EN|RU|UK
 Політика України
  3852  13

 ВАДИМ ДЕНИСЕНКО: "БУДЕ БАГАТО ВИСТУПІВ ПРО ТЕ, ЯК ПОМИРАЄ СІЛЬСЬКА МЕДИЦИНА, ВІД ЛЮДЕЙ, ЯКІ ХОДЯТЬ У BRIONI"

У Верховній Раді з’явився представник уряду. Ним став народний депутат із БПП Вадим Денисенко. "Цензор.НЕТ" розпитав його про задачі, які перед ним поставив прем’єр, про реформи та їхні перспективи.

Цього тижня Верховна Рада ожила – після канікул депутати повернулися до роботи в сесійному режимі. Для узгодження порядку денного лідери фракцій та керівники комітетів зібралися у понеділок на Погоджувальну раду. Серед присутніх – народний депутат із "Блоку Петра Порошенка" Вадим Денисенко. Він тут вперше в новому статусі – представника уряду у Верховній Раді. Ця посада роками була вакантною. Зрештою прем’єр Володимир Гройсман вирішив налагодити спілкування із нардепами через "свою людину". Як вона відбуватиметься – Денисенко розказав в інтерв’ ю "Цензор.НЕТ".

"НЕ ДУМАЮ, ЩО ПО ПЕНСІЙНІЙ РЕФОРМІ БУДЕ ГЛОБАЛЬНЕ ПРОТИСТОЯННЯ"

Вадим Денисенко: Буде багато виступів про те, як помирає сільська медицина, від людей, які ходять у Brioni 01

- Прем’єр Володимир Гройсман розказав, що він особисто запропонував вам посаду представника уряду у Верховній Раді. Розкажіть деталі, як це було.

- На зустрічі Володимир Борисович сказав, що є бажання відновити цю посаду. Спитав, чи було б мені цікаво. Ми поговорили про задачі, які він бачить. Я поспілкувався із міністрами. Після того прийняв рішення погодитися.

Думаю, відновлення цієї посади є правильним. Тому що ми – парламентсько-президентська республіка. Уряд повинен весь час мати комунікацію із Верховною Радою. Я не можу сказати, що до цього призначення її не було. Це не так. Комунікація була хорошою. Саме тому протягом року ухвалювалися урядові законопроекти (починаючи від бюджету, в який ніхто не вірив, закінчуючи першими читаннями песійної та медичної реформ). Але виклики зростають – перед нами зараз чотири ключові реформи. Для їхнього проходження у парламенті потрібно покращувати комунікацію уряду із депутатами. Тому, в принципі, й було ухвалено таке рішення.

- Які саме задачі поставив перед вами Гройсман?

- Комунікаційні. З одного боку, це пояснення депутатам, чому ті чи інші речі є важливими. З іншого – розвінчування міфів, якими обростає будь-який законопроект. Весь час потрібно це "відбивати". Бо інколи найкращі закони можуть бути зіпсовані тільки через красиву влучну фразу якогось одного політика.

- У процесі комунікації вам доведеться обговорювати і кадрові питання. Міністр інформполітики Юрій Стець та міністр АПК Тарас Кутовий написали заяви про відставку. Уляна Супрун понад рік виконує обов’язки міністра. Це питання ви із Гройсманом обговорювали? Коли воно буде вирішуватися?

- Станом на зараз ні Юрій Стець, ні Тарас Кутовий ще не звільнені. Тому говорити про нові призначення ще зарано. Це можна буде зробити після того, як Верховна Рада прийме щодо них рішення. Наскільки я розумію, досі навіть комітет не розглядав їхні заяви.

Якщо ми говоримо про Міністерство охорони здоров’я, так, ми розуміємо, що у в.о. міністра існують певні складнощі у спілкуванні із частиною профільного комітету. Медична реформа, по суті, буде вотумом довіри для Уляни Супрун.

- Медична реформа є однією із головних, бо йдеться про життя людей, а у нас керівник структури, яка за неї відповідає, у статусі виконуючого обов’язки. Де ж тут відповідальність?

- Ми півроку жили із в.о. Президента під час найвизначальніших моментів у державі. Я вважаю, що ми нормально пройшли ті події. А Юхим Звягільський виконував обов’язки прем’єр-міністра 11 місяців. В принципі, це теж був не найгірший період в історії України. Тому в.о. чи ні – насправді, в даному випадку, це умовності, які більше стосуються бюрократичної машини, а не ідеології. Тобто якщо ми говоримо про ідеологічну наповненість медичної реформи, то Уляна Супрун тут є однією з головних. Вдасться пройти через парламент чи ні – це інше питання. Але я б не прив’язувався до приставки в.о.

- На Погоджувальній раді спікер Андрій Парубій повідомив, що до законопроектів по реформах – 10 тисяч поправок. Як впоратися із таким масивом?

- Левова частка (п’ять з половиною тисяч) – це поправки до судової реформи. Як будемо справлятися? Андрій Володимирович абсолютно правильно сказав, що потрібно проходити постатейно, щоб ніхто не мав ніяких претензій. По судовій реформі ми порахували, що будемо голосувати десь протягом трьох днів.

По пенсійній реформі – 2100 поправок. Це десь два дні. Отак і будемо працювати. Але я відчуваю, що всі ті, хто кричав: "Верховна Рада все голосує із порушенням регламенту", зараз, коли ми підемо за повною процедурою, будуть розказувати: "Неправильно виділяти три дні лише на судову реформу". Але ми будемо дотримуватися регламенту.

- Але ви прекрасно знаєте, яка дисципліна серед народних депутатів – то не ходять на засідання, то сидять в буфеті, то стоять в залі, але не голосують. Як з цим боротися?

- Із цим неможливо боротися. Існує політична відповідальність. У нас є депутати, які кілька скликань обираються на одному мажоритарному окрузі і рідко бувають у Раді. Якщо політична відповідальність не наступає, то це, з одного боку, відповідальність цих політиків, з іншого – тих, хто за них голосує. Це треба розуміти.

Особисто я вважаю, що неможливо покращити дисципліну без змін до регламенту. Була запропонована ізраїльська модель - коли питання голосуються більшістю присутніх у залі. Як тільки буде прийнято таке рішення, я вам гарантую, що дисципліна покращиться. Тому що кожен депутат буде розуміти: його голос є дуже важливим. Бо не просто закон не пройде, а може бути прийнятим, але без його участі і в протилежному варіанті від того, що цей політик хотів.

- Із політичною відповідальністю, про яку ви говорите, у нас усі 26 років незалежності є проблеми.

- Найближчим часом вона теж не запрацює. Але ізраїльська модель нам допоможе покращити дисципліну в парламенті.

- Судячи із голосувань у першому читанні за пенсійну та медичну реформу, тут між парламентом та урядом буде непроста "битва". Як її пройти із найменшими втратами та найкращим результатом?

- Ми проголосуємо пенсійну реформу. Я не думаю, що буде глобальне протистояння. Тому що на кону – підняття пенсій для 9 мільйонів громадян. На кожного депутата припадає приблизно 30 тисяч пенсіонерів. Я колегам кажу: "Перед тим, як голосувати, уявіть, що вони дивляться вам в очі". Це майже мажоритарний округ! Тому я вважаю, що пенсійна реформа буде проголосована. Чи буде навколо цього процесу багато складних дискусій? Безумовно! Але це політика. На жаль, вона у нас дуже часто знаходиться на межі фолу. Однак в результаті ми будемо мати на табло 226 голосів.

Під час розгляду медичної реформи ми матимемо багато категоричних виступів та розповідей про те, як помирає сільська медицина, від людей, які ходять у Brioni. Будуть розказувати, як тяжко живеться простій людині, бо їй немає, де лікуватися. А всі ці політики, в переважній більшості, не проходять лікування у державних закладах. Однак навіть якщо й бувають там, то прекрасно знають, скільки коштує укол чи крапельниця.

Ми всі прекрасно розуміємо: якщо не будемо нічого робити, і пенсійна, і медична системи через кілька років просто рухнуть. Тому що весь запас, який ми теоритично мали від Радянського Союзу, вичерпали. Тепер ми повинні або будувати щось нове, або сказати, що ми закриваємо Пенсійний фонд та державні медичні заклади. Наша єдина можливість цього уникнути – провести зараз реформи.

- А судова реформа пройде?

- Як я сказав, вона триватиме довго. Але сподіваюся, що також буде проголосована. Тобто я оптимістично дивлюся на ухвалення усіх чотирьох реформ – освітньої, судової, пенсійної та медичної.

