EN|RU|UK
 Суспільство
  12618  22

 ДІЛОК ІЗ ВУЛИЦІ БАНКОВОЇ

У Києві стартував процес над Миколою Ільніцьким, який начебто вимагав 30 тисяч доларів у судді, прикидаючись співробітником Адміністрації Президента. Але це не перший випадок у його кар’єрі. Раніше він уже був судимий за те, що як "президентський чиновник" назбирав у довірливих громадян понад мільйон доларів.


Ділок із вулиці Банкової 01

Скромний чоловік 50 років з паличкою, який чекає засідання у Подільському суді Києва, не схожий на того спритника, чиї дії описуються у судових хроніках…

"Шпіон", - неголосно промовив він, побачивши, що на засідання прийшов вільний слухач.

Говорити з журналістом чоловік не захотів. Його адвокати пояснили, що всі показання він дасть у судовому процесі. Щоправда, судячи з розкладу суду, станеться це не раніше грудня.

Відкриваючи підготовче засідання, суддя Василь Бородій встановлює особу обвинуваченого.

Суддя: Працюєте?

Ільніцький: Інвалід 2 групи.

Суддя: Тобто Ви і не працюєте, і є інвалідом 2 групи. У Вас інвалідність там безстрокова?

Ільніцький: На 2 роки.

Цю інвалідність чоловік оформив собі після того, як на нього завели справу. На фото в момент затримання Ільніцький ще без палички.

Суддя пропонує йому спілкуватись сидячи, але обвинувачений кожного разу підводиться, запевняючи, що йому неважко.

Раніше Ільніцький перебував під домашнім арештом, який йому через часті відкладання судових засідань не встигли продовжити.

Обвинувальний акт у цій справі кілька місяців блукав судами, аж поки 18 жовтня Подільський суд таки прийняв його і призначив до розгляду наступного тижня. А далі 5 томів справи і близько 20 свідків.

Ільніцькому висунуто обвинувачення в шахрайстві в особливо великих розмірах і підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі (ч.4 ст.190, ч.2 ст.15,ч.4 ст.27, ч.4 369 ККУ).

Потерпілим по справі є суддя Голосіївського суду Олександр Білик. Саме в нього, згідно з обвинуваченням, вимагали гроші. 18 жовтня Білик у суд не прийшов, попросивши провести підготовче засідання без його участі, оскільки він на лікарняному.

Поки суд не приступив до розгляду, зробимо екскурс у минуле. Кілька років тому Ільніцький вже був засуджений за дуже схожу справу.

ВІД МОЛОКОЗАВОДУ ДО АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА

У кінці 90-х Микола Володимирович керував у Василькові молочним заводом. У 1998 його судили за розтрату, зловживання службовим становищем і підроблення. Подробиці цієї справи невідомі. Знаємо тільки, що початково йшлося про 10 років тюрми. Але в 2001 році, коли на зміну радянському з’явився Кримінальний кодекс України, покарання пом’якшили до 7 років, а за пару місяців чоловіка взагалі умовно-достроково відпустили.

За матеріалами судової справи, у новому амплуа Ільніцький почав працювати з 2005. Він начебто представлявся директором адміністративно-господарського департаменту та транспорту Адміністрації Президента України. Навіть роздавав знайомим відповідні візитки.

Пізніше з’ясується, що такої посади в АП ніколи не існувало.

Але влітку 2005 року усе працювало, як треба… Згідно з вироком, як співробітник президентської адміністрації він почав брати у людей гроші. Спочатку щоб допомогти їм купити автомобілі, конфісковані державною виконавчою службою. Йшлося про суми 10 тис., 22 тис., 70 тис. доларів.

Але це ще були квіточки… 450 тис. доларів у серпні 2005 він отримав від жінки, яка просила влаштувати її чоловіка заступником глави НАК "Нафтогаз України".

Далі наведемо приклади інших таких "угод" у 2007-2010 рр.

· 45 тис. доларів за посаду директора департаменту автомобільного транспорту Адміністрації Президента

· 60 тис. доларів за приватизацію 1,5 га землі в смт Ворзель Київської області.

· 35 тис. доларів за придбання авто "Lexus 474"

· 35 тис. доларів узято в борг для вирішення особистих питань під час роботи в Адміністрації Президента

· 100 тис. доларів за погодження довгострокової оренди на 49 років приміщення в Києві по вул. Лютеранській, 21

· 120 тис. доларів за оформлення у власність цокольного поверху будинку в Києві

· 35 тис. доларів за прискорення отримання 4-кімнатної квартири в м. Києві

· 300 тис. доларів за виділення 6 ділянок по 0,12 га біля села Віта Поштова

· 75 тис. доларів за придбання "Мерседес бенц 220" з автопарку Адміністрації Президента

· 35 тис доларів за отримання 2-кімнатної квартири в Києві

Як випливає з вироку суду, ані автомобілів, ані землі, ані посад ці люди так і не отримали, як і не побачили більше своїх грошей.

У загальному підсумку Ільніцькому інкримінували шахрайство в особливо великих розмірах і заволодіння понад 1,4 млн доларів і 2,5 млн грн. Гроші немалі, навіть попри те, що курс долара в ті роки був куди нижчий. Водночас, як би себе не поводив цей чоловік, а вчинки потерпілих також викликають не менше здивування.

18 червня 2010 Ільніцького затримали, вилучивши в нього з кишені також пакетик кокаїну… За версією самого засудженого, наркотики йому підкинули.

У суді Ільніцький стверджував, що його обмовили. Зокрема, потерпіла, в якої він начебто взяв 450 тис. доларів за посаду заступника глави "Нафтогазу", змовилась із правоохоронними органами і організувала його затримання, після чого стала вимагати повернення грошей, яких він у неї не брав, і вимагала переписати на неї належне йому майно.

Ільніцький свою вину не визнав, казав, що не мав наміру обманювати людей. Він заявив, що знайомий із деким із потерпілих, що допомагав їм із придбанням автівок і квартир. Деякі гроші, за його словами, він позичив і не встиг повернути. При цьому запевняв, що за співробітника Адміністрації Президента себе не видавав.

У квітні 2013 суд виніс вердикт: 9 років в’язниці з конфіскацією майна. Суд визнав вимоги потерпілих до Ільніцького в гривневому еквіваленті на суму понад 14 млн грн.

Зауважимо, що з конфіскацією і відшкодуванням грошей виникла проблема. Ще у 2008 році екс-дружина засудженого придбала під Києвом будинок на 540 кв.м. За версією слідства, спонсорувати купівлю нерухомості міг саме Ільніцький

За фактом легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на нього завели ще одну карну справу, рішення в якій немає досі. Домоволодіння колишньої жінки "чиновника" заарештовано.

СВОБОДА І ПОВЕРНЕННЯ НА БАНКОВУ

Уже один раз на початку 2000-х перехід до нової редакції Кримінального кодексу дозволив Ільніцькому відбутися 3 роками замість 10.

І ось у 2015 було ухвалено зміни до Кримінального кодексу – так званий "закон Савченко". Тепер день попереднього ув’язнення зараховувався як два дні позбавлення волі. Ільніцький згадав про свої часи у СІЗО і оперативно написав заяву. Відтак у лютому 2016 він опинився на свободі, провівши за гратами близько 6 років замість 9.

Але вже у вересні того ж 2016 на вулиці Банковій затримали чоловіка, який, представляючись співробітником АП, начебто вимагав у судді Голосіївського суду Олександра Білика гроші за призначення на посаду безстроково. Це був той же Микола Ільніцький.

Ділок із вулиці Банкової 02

За матеріалами справи, вперше він взяв у судді гроші 8 вересня – 500 доларів за успішну спецперевірку СБУ.

