекламуйте цього! Реклама для мене – це є нав’язування.

- Тобто з вашого боку це реклама. А вони кажуть, що це – намагання відстояти свої права…

- …Я не хочу з вами сперечатися і взагалі обговорювати цю тему далі. Я вам свою позицію охарактеризував. Мені ця тема для розмови нецікава.

"ДАВАЙТЕ БУДЕМО ВІДВЕРТИМИ: ТІ САМІ ЄВРОПЕЙЦІ ЗАЛИШАТЬ У СЕБЕ КРАЩИХ, РОЗУМНІШИХ, БАГАТШИХ МІГРАНТІВ З ОСВІТОЮ. А СОЦІАЛЬНО НЕГАТИВНИЙ ЕЛЕМЕНТ ВОНИ ЯКРАЗ І ХОЧУТЬ ПОРОЗПИХАТИ ПО ТАКИХ СОБІ КРАЇНАХ ТРЕТЬОГО СВІТУ"

- Питання від Amnesty International: "Ви заявляєте себе як такого, що сповідуєте християнську етику та декларуєте себе таким, що вірить в Бога. Християнською заповіддю є любов до ближнього, яку неодноразово описував Любомир Гузар, наприклад: "Нам бракує старання допомагати один одному.... Ми не сміємо бути байдужими до того, що діється з іншими людьми", – казав Блаженнійший.

Чому Ви, діючи всупереч заявленим постулатам християнства, виступили проти прийняття сирійських біженців, які знаходились у жахливій біді?"

Наскільки я розумію, у цьому питанні йдеться у тому числі і про акцію, яку "Свобода" провела на знак протесту проти заяв заступника міністра пана Пєтухова.

- Ну, насправді ми взагалі виступаємо проти того, щоб Україну заселяли нелегальні мігранти. Чи з Сирії, чи з будь-якої іншої країни. Тому що це йде планомірне витіснення українців зі своїх територій.

- Стривайте, а ви можете назвати кілька конкретних прикладів, де б за останні роки було помітне витіснення українців зі своїх територій нелегальними мігрантами?

- Воно відбувається природньо. На превеликий жаль, йде відтік наших людей за кордон – а святе місце пустим не буває. І, за статистикою станом на минулий рік, 7 млн українців покинули Україну у пошуках кращого життя. І приблизно 7 млн в’їхало в Україну. Це ж відчутно!

- І як, на вашу думку, в цій ситуації повинна діяти держава?

- Держава повинна ухвалити дуже жорсткі антиміграційні закони.

Олег Тягнибок: Як можна не сприймати російське – і при тому не сприймати Бандеру? 03

- Яких саме постулатів цих можливих законів вам наразі бракує?

- Та їх в принципі немає, тих законів. А окрім того, наша держава, на жаль, намагаючись сподобатися Заходу, проводить таку політику, що, мовляв, треба бути святішими за Папу Римського. От ви згадали про ту заяву Пєтухова – так вона, в принципі, десь відображає політику держави. Але я питаю: що, ми аж так мусимо задекларувати свою лояльність Європі, що забрати навіть квоту Голандії на заселення нелегальних емігрантів? Ми ж прекрасно розуміємо, що цей процес, якщо його зараз розпочати, може завершитися плачевно для України. Чомусь багато європейських країн, вже розуміючи проблему нелегальної еміграції, сказали вже: "Стоп!" Не говорячи вже про тих, які цю позицію давно задекларували – як ті самі Угорщина, Словаччина. Ба більше, навіть найбільш лояльні до емігрантів країни Європи розуміють небезпеку ситуації. Та ж Італія вже просто кричить про перенасичення своєї території біженцями з Африки, країн Сходу. В тому числі з тих країн, де зараз є конфлікти і таке інше.

- А якщо брати законодавство стосовно еміграції, яку з європейських країн ви вважаєте наближеною до ідеалу?

- Мені зараз складно про це сказати, де є найоптимальніше законодавство. Розумієте, я взагалі дуже скептично ставлюся до того, щоб тупо перебирати чийсь приклад і 100% адаптувати до наших умов. Тому що ми є країна, яка в будь-якому випадку має інші умови, ніж будь-яка європейська цивілізована країна.

- Поясніть свою думку, будь ласка.

- Ми вийшли з пострадянського табору – але зробивши це, ми все рівно не є подібні до всіх країн, які вийшли з пострадянського табору. Тому що одні країни і залишилися такими совєцькими державами; інші попали під вплив Росії. Решта, провівши правильні реформи, стали європейськими країнами.

- А Україна?

- А Україна, не провівши люстрацію, не поборола комуністичної системи; не знищила як політиків-діячів комуністичної партії. Навпаки, багато хто з них адаптувався до української політики, нібито вибачаючись (а дехто не зробив і цього) за їхні колишні злочини.

Тобто у нас настільки лояльно пройшов оцей процес зміни державного устрою, що без люстрації, без реального очищення влади і засудження і покарання колишньої комуністичної системи ми надалі продовжували гнити. І це гниття призвело до тієї ситуації, у якій зараз опинилася Україна. Країну намагаються розділити на дві частини – проєвропейську прозахідну та проросійську. Немає єдиної державної ідеології – і це все може закінчитися просто плачевно, бо саме такій країні, яка не може себе захистити, нав’язують найгірші приклади європейськості на кшталт заселення нелегальними мігрантами. І це все може швидше сприйматися, бо в нас немає того негативного синдрому відторгнення. Ми зараз, як губка, всмоктуємо все.

- І погане, і гарне, ви маєте на увазі?

- Гарного, на превеликий жаль, нам не дають. Якщо і дають, то гірше, те, що їм негодне. Ну, давайте будем відвертими: ті самі європейці залишать у себе кращих, розумніших, багатших мігрантів з освітою. А соціально негативний елемент вони якраз і хочуть порозпихати по таких собі країнах третього світу.

- Тобто до такої "селекції" – залишити в себе багатих і освічених – ви ставитеся з розумінням?

- Я розумію, що вони це роблять. Але я не хочу, щоб наша країна стала тим збирачем отого гіршого. Бо потім це, очевидно, призведе до повної катастрофи.

- Але є країни, жити в яких гірше, ніж в Україні. Тобто якби згаданий вами механізм "селекції" був налагоджений в Україні, ви б до цього поставилися з розумінням? Наявність тих мігрантів, які є багатими і освіченими, та ще й з повагою сприймають українські цінності, вас би не дратувала?

- Звичайно, це може бути. Ми ж не кажемо, що повинна бути категоричне "ні" для всіх. Я ж за те, щоб найкращі люди до нас приїжджали.

- Добре, тоді скажіть, а хто буде відрізняти, де кращі люди, а де – ні?

- А сама атмосфера держави проводить таку селекцію. Ви ж розумієте, що якщо працюють правоохоронні органи і ті самі нелегальні мігранти порушують українське законодавство, то це має певні наслідки. Наскільки я розумію, в деяких країнах з такими людьми взагалі не цицькаються, а кажуть їм до побачення.

- В яких саме?

- Врешті-решт, те, що я читав в засобах масової інформації про Німеччину, це підтверджує. Після тих погромів, які були у німецьких містах, німці почали це робити.

"МИ НЕ Є АНТИСЕМІТАМИ – І Я В ТОМУ ЧИСЛІ, І ОРГАНІЗАЦІЯ. РЕШТА – ЦЕ Є ГОЛОСЛІВНІ ЗВИНУВАЧЕННЯ"

- "Свободу" часто звинувачують у антисемітизмі. Читачі на моїй сторінці у Фейсбуці пропонували у 125-ий раз спитати вас про відоме висловлювання 2004 року. Я відповів їм так: Тягнибок той випадок коментував неодноразово; до того ж, є й набагато свіжіші приклади. Не з вами, звичайно, а з керівниками "Свободи" на місцях. От, наприклад, цитата керівника "Свободи" у Дніпрі Максима Дорофєєва: "…і щоб ставали українці при владі, а не ці кляті жиди!"

Завантаження відео...

Або інший випадок – статус у ФБ голови "Свободи" Фастівського району Юрія Горбинка. Це взагалі жах, як на мене. Звичайно, за кілька днів пан Юрій цей пост прибрав, але скрін залишився.

  Олег Тягнибок: Як можна не сприймати російське – і при тому не сприймати Бандеру? 04

Знаєте про "того дядька з коротенькими вусами, який, на превеликий жаль, не закінчив свою справу" - за таке у більшості країн саджають.

Що скажете з приводу цих двох випадків? І вони ж не поодинокі…

- Ну, мені це треба з’ясувати, тому що я не знайомий з тими фактами. Ми не є антисемітами – і я в тому числі, і організація. Решта – це є голослівні звинувачення. Те, що ви мені зараз задекларували, я, звісно що, з’ясую.

Олег Тягнибок: Як можна не сприймати російське – і при тому не сприймати Бандеру? 05

- Чи можем ми сподіватися на зворотний зв’язок з приводу двох цих випадків?

- Звичайно. А вам не здається, що все це очікувана емоційна реакція, спровокована брехливими антиукраїнськими випадами? Навіть з уст не останніх членів партії влади. Наприклад, цитую такого собі депутата Київради від БПП Гордона: "Всем проголосовавшим за проспект Шухевича в Киеве советую назвать следующие проспекты именами Гитлера, Бормана, Геббельса и Геринга. Путин будет доволен! Недоумки, сволочи и пидарасы! Да-да, именно пидарасы!"

Так, ми вважаємо недоречною таку форму політичного тролінгу з боку наших однопартійців. Більше того, з цього приводу вже проведені відповідні профілактичні бесіди. Дякую вам за пильність. Сподіваюся, не менш ретельно ви відслідковуєте і зберігаєте скриншоти цинічних антиукраїнських випадів п’ятої колони, особливо з владної команди. І, очевидно, так само наполегливо вимагаєте пояснень у їхнього вищого партійного керівництва.

- Ви кажете, що не є антисемітом. Але ж деякі українські євреї вважають, що "Свобода" хоче їх притіснити, здійснює на них тиск. Що б ви сказали їм з цього приводу?

- Я би кожному порекомендував бути лояльними громадянами української держави. І я не хочу вирізняти, євреям чи не євреям. В цій державі він повинен з повагою ставитися до цієї країни, до культури цієї країни, до її мови і законів. І в такому випадку ніяких проблем ні в кого виникати не може просто в принципі.

"ЧИ ПРОДАВАВ ГЕНПРОКУРОР МАХНІЦЬКИЙ КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ УМОВНІЙ ПАРТІЇ РЕГІОНІВ? НІ, МЕНІ ЦЬОГО НЕВІДОМО. ЯКБИ БУЛО ВІДОМО, Я Б ТОДІ ОДНОЗНАЧНО РЕАГУВАВ"

- Запитання від читача. Віталій Сладько цікавиться: "Почему не контролировали Махницкого на должности Генпрокурора. Делал бы он хоть десятую часть того, что сейчас Луценко – и "Свобода" была бы узнаваемой и, возможно, парламентской партией. Откуда такая глупость - отправить представителя партии Генпрокурором и так бездарно профукать возможность свершить справедливость – и тем самым поднять рейтинг партии?"

- По-перше, Махніцький вийшов з партії в той самий день, коли Верховна Рада України проголосувала за його призначення.

- Ну, це казуїстика, адже призначений він був за квотою "Свободи".

- Можна назвати це квотою "Свободи", а можна – квотою Майдану. Тому що насправді реально було дві людини, які вели юридичні питання тодішньої опозиції до режиму Януковича. Це були Петренко і Махніцький. Третьою людиною був Карпунцов від УДАРу. Тоді саме вони займалися практично всіма справами, які були в судах по майданівцям. Саме вони проводили юридичну експертизу проектів і законів, які спільно йшли з ініціативи трьох опозиційних партій.

І коли був певний цейтнот, і протягом доби потрібно було ухвалити рішення про те, хто які найвищі посади буде займати у державі, - тоді у середовищі керівників партії обговорювалося і питання щодо силового блоку.

- Як відбувалося це обговорення?

- Кличко відразу заявив, що він претендує на СБУ, яку за його квотою має очолювати Наливайченко. Яценюк задекларував, що як прем’єр-міністр (а його кандидатура тоді вже була визначена) йому важливо, щоб міністром юстиції був його близький товариш Петренко.

- А "Свобода"?

- Ну, воно само по собі виходило так, що Махніцький тоді мав очолити Генеральну прокуратуру.

- Альтернативи Махніцькому у вас не було?

- Ні, не було. Тим більше, Махніцький, по-моєму, серед юристів Майдану був чи не єдиним, хто мав відношення до прокуратури. Він, свого часу, 5 років працював у якійсь районній прокуратурі.

Ми проти цього призначення не заперечували. Звісно, що це трактувалася як квота від "Свободи" – але насправді з моменту, як він став виконуючим обов’язки Генерального прокурора, він виконував всі вказівки тоді виконуючого обов’язки Президента і рішення РНБО. З того, що я знаю, він кроку не робив без РНБО, яка тоді збиралася майже через день. І без вказівки в.о.Президента.

- А до вас він звертався з проханням про якісь директиви?

- Звісно, ми контактували. Але з кожним днем цей контакт був все рідшим.

- Як вважаєте, чому?

- Ну, тому що було багато іншої роботи. Кожен був на своєму місці. У нас було багато роботи в парламенті. Почалася війна, і дуже багато часу займало питання дієздатних добровольчих військових формувань; пошуки можливостей їх забезпечення. Звичайно, ми бачилися на різних нарадах. Але потім, коли у квітні почалася виборча кампанія, і я був висунутий кандидатом у Президенти, то у нас зустрічей взагалі не було.

Олег Тягнибок: Як можна не сприймати російське – і при тому не сприймати Бандеру? 06
Фото "Украинской правды"

- Чи були вам відомі тоді (або стали відомі зараз) якісь приклади того, як Махніцький чи його оточення продавали кримінальні справи умовній Партії регіонів? Ну, тобто гальмували або припиняли провадження в обмін на гроші?

- Ні, мені цього невідомо. Якби було відомо, я б тоді однозначно реагував. І не мало б значення, чи це інформація про Махніцького, чи про кого іншого.

- А з іншими "свободівцями" схожі історії у 2014 траплялись? Ви ж багато де були у владі.

- Я знаю, що часом, коли я говорив з різними силовиками, я навіть їх просив: якщо маєте якусь інформацію про зловживання "свободівців" на місцях – повідомляйте мені.

- І як, були подібні випадки?

- Я зараз не пригадую якихось гучних випадків. Були дрібні, на рівні району. І наша реакція тут була жорсткою: ми просто виключали їх з організації, прощалися з тими людьми.

- Чи ви зараз вважаєте, що вибір вами Махніцького був неправильний? Все ж таки одразу після його відставки ваші шляхи розійшлись.

- Якщо "Свобода" може щось закидати Махніцькому, то це те, що після обрання Порошенка Президентом, той переманив Махніцького до себе (адже глава ГПУ була його квота). Тут до нього є багато питань. Що стосується його діяльності, то я не збираюся бути його адвокатом, але на той час він зробив те, що повинен був зробити. Було відкрито понад тисячу кримінальних проваджень проти Януковича і його оточення, які потім іншими Генпрокурорами були закриті. Той самий Добкін був заарештований, був заарештований керівник роти "Беркуту" Садовник, керівник "Нафтогазу" Бакулін…Але ж їх всіх потім відпускали! Того ж Добкіна відпустили, очевидно, через вказівку керівництва держави.

- Чому так вважаєте?

- Його тоді швиденько зареєстрували кандидатом у Президенти – аби його не могли арештувати. Я пам’ятаю величезний скандал, коли на якійсь нараді Махніцький виявив намір заарештувати Кернеса. То там були страшні крики, що цього не можна робити, і, мовляв, навіщо взагалі була дана санкція на арешт Добкіна; мовляв, ми можемо втратити через це Харківську область!

Отакі справи були: верещали, кричали, висловлювали свою незгоду…

Я до чого веду: питання "Свободи" до Махніцького полягають в тому, що він після того, як перестав бути виконуючим обов’язки, повинен був вернутися в партію. Але він пішов працювати до Порошенка.

- Схожа історія з паном Михальчишиним?

- Ні, з Михальчишиним – зовсім не та історія. Він одразу задекларував, що має бажання іти працювати в структуру СБУ. В мене про це навіть була розмова з Наливайченком.

- Про що саме?

- Про те, що Михальчишин (як на той час народний депутат) має таке бажання.

- Чи залишається він зараз членом партії?

- Ні; йдучи працювати в СБУ він залишив лави партії. Але з Михальчишиним далі є діалог, тобто історії Махніцького і Михальчишина не є однаковими за суттю.

- З Майдану "Свобода" делегувала до уряду трьох міністрів. Журналіст "Наших грошей" Юрій Ніколов цікавиться, скільки міністрів зі "Свободи" отримали кримінальні справи? І на якій стадії ці справи знаходяться зараз?

- По них немає жодної кримінальної справи, окрім справи щодо Швайки по тому злощасному мотоциклу. Вона вже тягнеться два роки. Як на мене, це виглядає смішно. Але, я так розумію, там є певні процесуальні моменти, і ту справу не дають можливості закрити.

А інших справ насправді так і не відкривалося. Хоча якщо подібні справи були б, то їх би відкрили. Насправді, "Свобода" попадала під такі інформаційні атаки від наших політичних опонентів. Коли той самий міністр внутрішніх справ Аваков заявляв: мовляв, у нього є певні питання щодо "свободівців" і в тому числі щодо відкриття можливих кримінальних проваджень…

Він це заявляє – а далі це показують всі ЗМІ, про це пишуть багато друкованих ресурсів. І, відповідно, формується думка про нібито корупціонерів-"свободівців". А потім проходить рік, два, три – і виявляється, що ніяких справ нема. Більше того, навіть не було можливості чи наміру відкрити ці справи. Тому що немає по чому свободівців звинуватити.

- Але якщо якась інформація по зловживаннях "свободівців" надійде – відреагуєте?

- Так ми ж реагуємо! Я вам хочу сказати, що з 2014 року у нас з партії з різних причин було виключено 1,5 тис. людей.

- А чи є у вас якась статистика з цього приводу? За що виключаєте найбільше?

- Переважно за невиконання певних доручень, втрату віри в нашу справу. За пасивність. Але, звичайно, був і певний відсоток людей, яких ми могли підозрювати у якщо не у вчиненні злочину, то у можливості вчинення подібних злочинів на різних посадах. До речі, "Свобода" надає юридичну і іншу допомогу, якщо до нас звертаються різні ініціативні групи, які зараз в різних місцях ініціюють відкликання депутатів. В тому числі і "свободівців". Ми – тільки за. Бо якщо ці люди йдуть всупереч партійній лінії і порушують партійну програму, ми за таких людей не тримаємося. Більш того, ми готові допомагати правоохоронним органам, щоб ці люди були покарані.

- Невже?

- Я вважаю, що в тому є сила партії. Так, звісно, що у нас плече товариша відіграє велику роль в організації. Ми будуємо "Свободу" як партію побратимів; ми "Свободу" часто називаємо однією сім’єю. Але коли в нас з’являється якась паршива вівця, яка своїми діями псує імідж організації або йде проти неї – ми її ніколи не будемо захищати. Особливо, якщо ця паршива вівця порушує українське законодавство.

"ВИ СОБІ НЕ УЯВЛЯЄТЕ, СКІЛЬКИ РАЗІВ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ МЕНІ ДОВОДИЛОСЯ МИРИТИ ЯЦЕНЮКА З КЛИЧКОМ! БО ТАМ ЖЕ БУЛИ ТАКІ РЕЧІ, ЩО ВОНИ БРЯЗКАЛИ ДВЕРЯМИ І РОЗХОДИЛИСЯ!"

- Читач Володимир Мотика запитує: "Чому Тягнибок пригальмував у фіналі Майдану? Чому не сказав зі сцени те, що сказав Парасюк, а замість цього кривився і свистів?"

- Ну, я ж свистів не тоді. А то був загальний свист несприйняття певної ситуації. Були похорони – і під час тих похорон рада Майдану прийняла рішення, що лідери мають вийти і розповісти про перемовини з американцями. І ми тоді вийшли на сцену якраз у той момент, коли на сцену винесли труну. І звичайно, що тоді була така реакція людей - абсолютно природня, до речі. І коли був той свист, то я сам не кривився, але, умовно кажучи, відсвиснув. Як на тебе свистять – так і ти можеш відсвиснути.

Ви ж повинні розуміти, що якщо б я поводив себе на Майдані так, як я хотів себе поводити, то, очевидно, що поведінка була б зовсім іншою.

- А якою була б ваша поведінка?

- Набагато радикальнішою, набагато рішучішою.

- Ну, от що б ви робили?

- Багато речей, які стосувалися вуличних акцій. Ви ж пам’ятаєте, що кожного разу, коли "Свобода" робила якісь рішучі дії, вони дуже жорстко критикувалися нашими партнерами і дипломатичними установами. Деякі представляли ці дії ледь не як підігрування Кремлю.

- Наприклад?

- Згадайте захоплення Київради. Мене ж там ледь не розіп’яли! Але ж виявилось, що якби не було захоплення Київради, то не було б багато чого.

Або той період, коли звалювали пам’ятник Леніну на Бесарабці. Та нас там розпинали на кожному кроці!

- Зараз можна сказати, що то був перший крок до декомунізації.

- Ну, це був дуже серйозний, суттєвий крок. Хоча, звісно, ще до того Ленін був повалений в Охтирці. Але після Леніна на Бесарабці фактично процес декомунізації пішов активно. Протягом року були звалені 1800 пам’ятників по всій Україні. Тобто все це було потрібно. Але ви собі не уявляєте, як зі мною говорили наші тодішні партнери по Майдану, які претензії до нас виставляли!

- Кричали на вас?

- В тому числі і кричали. Там буквально йшлося про те, що ми майже не "запороли" усю революцію.

А як зі мною говорили представники дипломатичного корпусу?! Все підводили до того, що ви, "Свобода", мовляв, робите такі кроки, які можуть призвести до розколу Майдану і розвалу революції. Вони наполягали, що Майдан має бути тільки мирним, інакше не буде підтримки заходу. А Свобода своїми радикальними діями, нібито, підігрує Януковичу і Москві! Отаке нам казали тоді. Але ж ви прекрасно розумієте, що якби "Свобода" тих кроків не робила, то і результати цієї революції були б зовсім інші.

Але ми як державники розуміли, що дуже багато речей повинні бути непопулярними, бо люди, які були на Майдані, - теж були різні. І часом хотіли різного. І наше вміння було в тому, щоб всіх якось збити до купи. Ви собі не уявляєте, скільки разів під час революції мені доводилося мирити Яценюка з Кличком! Бо там же були такі речі, що вони брязкали дверями і розходилися. Хоча був створений такий образ, ніби то "Свобода" розвалює єдність. А ми – навпаки, були найбільшим конструктивом і цементом. Ви ж звернули увагу, що коли були виступи, то спочатку виступав Кличко, потім Яценюк, а я був третій?

Олег Тягнибок: Як можна не сприймати російське – і при тому не сприймати Бандеру? 07

- Так, черговість виступів як правило була саме такою.

- А знаєте чому? Тому що я мусив говорити в контексті того, що сказали попередні оратори. От якщо б я виступав першим, я би, напевно, інші тези говорив. Тільки вони тоді були б в дуже незручній ситуації.

- Тобто це вийшло не спонтанно: мовляв, давай, ти будеш третій?

- Воно десь само по собі так вийшло. А вже з часом, чим більше ми один з одним працювали, тим більше закріплювався такий порядок. І я навіть сам розумів своє об’єднавче завдання. І коли було повалено Леніна на Бесарабці, то Кличко навіть говорив, що це провокація, і ми ніякого відношення до цього не маємо, а я мусив віджартовуватися. З мене тоді позитивні емоції просто виплескувалися.

- Чому?

- Тому що я собі одразу згадав мою маму, яка 8 років була на Сибірі. Згадав свою родину, яка була репресована. Для мене повалення комуністичного режиму і знищення комуністичних ідеалів – це ледь не сенс життя був! Я в той день був найщасливіший. Але я був вимушений себе стримувати. А крім того, кожного дня відбувалися зустрічі з дипломатичним корпусом. І на них постійно говорили, що у вас мирна акція протесту; що ви не повинні робити ніяких рішучих кроків. І, слухаючи це все, я вимушений був стримувати навіть наших, які часом хотіли себе більш активно проявити. От рада Майдану ухвалила якесь рішення – а ми мали показувати приклад, як треба виконувати те рішення. І дуже часто виходило так, що, виконуючи рішення ради Майдану, ми ставали менш радикальними, ніж деякі радикали, котрі робили те, що хотіли.

"НАШІ ПОЛІТИЧНІ ОПОНЕНТИ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПРИНИЗИТИ "СВОБОДУ", АБО ДЕЗОРІЄНТУВАТИ ВИБОРЦІВ, КАЖУТЬ, ЩО "СВОБОДА" - АГЕНТ КРЕМЛЯ "

- Дуже популярна тема, по якій вас критикують, - ідеологія і відношення до власності на землю. От, наприклад Олександр Кравченко цікавиться: "Коли так звана права партія перестане займатись виключно лівацькою риторикою? Коли ВОС хоча б спробує замість ліво-консервативної поведінки демонструвати право-ліберальну?"

А Олексій Тавлуй запитує: "В чому різниця між ними і комуністами в економічних питаннях? Бо таке враження, що "Свобода" лівіша за комуняк".

Нарешті, Сергій Олейник дивується: "Как правая партия может выступать против частной собственности? В частности, на землю?"

- Насправді, ці три питання прийшли від людей, які не знають суті "свободівської" ідеології; не читали Програму захисту українців – але, вочевидь, чули коментарі про свободу і нашу позицію від когось іншого. Знаєте, як кажуть: - "Ти першоджерело читав?". – "Ні, я читав критику".

Ваші читачі говорять про право-лібералів? То ми ніколи не були і не будемо право-лібералами. У нас більшість Верховної Ради – це право-ліберали. І вам що, мало тих право-лібералів? Насправді ми є українські націоналісти. І суть нашої ідеології не виникла просто так. Наша ідеологія – це продовження бандерівської ідеології. В тому числі, і в земельному питанні. І звісно, що наші політичні опоненти для того, щоб принизити "Свободу", або дезорієнтувати виборців, кажуть, що "Свобода" - агент Кремля. Або що "Свобода" працює на Януковича. От і тут читач пише: "О, "Свобода" - це ж комуністи!"

- А насправді?

- А насправді в нас – зовсім різна ідеологія. Ну, давайте по поличках розберемо. От, перше: ці люди говорять, що ми проти права приватної власності. Це не так, ми – за право приватної власності. І в тому числі - на землю. Ми є проти того, щоб земля сільсько-господарського призначення ставала товаром! Але ми не проти того, щоб, наприклад, земля під об’єктами нерухомості, присадибні земельні ділянки – залишалися в приватній власності українського селянина. І ми не проти того, щоб 68% сільськогосподарських земель, які зараз є розпайованими, – це так само є приватна власність! І ми нічого з цим не зробимо. Ми не хочемо забирати в людей паї; ми лише говоримо, що якщо людина хоче продати цей пай, мають бути певні обмеження.

- Нагадайте, які саме?

- Цей пай людина не може продати іноземцю чи особі без громадянства – а лише державі в особі державного земельного банку, який повинен бути створений.

Крім того, має бути закон про реальну вартість української землі. І вона має відповідати європейським цінам. Тобто, якщо в Німеччині чи Франції кусок землі коштує 10 тис. євро, то у нас в Україні він не може коштувати 5 тис. гривень. А насправді, якщо піти тим шляхом, яким хочуть вести наші можновладці, нас чекає скупівля паїв за безцінь.

Тобто ми є за приватну власність, а комуністи – проти. І це є абсолютно очевидним. Ми за економічний націоналізм – вони за всесвітній колгосп.

Далі, ми виступаємо за національні питання, а комуністи – за інтернаціональні. І в багатьох інших моментах, де ви не копнете – наша ідеологія є діаметрально протилежною від комуністичною.

Олег Тягнибок: Як можна не сприймати російське – і при тому не сприймати Бандеру? 08

- Який документ ви б порадили почитати людині, яка має суттєві сумніви у ідеології "Свободи"?

- Є програма партії, яка називається Програма захисту українців. Це раз. Проект національної Конституції від ВО "Свобода" - це є два.

"КОЛИ З’ЯВИЛАСЬ ЗАЯВА МАРІН ЛЕ ПЕН ПРО НІБИТО ПІДТРИМКУ ПОЗИЦІЇ МОСКВИ, Я МОМЕНТАЛЬНО НАПИСАВ ЇМ ЛИСТА. ЗАМІСТЬ ВІДПОВІДІ БУЛА ЩЕ БІЛЬШ АГРЕСИВНА ЗАЯВА НА ПІДТРИМКУ РОСІЇ. ПІСЛЯ ЦЬОГО МИ РОЗІРВАЛИ НАШІ СТОСУНКИ З НИМИ"

- З огляду на події останнього року дуже пікантним видається ваше фото з лідером Національного фронту Франції Марін ле Пен. З одного боку, я розумію, що це фото було зроблено ще кілька років тому. З іншого боку, співпраця Кремля з ультраправими у Європі не є ні для кого секретом. У Франції це триває ще з часів Жан-Марі ле Пена, батька Марі. Не кажіть мені, що ви не розуміли цього, коли робили те фото. А тепер, дивлячись на це фото, багато хто каже: "Так вони з Ле Пен отримують гроші з однієї московської каси".

Олег Тягнибок: Як можна не сприймати російське – і при тому не сприймати Бандеру? 09

- Насправді, у нас була дуже тісна співпраця з Національним фронтом Франції, і десь 20 років тому ми з Жан-Марі ле Пеном навіть підписували відповідний документ. Він приїжджав сюди в Україну, на наше запрошення був у Києві, у Львові, брав участь у нашому з’їзді. І я заперечую те, що на той час були якісь ознаки його співпраці з Росією.

Пізніше, коли Марін ле Пен очолила партію, у нас відбулася одна зустріч. Власне, ця фотографія була зроблена одразу після того, як вона стала керівником партії. На той час "Свобода" єдиною з пострадянських політичних партій була спостерігачем у такій організації як "Євронат". Це була організація, яка об’єднувала європейських націоналістів. Ми не могли бути дійсним членом, тому що такий статус могла мати лише партія з країни, яка входить в Євросоюз.

Відверто скажу, що в нас з Марін ле Пен з самого початку не було таких теплих стосунків, як з її батьком. Більше того, там навіть був певний скандал, коли вона виключила його з партії. Ми не хотіли в цей скандал втручатися. Але вплив команди Жан-Марі ле Пена, у тому числі Бруно Голніша (саме з ним ми тоді більше контактували, і саме у нього Марін ле Пен виграла внутрішньо партійні вибори; саме він і був головою оцього "Євронат") тоді зменшувався. В принципі, після того, як Марін ле Пен стала головою партії, у нас навіть не було ніяких спільних заходів і заяв. Коли ж відбулася анексія Криму і з’явилась перша заява Марін ле Пен про нібито підтримку позиції Москви, я моментально написав їм листа з поясненнями.

- Про що був той лист?

- Я запевнював пані Ле Пен, що, мовляв, ви помиляєтеся. І ми детально розписали там, що це агресія Путіна проти України, і т.п.

- Відповідь на вашого листа отримали?

- Не отримали. Замість відповіді була ще більш агресивна заява на підтримку Росії. І після цього ми заявили, що ми розриваємо наші стосунки з ними і виходимо з "Євронат".

- Знову питання від читача. Олег Філіпась запитує: "Зараз вже не секрет, що панівна еліта, в тому числі політична, насичена феесбешниками. По Кременчуку 2012-13рр знаю, ВО "Свобода" - не виняток. Скільки викрито агентів та сексотів в партії? Прізвища, будь ласка"

- Ну, це, напевно, справа правоохоронних органів і Служби безпеки України – викривати сексотів ФСБ і їх заарештовувати. В нас таких прикладів немає. Ну, що ця людина по Кременчуку знає, дайте тоді прізвища, будь ласка, хто мається на увазі?

- Давайте поговоримо про перейменування вулиць у Києві на честь Бандери і Шухевича. Процитую вчорашній ефір Дмитра Гордона на каналі Skrypin.UA: "Я стверджую, що це перейменування було політичне, напередодні візиту Петра Порошенка до Польщі. Це питання було проголосоване іншими фракціями, тому що "Свобода" не голосувала за земельні питання, які були в інших фракціях. І сказала: якщо ви не погодитеся на перейменування, ми не будемо голосувати за ваші земельні питання.

- Зразу хочу сказати, що Гордон – це є одіозний політик, і його слова як експерта трактувати зовсім не коректно. Крім того, з того, що я знаю, саме "свободівці" з ним серйозно поговорили після чого він таки вирішив скласти повноваження депутата Київської міської ради. Як людина, яка відверто вела антиукраїнську політику.

- З Гордоном поговорили? Я про таке не чув. "Поговорили" у фізичному сенсі?!

- Не в фізичному, не в фізичному…Пояснили йому, що він займає антиукраїнську позицію в Київраді.

І, знаєте, смішно говорити про те, що "Свобода" щось зробила перед візитом Порошенка чи будь-кого іншого. Наша партія існує вже 26 років. І 26 років тому назад ми сказали, що хочемо бачити в Києві вулиці Бандери і Шухевича. І зараз звинувачувати нас у якихось провокаціях перед візитом Порошенка в Польщу – ну це просто смішно! Ми – ідеологічна партія; за це за нас люди голосували. За те, що ми – антикомуністи, ми – за Бандеру, за Шухевича. Чи ми були якимись іншими, а тепер як сніг з неба впали?!

Про якісь голосування по земельним питанням – це теж є дуже смішно. Тому що "Свобода" не голосує ні по яких земельних питаннях, це по-перше. А по-друге, нас всього-навсього 14 депутатів. І партія влади – БПП – має там більшість. І всі свої земельні питання вони вирішують без "Свободи"! Вони мають навіть дві третини голосів. Отже, як бачите, це маніпуляція Гордона. От він персонально дуже ображений на "Свободу". Він ідеологічно "Свободу" ненавидить. Ми для нього є ідейними противниками. Гордон – це ж совєцький чєловєк, і він не цурається цього! Більш того – пишається своїм колишнім радянським минулим!

- Можливо, разом з тим, наскільки мені відомо, русскій мір він категорично не сприймає.

- Він може не сприймати російське – але він сприймає комуністичне. Але з іншого боку, як можна не сприймати російське – і при тому не сприймати Бандеру?



Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"

Фото: Наталя Шаромова, "Цензор.НЕТ"
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
Сторінка 2 з 2
<<<1 2
Сторінка 2 з 2
<<<1 2
 
 
 
 
 
 вгору