Вадим Денисенко: Буде багато виступів про те, як помирає сільська медицина, від людей, які ходять у Brioni 02

"У СЕРЕДНЬОСТРОКОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ НЕ БАЧУ ЖОДНОЇ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОГО ПЕРЕФОРМАТУВАННЯ КОАЛІЦІЇ"

- А що буде із коаліцією? Як голосувати за реформи, коли вона налічує лише 219 депутатів?

- На табло буде більше ніж 226 голосів. Це найважливіше. Парламент працює.

- Парламент працює, бо коаліція ухвалює рішення за рахунок груп "Воля народу", "Відродження" чи інших фракцій, як то Опозиційний блок...

- (Перебиває. – О.М.) А ще за рахунок "Свободи", УКРОПу та інших. Але я не відповідаю за коаліцію...

- Ви є членом коаліції.

- Так. Можу вам сказати: Якщо на табло більше ніж 226 голосів, значить, це нормальний закон, який було необхідно прийняти.

- Чи не було б чесніше зізнатися, в тому, що коаліції немає?

- Це питання не до мене. Я не готовий його коментувати.

- А на фракції ви це питання обговорюєте? Чи на зустрічах із Президентом?

- Фракція досить давно спілкувалася із Президентом. Але можу вам сказати, що влітку коаліція була. Скільки вона налічує голосів станом на сьогодні, 4 вересня, я не знаю.

- За вашими відчуттями, чи можливе переформатування коаліції?

- Ні. У середньостроковій перспективі я не бачу жодної можливості для фундаментального переформатування коаліції.

- Просто багато говорили про можливе приєднання Радикальної партії.

- Я про це чую з того моменту, як Олег Ляшко вийшов із коаліції (всміхається. – О.М.). Так само, як із першого дня призначення будь-якого уряду, його "звільняють". Останнім часом Радикальна партія разів п’ять "входила" до більшості, згідно із чутками, які ширяться кулуарами. Можуть продовжувати це обговорювати. Але можу всіх заспокоїти: Ляшко в коаліцію найближчим часом входити не збирається.

- Ви згадали про розмови щодо відставку уряду. Він мав прозвітувати на річницю свого призначення...

- Він прозвітував.

- Це була година запитань до уряду.

- Ні-ні. Згідно із українським законодавством, Кабінет Міністрів повинен подати письмовий звіт про свою діяльність. Він є у Верховній Раді, а також знаходиться у відкритому доступі, в тому числі, на сайті уряду. Тому кожен, хто хотів його побачити, це могли зробити. Щодо усного звіту перед депутатами, то це питання до них – чи хочуть вони заслухати урядовців. От на Погоджувальній раді я не почув від жодного опозиційного політика, які розказували сьогодні про все, що завгодно (включно із тим, що у нас деморалізована армія, що є неправдою), про необхідність заслухати звіт Кабінету Міністрів. Де-факто і де-юре звіт відбувся.

- А що із обранням Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, нового складу ЦВК?

- Я б дуже хотів, щоб на цій сесії ми проголосували більшість цих питань.

- Голоси є?

- Якщо цим займатися, то голоси можна знайти. Я не хочу бути занадто оптимістичним (посміхається. – О.М.), але станом на зараз у нас є всі можливості для того, щоб проголосувати за омбудсмена, рахункову палату, ЦВК і членів Конституційного Суду. Скажімо так: на 80 відсотків я впевнений, що це буде зроблено на цій сесії.

- Кажуть, що восени до парламенту буде подано близько 40 подань на зняття недоторканності з депутатів.

- Було сказано, що існують провадження. Але від справи до подання можуть пройти роки. Тому, думаю, 40 прізвищ – це перебільшення.

- Однак подання все одно будуть, що підтвердив і Генпрокурор. Це не збурить ситуацію в парламенті?

- Тут є чимало невідових. Хто будуть ці люди? Наскільки буде серйозною доказова база? Це подання, які будуть сприймати як такі, що здатні "розсипатися" в суді? Ось на такі речі потрібно буде зважати. Але не думаю, що взагалі це питання глобально вплине на роботу Верховної Ради у середньостроковій перспективі.

- Багато обговорювали те, яким стане цей політичний сезон. Більшість політиків та експертів зійшлися на думці, що він буде гарячим, непростим і навіть непередбачуваним. Ви як вважаєте?

- Якщо не буде форс-мажорних обставин, він буде відносно спокійним та без якихось катаклізмів. Станом на зараз говорити про те, що хтось може "розгойдати" вулицю на проведення великих мітингів, я б не брався. Бо які головні питання? Пенсійну реформу ми приймемо. Вона позитивна. Субсидіарна система зберігається. Уряд неодноразово заявляв аби ціни на газ не будуть підніматися. Уже запущена програма "Доступні ліки". Скоро вона повною мірою запрацює і для сіл. То які є критичні моменти? Повернення Саакашвілі в Україну?! (посміхається. – О.М.). Не думаю, що це тема, яка змусить мільйони українців піти на Майдан і сказати, що все пропало.

- До речі, про Саакашвілі. Дивіться, яка ситуація: поки він знаходився у президентській команді, був хорошим, а після звільнення та початку власної політичної кампанії його починають "топити". Якось схоже на репресії.

- Це точно не репресії. Я хочу сказати, що Саакашвілі на посаді голови Одеської ОДА нічого не зробив. Це був абсолютно втрачений період для області. Більше того, добре пам’ятаю, як його звільнення збіглося із початком субсидіарної кампанії. Виявилося, що найгірша ситуація по субсидіях була в Одеській області. Тому що в силу популістичних рішень по скороченню кадрів, там були цілі райони, які мали по одному соціальному працівнику, що повинен був оформлювати субсидії 30-40 тисячам громадян. Тільки завдяки тому, що туди виїхала ціла делегація від Мінсоцполітики на чолі із міністром, вдалося запобігти великому соціальному вибуху. Особливо на Півдні області. Там реально ситуація була патова і катастрофічна. Про дорогу "Одеса-Рені" взагалі окрема історія. Тільки зараз завдяки тому, що уряд взяв її під особливий контроль, будівництво реально зрушилося із "мертвої точки".

Я вам скажу, що завжди виступав категорично проти будь-яких іноземців на політичних посадах – міністрів, губернаторів. Вважаю, що Україна має достатньо людей, які можуть бути адекватними керівниками на таких посадах.

 Вадим Денисенко: Буде багато виступів про те, як помирає сільська медицина, від людей, які ходять у Brioni 03

- Не вийшло у Саакашвілі із губернаторством...

- (Перебиває. – О.М.) Не вийшло, бо він нічого не зробив. Назвіть хоч один прорив, який був зроблений Саакашвілі.

- Було багато розмов про Одеську митницю.

- Справді, хіба що розмов було багато. Взагалі це була спроба створити грузинську модель митниці, де працювала певна кількість так званих "золотих компаній", які не перевірялися і повністю були "білими", але мали за це сплачувати кошти в певний фонд. Після того, як пішла Марушевська, доходи від Одеської митниці на рівному місці значно виросли. Очевидно, не все було там так добре за часів Саакашвілі, якщо за короткі строки можна було так покращити ситуацію.

- У вашій фракції є люди, які підтримують Саакашвілі. Ви обговорювали із ними цю тему? Які у вас взагалі стосунки?

- Ви маєте на увазі трьох людей? Звичайно, є такі, хто підтримують Саакашвілі. Це їхнє особисте право. Але якби я був серед них, то обов’язково би приїхав зустрічати його на кордон. Якщо людина декларує, що жити не може без Саакашвілі, але не їде його зустріти в силу своїх сімейних обставин, це, мабуть, про щось говорить.

- А навіщо взагалі його зустрічати?

- Бо самі ж це і задекларували.

- Весілля важливіше.

- Знаєте, можна було весілля і там відсвяткувати. Якби я знав, що у мого друга така історія, зробив би все можливе, щоб поєднати ці два процеси.

"ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ДЕОКУПАЦІЮ ДОНБАСУ БУДУТЬ РОЗГЛЯДАТИ "ПІД ЛУПОЮ"

- Уже завершена підготовка законопроекту про деокупацію Донбасу. Президент має внести його до парламенту після консультацій із нашими партнерами. Якось дивно: ми розробляємо документ, за яким нам жити, а "одобрямс" чекаємо від Америки та Європи.

- Це не "одобрямс". Знаєте, ми можемо говорити, що є дуже крутими, сильними та великими. Але ж прекрасно розуміємо, що вирішення конфлікту на Донбасі неможливе без співпраці із нашими партнерами. Тут не потрібно брехати самому собі. Можна, звичайно, впасти у глибинний популізм та кричати: "Ми самі все вирішимо!" Але станом на сьогодні це майже нереально.

Тому, коли ми створюємо певний закон, який має на меті, в тому числі, й подальші юридичні кроки України на міжнародній арені, і він теоретично передбачає введення миротворчої місії та інші речі, які неможливі без узгодження з нашими партнерами, чи буде розумно стати в позу й сказати, що самі все зробимо? Чи краще провести нормальні консультації? Ніхто ж не говорить, що нам розказують, що робити, та ставлять ультиматуми. Ні. Йдуть переговори. Потрібно вийти на точку, яка дозволить нам безволісно вирішити усі питання в майбутньому. Бо нам треба думати на кілька кроків уперед.

Ні у кого ж не виникало питань, коли ми, наприклад, приймали закони про Антикорупційне бюро і вели з цього приводу переговори з американцями та європейцями. Всі сприймали це, як нормальний і правильний процес. А тут, коли ми говоримо, з моєї точки зору, про глобальніші речі (бо це важливіше за питання корупції), то повинні вести перемовини із нашими партнерами. Знаєте, якби мали менше "зрадофілії", все було б набагато краще.

Вадим Денисенко: Буде багато виступів про те, як помирає сільська медицина, від людей, які ходять у Brioni 04

- Зараз без цього ніяк.

- (Киває. – О.М.) Я розумію, що це особливості нашого політикуму на даному етапі: будь-що – це одразу зрада. На жаль, це продовження популізму, який завжди призводить або до агресії, або до "зрадофілії", куди пішла величезна маса наших нібито лідерів думки. Це проблема.

- Ви бачили законопроект про деокупацію Донбасу?

- Я бачив частину цього законопроекту. Знаєте, я вважаю, що комунікація по цьому документу відбувається абсолютно правильно - проговорюються головні ідеї. Якщо суспільство в цілому буде погоджуватися на основні ідеологічні пункти, далі закон написати набагато легше та простіше. Очевидно, потім будуть закладатися деталі. Але цей документ маса людей будуть розглядати "під лупою". Цей законопроект побачимо одразу, як він буде внесений до Верховної Ради. Я впевнений, що як мінімум п’ять фракцій посадять десь по десять юристів, які будуть детально його вивчати. Тому дуже важливо, зараз проговорити засадничі моменти. Їх ніхто критикувати не може, бо загалом усе правильно. Єдина протилежна точка зору – це позиція "Самопомочі", яка вважає, що від окупованих територій потрібно відмовитися і поставити між нами і ними жорсткий контроль. Але йдеться про думку лише однієї фракції. Всі решта, судячи із риторики, в цілому сприймають ту логіку, яка закладена законопроектом в редакції Адміністрації Президента та РНБО.

- Засадничі ідеї – це добре. Але, як відомо, "диявол криється в деталях".

- Немає там "диявола".

- Добре, повірю. Ваш колега Рефат Чубаров вважає, що деокупація Донбасу і Криму повинні відбуватися паралельно. Чому ж ми зараз півострів трохи "залишаємо за дужками"?

- По Криму ми прийняли всі законодавчі акти, які тільки були можливі, одразу після анексії. Там ситуація набагато однозначніша...

Вадим Денисенко: Буде багато виступів про те, як помирає сільська медицина, від людей, які ходять у Brioni 05

- І складніша.

- З військової точки зору, так. Ви не забувайте, що там зараз знаходяться, окрім Чорноморського флоту, 20 тисяч військових (не говорячи вже про техніку). Я не впевнений, чи є в Європі більше, аніж дві армії, які мають можливості взагалі воювати лише із кримським угрупованням.

Насправді, Україна паралельно працює по Криму і по Донбасу. Якщо ми говоримо про парламент, то він зараз має прийняти певні законодавчі речі, які вирішать питання окупованих територій на Сході країни. Бо по Криму, як я сказав, головні речі уже визначили.

- На скільки часу може затягнутися процес деокупації?

- Це питання, як мінімум, років. В середньостроковій перспективі (три роки) про Крим навіть неможливо говорити. Про Донбас – хіба теоретично.


Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"

Фото: Наталя Шаромова, "Цензор.НЕТ"
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору