EN|RU|UK
 Події
  5307  42
Матеріали за темою:

 "Хлопці перестали рахувати приходи. Працювали і великі, і маленькі, і середні калібри": бойовики протягом дня обстрілювали Лебединське. ВІДЕО

На позиціях українських воїнів поблизу села Лебединське неспокійно було вже з самого ранку суботи - протягом двох годин тривали щільні обстріли.

"На позиціях ЗСУ неподалік Лебединського неспокійно було вже від самого ранку суботи. Бойовики упродовж двох годин щільно обстрілювали військових. "О 5 ранку я як раз вийшов, вивів свого чотириногого друга у справах, вже 2 "вітаннячка" лягли, прямо ось тут, метрів за 150 від нас", - розповів 5 каналу боєць Хантер, передає Цензор.НЕТ.




Лариса Мала, колега-військовослужбовець додала: "У нас навіть хлопці перестали рахувати приходи. Працювали і великі, і маленькі, і середні калібри. Тобто, всі, кому сьогодні не спалося, всі привітали нас із суботнім ранком".

Також читайте: З початку доби зафіксовано 41 обстріл позицій ЗСУ, більшість - на Маріупольському напрямку, - прес-центр штабу АТО

За даними військової розвідки, ранкова активність ймовірно спричинена ротацією проросійських бойовиків, які протистоять українським армійцям на цьому напрямку. "Це може бути або ротація військ, або перевірка стану їхньої боєготовності і відпрацювання відповідних заходів із боку російського командування", - уточнив прес-офіцер ОТУ Маріуполь Іван Чміль.

Село Лебединське розташоване на самісінькій лінії. Тож ворожі снаряди сюди залітають часто. Вдень тут неможливо зустріти жодної людини. Коли відбувається артилерійський обстріл, люди сидять у підвалах, тому тут така чорнобильська картина, фактично. Лише після того, як обстріл завершується, місцеві жителі виходять на поверхню.

Втім, попри обстріли місцеві не хочуть виїжджати. "А за шо мені жити, хлопці? Я все життя провів на цій землі, заробляв на ній. Теж, два роки простояло, заїхав - ось такі чигирі двометрові вище капоту. Перехрестився і поїхав", - пояснив мешканець Лебединського Олександр.

Не мають наміру відступати й армійці, які тримають оборону поблизу Лебединського.

"Трошки довелося побігати, поповзати, пообнімати нашу рідну землю. Ну, нічого, вона наша, тому ми з великим задоволенням це робимо", - з усмішкою розповів Хантер.


Коментувати
Сортувати:
у вигляді дерева
за датою
за ім’ям користувача
за рейтингом
 
 
 
 
 
 вгору