Вдруге – 12 вересня 30 тисяч доларів. За таку винагороду він нібито обіцяв добитися рекомендації Вищої кваліфкомісії суддів і позитивного голосування у Верховній Раді.

Але на цей раз не пощастило з клієнтом. Він виявився чи то дуже чесним, чи надто скупим, чи просто часи були уже не ті. Але суддя написав заяву в правоохоронні органи і прийшов на зустріч із міченими купюрами. Затримання відбулося в момент передачі коштів.

Ділок із вулиці Банкової 03

Заперечення Ільніцького та його адвокатів на ці звинувачення ми ще почуємо в судовому процесі. Але на стадії підготовчого засідання один із адвокатів уже заявив, що розслідування проведено з порушенням підслідності. "Крім того, рапорт оперуповноваженого СБУ з нього вбачається, на мою думку, провокація злочину, що також не було відображено в змісті обвинувального акту", - зазначив адвокат Микола Хахула.

Щодо судді Білика, то йому так і не вдалося зберегти посаду. У вересні 2017 Вища рада правосуддя відмовилась вносити Президентові кандидатуру Білика щодо призначення на посаду судді безстроково. Члени ВРП засумнівалися у його доброчесності і професійній етиці. Зокрема, було взято до уваги, що в січні 2014 цей суддя позбавив водійських прав 9 учасників "Автомайдану".

СВІДОК ДЛЯ НАБУ

Отож наш герой був знову затриманий.

Прокуратура Київської області кваліфікувала його дії як шахрайство в особливо великих розмірах з можливим покаранням від 5 до 12 років тюрми з конфіскацією.

Але на цьому історія не завершилась. Навпаки, у ній стався ще один цікавий поворот.

Як дізнаємося із ухвал суду, за 50 тис. доларів винагороди слідчий прокуратури Київської області Олександр Павленко начебто запропонував Ільніцькому після передачі справи до суду послабити обвинувачення до зловживання впливом (ст. 369-2 ККУ, карається позбавленням волі до 8 років). Обіцяли, що прокурор укладе з ним угоду про визнання винуватості. А далі, ймовірно, його чекало б умовне покарання. Гроші треба було передати через адвоката, який був спільником слідчого і мав підписати з Ільніцьким договір про надання юридичних послуг.

Однак Микола Володимирович чи то грошей пожалів, чи вирішив не ризикувати, і звернувся в Національне антикорупційне бюро. Тому одразу після передачі коштів слідчого і адвоката-спільника затримали. Тепер вони також обвинувачені.

А справу Ільніцького від гріха подалі відправили на дорозслідування аж у прокуратуру Волинської області. Сьогодні, як бачимо, вона уже передана до суду і обвинувачення представляє прокуратура м.Києва.

***

І справу Ільніцького, і справу екс-слідчого прокуратури Київщини та адвоката слухатиме Подільський суд (у колегіях по цих справах навіть збіг двох суддів). І саме цей суд має дописати останні глави цієї історії. Якщо звісно знову щось не трапиться…

Але те, що в часи "помаранчевого" президента Ющенка фейковий чиновник міг 5 років видурювати гроші за виділення землі під Києвом чи "продавати" автомобілі із президентського автопарку і посаду замглави "Нафтогазу"… І цього ніхто не помічав. Що люди вірили, ніби землю, квартири і посади можна буквально купувати в маловідомого чиновника з Адміністрації Президента і віддавали чималі суми грошей, не перевіряючи хто він...

Що, відсидівши у тюрмі немалий строк, цей чоловік міг повернутись до своєї колишньої "роботи" і, зрештою, сам заявив про корупцію в прокуратурі.

Все це може видаватись абсурдним і навіть комічним.

Однак, припускаємо, що героям даної історії аж ніяк не смішно. Якщо вироки суду їм світять цілком реальні.



Ірина Салій, Цензор.НЕТ
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору