EN|RU|UK
 Суспільство
  1952  42

 Пам'ятні знаки до 100-річчя ЗУНР встановлять у кожному районі Львівщини, - ОДА. ВІДЕО+ФОТОрепортаж

У рамках святкування сторіччя створення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) у Львівській області будують і відновлюють пам'ятники на місці поховань воїнів Української галицької армії (УГА), Січових Стрільців та інших борців за незалежність України.

Як пише Цензор.НЕТ із посиланням на сайт Львівської облдержадміністрації, нові знаки будуть ставити на великих братських могилах і окремих похованнях на кладовищах. У програмі охорони культурної спадщини передбачено на ці цілі 1 млн гривень.

"Загалом цьогоріч ми встановимо 20 таких хрестів, по одному в кожному районі. На всіх територіях попередньо провели дослідження та визначились, якого розміру знаки будуть доречними на конкретній території. В області є 546 місць, де треба встановити пам’ятні знаки. Серед них не лише могили, а й місця, де відбувалися бої", - наголосила т.в.о. директора департаменту архітектури та містобудування Львівської ОДА Оксана Ткачук.

Дослідження подібних місць тривають, тож встановлення пам’ятних хрестів відбуватиметься і надалі.

"Мальтійський хрест, що символізує військове поховання, виконаний у більш сучасному стилі, за сучасною технологією. Символічно, що на пам’ятних знаках цей мальтійський хрест співставлений з давнім українським хрестом. Попередній досвід відзначення подібних подій змусив нас свторити три різних за величиною хрести, тож найбільший із них матиме 2,8 метра", - зазначив головний архітектор проекту Юрій Дубик.

Окрім хрестів, у подальшому мають намір виготовляти також і меморіальні таблиці.

Памятні знаки до 100-річчя ЗУНР встановлять у кожному районі Львівщини, - ОДА 01
Памятні знаки до 100-річчя ЗУНР встановлять у кожному районі Львівщини, - ОДА 02

Нагадаємо, після поразки Австро-Угорщини і Німеччини в Першій світовій війні почався розпад імперії. 7 жовтня 1918 року Регентська рада у Варшаві заявила про план відновлення незалежності Польщі, куди повинна була ввійти і Галичина. Українська фракція на чолі з Євгеном Петрушевичем 18 жовтня створює у Львові Українську національну раду(УНР). Опорою Ради були українські національні частини армії Австро-Угорщини - полки січових стрільців.

У ніч на 1 листопада 1918 року частини січових стрільців проголосили владу УНР у Львові, Станіславі, Тернополі, Золочеві, Сокалі, Раві-Руській, Коломиї, Снятині і Печеніжині. Водночас у Львові почалося повстання поляків.

3 листопада УНР видала маніфест про незалежність Галичини. Військові формування ЗУНР становили Українську галицьку армію, яку створено наприкінці 1918 року з підрозділів січових стрільців, які раніше входили до складу австро-угорської армії.

25 червня 1919 року Рада десяти (керівний орган Паризької мирної конференції 1919-1920 років) віддав територію Східної Галичини Польщі, яка в липні повністю окупувала Західну Україну, а Національна рада і уряд бігли за річку Збруч. За умовами ж Ризького мирного договору 1921 року вся територія Західної України відійшла до Польщі.

Источник: https://ua.censor.net.ua/v3079377
VEhrNGRrdzVSMWN3V1VoU1ozUkRLekJaUkZKc2RFZFFaazVETHpCTVJGRjJRMlpTYWpsSFF6Qk1NMUYxVGtNMlprNUhUekJNVEZKc2RFTTNNRXhZVVhWWWVsRnNPVU5xTUVvelVXOUllbEZ0T1VkTk1FeE1VbXgwUTNrd1dXNVJkVTVET1RCTVFUMD0=
Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору